Рішення від 11.07.2012 по справі 122/2832/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/2832/12

11.07.2012 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Боровікової І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі філії Кримського регіонального управління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Публічного акціонерного товариства «АкцентБанк» про визнання договору поруки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його наступним. 07.09.2006 року між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір №SIH7GK00001089 про надання кредиту в розмірі 36550,00 доларів США. 10.10.2010 року між ПАТ «ПриватБанк» та ПАТ «А-Банк» укладено договір поруки №167, згідно якого поручитель обв'язується перед кредитором за виконання позивачем кредитних обов'язків по кредитному договору № SIH7GK00001089 від 07.09.2006р. Договір поруки, на думку позивача, є таким, що не відповідає діючому законодавству України, оскільки укладений без повідомлення позичальника і поручителем виступає невідома раніше позивачу юридична особа. Позивач, зазначає, що 16.12.2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «ПриватБанк» до ПАТ «А-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, внаслідок чого позивачу стало відомо про наявність спірного договору поруки. Посилаючись на ст.ст. 203, 215 ЦК України, позивач просить визнати договір поруки №167 від 20.11.2010 року, укладений між ПАТ «ПриватБанк» та ПАТ «АкцентБанк», недійсним.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представники відповідачів до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили.

Приймаючи до уваги, що представники відповідача ПАТ «АкцентБанк» без наявних поважних причин повторно не з'являються до судового засідання, чим розпорядились правом бути присутніми у судовому засіданні на свій розсуд, впродовж всього розгляду справи не надали обґрунтовані заперечення проти позову та докази на їх обґрунтування, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі доказами.

За неодноразовою вимогою суду відповідачем оспорюваний договір не наданий. За заявами позивача до ПАТ КБ «ПриватБанк» цей договір також не наданий. При вирішенні спору по суті суд виходить із того, що сторонами не заперечується існування оспорюваного договору. У справі є матеріали, що містять посилання на цей договір (а.с. 7-9, 24).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. Представнику позивача роз'яснено, що у випадку проведення заочного розгляду справи він не має право змінити предмет або підстави позову, а також розмір позовних вимог. Крім того, роз'яснені особливості оскарження заочного рішення суду, передбачені ст. 228 ЦПК України.

Судом на місці винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносин.

07.09.2006 року між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір №SIH7GK00001089 про надання кредиту в розмірі 36550,00 доларів США (а.с.4-5). 10.10.2010 року між ПАТ «ПриватБанк» та ПАТ «А-Банк» укладено договір поруки №167, згідно якого поручитель обв'язується перед кредитором за виконання позивачем кредитних обов'язків по кредитному договору № SIH7GK00001089 від 07.09.2006р.

Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі, сторонами не заперечуються.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною( сторонами) вимог, які встановлення частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідачами при укладенні договору поруки були порушені норми чинного цивільного законодавства.

Зокрема, відповідно до ст.. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи; у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 ст. 556 ЦК України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Зазначена норма є імперативною і її застосування не залежить від змісту договору поруки, укладеного між відповідачами. Вбачається, що при укладені договору поруки відповідачі надали поручителю певні права відносно позивача, а на позивача, відповідно, покладено обов'язок відносно поручителя здійснити відшкодування на користь вказаного поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою.

Відповідачі не надали суду доказів отримання від позивача згоди на покладення на нього відповідних обов'язків, що виникли при укладенні спірного договору поруки.

Зазначене свідчить про порушення відповідачами положень ст. 203 ЦК України відносно невідповідності умов договору поруки ЦК України (ст. 511), що є підставою для визнання угоди недійсною відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України.

За таких підстав суд приходить до висновку, що права позивача у договірних відносинах були порушені, в зв'язку з чим суд задовольняє позов у повному обсязі.

З наведених підстав, керуючись статтями 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 217, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки №167 від 20.11.2010 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та Публічним акціонерним товариством «Анцент - Банк».

Стягнути порівну з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» та Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» у дохід держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня утримання його копії.

Суддя

Попередній документ
25347618
Наступний документ
25347620
Інформація про рішення:
№ рішення: 25347619
№ справи: 122/2832/12
Дата рішення: 11.07.2012
Дата публікації: 26.07.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Центральний районний суд м. Сімферополя
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу