Справа 120/1184/12 року
19 липня 2012 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Сича М.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Мойсеєнко Р.В.,
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника позивачів ОСОБА_3,
представника ПАТ «Трест Київміськбуд-1» Яворського О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» про визнання майнових прав на об'єкт інвестування, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1, діючи в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, звернулася в червні 2012 року до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» (далі - ПАТ «Трест Київміськбуд-1»), Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» (далі - ПАТ «Банк Столиця»), в якому просила визнати за ОСОБА_2 майнові права на об'єкт інвестування - квартиру НОМЕР_1, поверх 2, кількість кімнат - 1, загальною проектною площею - 34,21 кв.м., житловою площею - 18,56 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5, а також зобов'язати ПАТ «Трест Київміськбуд-1» оформити право власності на вказаний об'єкт інвестування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 жовтня 2008 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю комерційним банком «Столиця», правонаступником якого є ПАТ «Банк Столиця», був укладений договір № фкгврдА012 про участь у фінансуванні будівництва «Столиця-3» виду А, забудовником якого є ПАТ «Трест Київміськбуд-1», з метою отримання об'єкту інвестування у вигляді спірної квартири. Діючи на виконання умов договору ОСОБА_5 здійснив повну оплату, але на час визначений у договорі будинок введений в експлуатацію не був, позивач права власності на квартиру не отримав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, єдиним спадкоємцем за законом після його смерті є ОСОБА_2
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на об'єкт інвестування.
Вважаючи своє право порушеним, а також посилаючись на те, що переукласти договір з ОСОБА_2 про участь у фінансуванні будівництва відповідачі відмовляються, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.
Представник ПАТ «Трест Київміськбуд-1» Яворський О.М. в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
ПАТ «Банк Столиця» в судове засідання свого представника не направив, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, подані в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 жовтня 2008 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю комерційним банком «Столиця», правонаступником якого є ПАТ «Банк Столиця», був укладений договір № фкгврдА012 про участь у фінансуванні будівництва «Столиця-3» виду А, забудовником якого є ПАТ «Трест Київміськбуд-1», з метою отримання об'єкту інвестування у вигляді квартири НОМЕР_1, поверх 2, кількість кімнат - 1, загальною проектною площею - 34,21 кв.м., житловою площею - 18,56 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 10-15).
Згідно графіку придбання ОСОБА_5 вимірних одиниць об'єкту інвестування, останній повинен здійснити першу оплату протягом десяти календарних днів з дати укладення договору, а саме до 22 жовтня 2008 року (арк. справи 17).
У зазначений термін ОСОБА_5 здійснив перший платіж та отримав свідоцтво про участь у ФФБ виду А від 03 листопада 2008 року (арк. справи 17).
За довідкою ПАТ «Банк Столиця» № 14-2/430 від 26 березня 2012 року ОСОБА_5 повністю здійснив оплату за фактичну кількість вимірних одиниць об'єкту інвестування згідно договору № фкгврдА012 про участь у фінансуванні будівництва «Столиця-3» виду А від 13 жовтня 2008 року в розмірі 175497,30 грн. (арк. справи 18).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть, видане виконавчим комітетом Новосвітської селищної ради м. Судака (арк. справи 7).
ОСОБА_2 за даними Судацької державної нотаріальної контори є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 (арк. справи 8, 9).
Постановою Судацької державної нотаріальної контори від 13 липня 2012 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на об'єкт інвестування (арк. справи 47).
Листом ПАТ «Трест Київміськбуд-1» № 163 від 28 травня 2012 року відмовлено у зміні ОСОБА_5 на ОСОБА_2 та запропоновано звернутися з метою вирішення вказаного питання до суду.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася за захистом свого права (ст. ст. 3, 4, 11 ЦПК України).
Згідно із ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивачеві належить й право визначення предмета і підстав позову.
Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Виходячи зі змісту пунктів 32 - 35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЦК України встановлено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага», статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» - майновими правами визначено будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги, а згідно ч. 1 ст. 190 ЦК України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Статтею 178 ЦК України встановлено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, тим самим майнові права виступають окремим об'єктом цивільних прав і можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи, яка ними володіє до іншої, зокрема, шляхом укладання договору.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватись і розпоряджатись об'єктами інвестицій відповідно до законодавчих актів України.
Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України «Про інвестиційну діяльність».
В судовому засіданні встановлено та вказані обставини не оспорюються сторонами у справі про те, що будівництво будинку ПАТ «Трест Київміськбуд-1» не завершено, що є невиконанням умов договору про участь у фінансуванні будівництва.
Згідно ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна), особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва», а згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник (інвестор) володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України, тим самим об'єктом цивільного права за інвестиційним договором є закріплені за позивачем майнові права на об'єкт інвестування, отримані в результаті інвестицій на конкретно визначену площу та якими він вправі володіти, користуватися, розпоряджатися та яких його як Інвестора не може бути протиправно позбавлено права чи обмеження у його здійсненні відповідно до чинного законодавства України.
Правовою природою виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений ст. 328 ЦК України, тобто право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи з цього речове право є юридичним поєднанням особи і речі, і всі суб'єкти визнають цей обов'язок обмежуючи тим самим особисті домагання цього предмета, тим самим речове право має абсолютний характер.
Фактичний зміст речового права проявляється в конкретних формах володіння річчю: об'єкт тільки матеріальні речі, суб'єкти особи, які можуть бути суб'єктами цивільно-правових відносин.
Речові права встановлюються законом, рішенням суду, заповітом або договором.
Таким чином, об'єктом цивільного права за інвестиційними договорами є закріплені за позивачем майнові права, отримані в результаті інвестицій на конкретно визначену площу та якими позивач вправі володіти, користуватися і розпоряджатися.
Як вбачається з договору № фкгврдА012 про участь у фінансуванні будівництва, ОСОБА_5, будучи інвестором, вклав у будівництво об'єкту нерухомості у вигляді квартири власні кошти, а тому він до здавання об'єкту нерухомості в експлуатацію є власником майнових прав на об'єкт інвестування.
Ці майнові права є відмінні від права власності на майно, вони не потребують державної реєстрації і охороняються законом.
Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Правовідносини, що не допускають правонаступництво, визначені ст. 1219 ЦК України.
З урахуванням встановлених обставин та вказаних приписів закону, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_2 майнових прав на об'єкт інвестування в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 підлягають задоволенню.
Зміст ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі,
Оскільки позивачка при зверненні до суду з позовом про зобов'язання ПАТ «Трест Київміськбуд-1» оформити право власності на вказаний об'єкт інвестування не надала доказів з приводу звернення до відповідача з вказаною вимогою та їй за наслідками такого звернення було надано будь-яку відповідь, суд дійшов висновку про те, що її право не порушено, а тому не підлягає захисту.
Суд не вирішує питання щодо повернення позивачці суми судового збору, сплаченого за подачу позову, оскільки такі вимоги не заявлялись.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 59, 60, 72, 213, 215, 224, 225 ЦПК України, ст.47 Конституції України, ст.ст. 7,9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 16, 177, 190, 328, 331, 626, 1216, 1218 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» про визнання майнових прав на об'єкт інвестування, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 майнові права на об'єкт інвестування - квартиру НОМЕР_1, поверх 2, кількість кімнат - 1, загальною проектною площею - 34,21 кв.м., житловою площею - 18,56 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М. Сич