16.07.2012Справа №5002-18/1409-2012
За позовом - Приватного підприємства "Агромакс Трейд"
до відповідача - Приватного підприємства "Продовольча компанія «Агрокрим»
про розірвання договору купівлі - продажу та стягнення 62 003,75 грн.
та
за зустрічним позовом - Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим"
до - Приватного підприємства "Агромакс Трейд"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Приватного підприємства "Продовольча компанія «Агрокрим» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримагротрейд - Бізнес»
про стягнення 86 934,48 грн.
Суддя І.К. Осоченко
Представники:
Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Слівінський А.О. - представник, довіреність № б/н від 28.02.2012
Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - не з'явився
Від третьої особи - не з'явився
Суть спору: Приватне підприємство "Агромакс Трейд" звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим" та просить суд, відповідно до прохальної частини позовної заяви, розірвати договір купівлі-продажу №22/10/10 від 22 жовтня 2010 року, укладений між Приватним підприємством "Агромакс Трейд" та Приватним підприємством "Продовольча компанія "Агрокрим" внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувались при його укладенні; стягнути з Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим" на користь Приватного підприємства "Агромакс Трейд" безпідставно набуте та безпідставно збережене майно у вигляді 62 003,75 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне підприємство "Продовольча компанія "Агрокрим" не виконало належним чином зобов'язання за договором купівлі-продажу №22/10/10 від 22.10.2010 р., укладеного між Приватним підприємством "Агромакс Трейд"та Приватним підприємством "Продовольча компанія "Агрокрим".
17 травня 2012 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим через канцелярію надійшла зустрічна позовна заява Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» до Приватного підприємства «Агромакс Трейд» про стягнення штрафних санкцій та збитків за порушення договору, в якій відповідач за первісним позовом просить суд стягнути з Приватного підприємства «Агромакс Трейд» на користь Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» штрафні санкції за порушення умов договору купівлі-продажу №22/10/10 від 22.10.2010: штраф у розмірі 13 220,00 грн., три відсотки річних у сумі 23 015,57 грн., суму інфляції у розмірі 13 408,91 грн., збитки у розмірі 37 290,00 грн. Загалом відповідач за первісним позовом просить суд стягнути з Приватного підприємства «Агромакс Трейд» 86 934,48 грн.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2012 року по справі №5002-25/1409-2012 прийнято зустрічний позов Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим" до Приватного підприємства "Агромакс Трейд"про стягнення 86 934,48 грн. до спільного розгляду з первісним позовом.
У судовому засіданні 17.05.2012 сторонами було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи в порядку, передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням №169 від 05.06.2012 Заступника голови Господарського суду Автономної Республіки Крим С.Я. Тіткова, справу №5002-25/1409-2012 передано до провадження судді господарського суду Автономної Республіки Крим Осоченко І.К., у зв'язку із хворобою судді господарського суду Автономної Республіки Крим Копилової О.Ю., на підставі п.2.2 рішення зборів суддів господарського суду Автономної Республіки Крим, оформленого протоколом від 29.12.2010 (зі змінами, внесеними 08.02.2012).
Ухвалою від 07.06.2012 суддею Осоченко І.К. прийнято справу № 5002-18/1409-2012 до свого провадження та призначено дату розгляду справи.
У судовому засіданні 18.06.2012 суд розпочав розгляд даної справи по суті.
Представник Приватного підприємства "Продовольча компанія «Агрокрим» у судовому засіданні 25.06.2012 підтримав зустрічний позов у повному обсязі.
У судовому засіданні 25.06.2012 представник Приватного підприємства "Агромакс Трейд" проти зустрічного позову заперечував.
У судовому засіданні суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в цілях всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, необхідно у порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучити до участі у справі за зустрічним позовом третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Приватного підприємства "Продовольча компанія «Агрокрим» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримагротрейд - Бізнес» (95047, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Узлова, буд. 18).
У зв'язку з необхідністю залучення до участі у справі за зустрічним позовом третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Приватного підприємства "Продовольча компанія «Агрокрим» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримагротрейд - Бізнес», суд вважав за необхідне розгляд справи відкласти.
У судове засідання 16.07.2012 з'явився представник Приватного підприємства "Агромакс Трейд", інші учасники процесу у судове засідання не з'явилися.
Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом сторони, а не його обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представників Приватного підприємства "Продовольча компанія «Агрокрим» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримагротрейд - Бізнес» за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПП «АгромаксТрейд», суд
22 жовтня 2010 року між ПП «Агромакс Трейд» як Покупцем та ПП «Продовольча компанія «Агрокрим» як Продавцем був укладений договір купівлі - продажу № 22/10/10, відповідно до п.1 якого Продавець зобов'язується по заявці Покупця поставити у власність останнього товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар, та оплатити його на умовах даного договору.
П.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 пункту 2 договору купівлі - продажу № 22/10/10 сторонами було визначено таке найменування товару: пшоно другого ґатунку згідно ДСТУ 572-60. Одиниця виміру та ціна за одиницю товару: 3,25 за 1 кг. Загальна кількість товару 271,2 кг. Загальна вартість даного договору складає 881 400,00 грн.
Згідно з п.3.2 цього договору розрахунки за товар проводяться шляхом проведення 100 % попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання цього договору, але не пізніше 29.10.2010.
Відповідно до пункту 4.2 договору поставка товару має бути здійснена рівними партіями через рівні проміжки часу, при цьому товар у повному обсязі повинен бути відвантажений не пізніше 25.12.2010 року.
Як свідчать матеріали справи, ПП "Агромакс Трейд", було проведено часткову попередню оплату у розмірі 220350,00 грн. за платіжним дорученням від 25.10.2010 № 483, що підтверджується банківською випискою від 26.10.2010.
Приватному Підприємству «Продовольча компанія «Агрокрим» було поставлено товар на суму 73450,00 грн., згідно видаткової накладної № РН-0000025 від 26.10.2010.
У даний час позивач за первісним позовом - ПП «Продовольча компанія «Агрокрим» - звернувся до Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» з позовом про розірвання договору купівлі - продажу № 22/10/10 та стягнення 62 003,75 грн.
Розглянувши такі позовні вимоги, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення первісного позову ПП «Агромакс Трейд» відсутні, при цьому суд виходить з наступного:
Статтею 11 Господарського Процесуального Кодексу України встановлено, що підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.
Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Також і статтею 188 Господарського Кодексу України встановлений порядок зміни та розірвання господарських договорів, частинами 2-4 якої встановлено, що
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Так, 23.02.2012 за вих. № 67 ПП «Агромакс Трейд» направило Лист, в якому повідомило відповідача - Приватне підприємство «Продовольча компанія «Агрокрим» - про дострокове розірвання Договору купівлі-продажу № 22/10/10 від 22.10.2010 (з проектом додаткової угоди про розірвання такого договору за згодою сторін) (а/с 16-17), на який Приватним підприємством «Продовольча компанія «Агрокрим» була надана письмова відповідь про те, що підстави для розірвання такого договору відсутні (а/с 16).
При цьому суд звертає увагу, що ПП «Агромакс Трейд» так і не виклало у своєму листі обґрунтованих підстав для такого дострокового розірвання договору з посиланням на норми права, які регулюють порядок та підстави для розірвання діючих договорів.
Стаття 188 Господарського Кодексу України, яка регулює порядок внесення змін та розірвання господарських договорів, не встановлює самих підстав для такої зміни або розірвання договору, тому розглядаючи даний спор, суду необхідно враховувати загальні положення статті 651 Цивільного Кодексу України, яка встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Крім того, необхідно враховувати положення і статті 652 Цивільного Кодексу України, яка передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є і с т о т н о ю, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
4. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у в и н я т к о в и х випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Тобто законодавець чітко встановлює підстави для розірвання діючого договору у судовому порядку:
договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі: 1) і с т о т н о г о порушення договору другою стороною та в і н ш и х випадках, встановленим договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Під терміном «шкода» при цьому слід розуміти не тільки можливі додаткові витрати, неодержання прибутку, а й інші наслідки, що суттєво впливають на інтереси сторони (поставка товарів, якість яких не відповідає діючих стандартам та ін.); 2) у разі і с т о т н о ї зміни обставин, якими сторони керувалися при у к л а д е н н і договору. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися на стільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Тобто зміна обставин повинна бути настільки суттєвою, що підриває саму основу зобов'язання, мету, заради якої укладався такий договір.
В обґрунтування своєї позовної вимоги про розірвання договору купівлі-продажу ПП «Агромакс Трейд» посилається на втрату зі свого боку комерційної поваги до Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» з посилкою на відповідні судові рішення у справах №№ 2-28/3109-2010 від 01.09.2010, (а/с 20-24), 2-9/6391-2009 від 01.03.2010 (а/с 25-28), 2-21/2681.1-2010 від 09.09.2010 (а/с 29-37), 2-19/4721-2009 від 27.10.2009 (а/с 38-43), 2-11/2057-2010 від 01.06.2010 (а/с 48-49), за якими відповідачем зазначено Приватне підприємство «Продовольча компанія «Агрокрим».
Але суд звертає увагу, що такі судові рішення вже були п р и й н я т т і судами та внесені до Державного реєстру судових рішень станом на 22 ж о в т н я 2010 року, тобто станом н а м о м е н т укладання такого Договору купівлі - продажу № 22/10/10, а тому ПП «Агромакс Трейд» мало можливість ознайомиться з такими судовими рішеннями перед підписанням Договору купівлі - продажу № 22/10/10, в зв'язку з чим, на думку суду, такі доводи позивача за первісним позовом - ПП «Агромакс Трейд» - не можуть вважатися істотною зміною обставин.
Що стосується посилання ПП «Агромакс Трейд» на рішення суду від 02.06.2011 у справі № 5002-12/1335.1-2011 про усунення перешкод у користуванні майном (а/с 44-47), то суд зауважує, що у справі № 5002-12/1335.1-2011 Приватне підприємство «Продовольча компанія «Агрокрим» як раз зазначено п о з и в а ч е м, тобто учасником процесу, я к и м подано позов про з а х и с т с в о г о порушеного права.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд приходить до висновку, що позивач за первісним позовом не довів суду обґрунтованих підстав для розірвання договору купівлі - продажу № 22/10/10 від 22 жовтня 2010 року у судовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
При цьому, майново - господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є о б о в ' я з к о в и м для виконання сторонами.
Враховуючи, що суду не було доведено підстав для розірвання такого договору купівлі - продажу № 22/10/10 від 22 жовтня 2010 року у судовому порядку, а тому такий договір є діючим і його умови є обов'язковими для виконання його сторонами, в зв'язку з чим суд не вбачає правових підстав і для стягнення з Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» на користь ПП «Агромакс Трейд» 62003, 75 грн., яка була перерахована у межах виконання такого Договору купівлі - продажу № 22/10/10 від 22 жовтня 2010 року.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом ПП «Агромакс Трейд» не обґрунтовані, не підтверджуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
Судом розглянутий і зустрічний позов Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим" до Приватного підприємства "Агромакс Трейд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Приватного підприємства "Продовольча компанія «Агрокрим» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримагротрейд - Бізнес» про стягнення 86 934,48 грн., при цьому судом встановлено наступне:
як вже встановлено судом у своєму рішенні, 22 жовтня 2010 року між ПП "Агромакс Трейд" як Покупцем та ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" як Продавцем був укладений договір купівлі-продажу № 22/10/10, відповідно до п.1 якого Продавець зобов'язується по заявці Покупця поставити у власність останнього товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар, та оплатити його на умовах даного договору.
П.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 пункту 2 договору купівлі - продажу № 22/10/10 сторонами було визначено таке найменування товару: пшоно другого ґатунку згідно ДСТУ 572-60. Одиниця виміру та ціна за одиницю товару: 3,25 за 1 кг. Загальна кількість товару 271,2 кг. Загальна вартість даного договору складає 881 400,00 грн.
Згідно з п.3.2 цього договору розрахунки за товар проводяться шляхом проведення 100 % попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання цього договору, але не пізніше 29.10.2010.
Відповідно до пункту 4.2 договору поставка товару має бути здійснена рівними партіями через рівні проміжки часу, при цьому товар у повному обсязі повинен бути відвантажений не пізніше 25.12.2010.
31 травня 2011 року господарським судом Автономної Республіки Крим була розглянута справа № 5002-11/1178-2011 за позовом - Приватного підприємства "Агромакс Трейд" до відповідача -Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим" про стягнення 146 900,00 грн. та за зустрічним позовом - Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим", м. Красноперекопськ до Приватного підприємства "Агромакс Трейд", м. Житомир про стягнення.
Рішенням господарського суду АР Крим у справі № 5002-11/1178-2011 у первісному позові відмовлено; зустрічний позов був задоволений частково: стягнуто з Приватного підприємства "Агромакс Трейд" на користь Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим" 1,00 грн. штрафу, 46038,05 грн. пені, 8910,59 грн. 3 % річних, 29086,20 грн. інфляції, 840,35 грн. державного мита, 20,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В інший частині зустрічного позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2011 року рішення у справі № 5002-11/1178-2011 залишено без змін.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 31.05.2011 у справі № 5002-11/1178-2011 встановлено, що: «як вбачається в п.3.2 договору, сторонами передбачена 100 % передоплата за товар яка мала бути здійснена не пізніше 29.10.2010.
Позивачем по первісному позову не виконано в повному обсязі зобов'язання встановленого сторонами в п.3.2 договору по своєчасному перерахуванню 100% передоплати в сумі 661050,00 грн. до 29.10.2010.
Отже вимоги, про повернення часткової передплати в сумі 146900,00 грн. є безпідставними, оскільки Приватне підприємство "Агромакс Трейд" згідно договору зобов'язане перерахувати повну суму передплати до моменту поставки товару».
Склад сторін у справах № 5002-18/1409-2012 та № 5002-11/1178-2011 однаковий: у таких двох справах беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь т і с а м і с т о р о н и.
Тому факти, які встановлені рішенням господарського суду АР Крим у справі № 5002-11/1178-2011, не доводяться знову при вирішенні спору у справі № 5002-18/1409-2012, в якій беруть участь ті ж самі сторони.
Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Приватного підприємства «Агромакс Трейд» на користь Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» штрафні санкції за порушення умов договору купівлі-продажу №22/10/10 від 22.10.2010: штраф у розмірі 13 220,00 грн., три відсотки річних у сумі 23 015,57 грн., суму інфляції у розмірі 13 408,91 грн., збитки у розмірі 37 290,00 грн.
Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 3 ст. 198 Господарського кодексу України також передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.
Тобто, чинним законодавством встановлений оплатний характер зобов'язань, пов'язаних із користуванням чужими грошовими коштами. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Сплата відсотків за користування чужими грошовими коштами є прямим обов'язком боржника на підставі вищезазначених норм.
Крім того, законом не передбачені обмеження застосування відсотків за користування грошовими коштами тільки до зобов'язань, основним предметом яких є надання грошових коштів у тимчасове використання (позика, кредит, банківський вклад тощо).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що такі відсотки можуть нараховуватися і у даному випадку, з застосуванням розміру, передбаченого частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а саме: 3% річних.
Розглянувши розрахунок відсотків, суд визнає його обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи, а тому позовні вимоги в частині стягнення 23015, 57 грн. відсотків за період з 12.04.2011 по 16.05.2012 підлягають задоволенню.
Позивач у своїй зустрічній позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача інфляційну суму, в зв'язку з чим суд зазначає:
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Розглянувши наданий позивачем за зустрічним позовом розрахунок суми інфляції за період з квітня 2011 року по квітень 2012 року у розмірі 13 408, 91 грн., суд вважає його вірно розрахованим, а тому сума інфляції у розмірі 13 408, 91 грн. також підлягає стягненню на користь позивача за зустрічним позовом.
Згідно до ст. 549 ЦК України виконання зобов'язань може бути забезпечено неустойкою.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 9.2 Договору купівлі-продажу №22/10/10 від 22.10.2010 передбачено, що за порушення терміну розрахунків винна сторона сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.
Враховуючи умови такого договору купівлі-продажу №22/10/10, а також рішення Господарського суду АР Крим від 31.05.2011 у справі № 5002-11/1178-2011, в якому судом було визначено, що «також позивач по зустрічному позову просить стягнути 1,00 грн. штрафу, на підставі п.9.2 договору, який також підлягає стягненню оскільки передбачений умовами п.9.2 договору», то розглядаючи даний спір, суд приходить до висновку, що позивач за зустрічним позовом обґрунтовано просить суд стягнути з Приватного підприємства «Агромакс Трейд» суму штрафу у розмірі 13 220,00 грн. (661050,00 грн. Х 2%) - 1,00 грн. = 13 220,00 грн., який підлягає стягненню з Приватного підприємства «Агромакс Трейд» на користь Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим».
Крім зазначених сум штрафу, 3% річних та суми інфляцїї, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки на загальну суму 37 290,00 грн.
Розглянувши таку вимогу позивача, суд зазначає наступне:
Частинами 1-2 статті 623 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Статтею 224 Господарського Кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 ГК України визначає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
У даному випадку, враховуючи той с к л а д збитків, який перелічений у ст. 225 ГК України, суд вважає, що позивач так і н е д о в і в суду, які ж збитки з боку відповідача були причинені позивачеві.
Що стосується посилання Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» на Договір купівлі - продажу № 03/10-ПШ від 25.10.2010 року (а/с 64-65), який укладений між Приватним підприємством «Продовольча компанія «Агрокрим» як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримагротрейд - Бізнес» як продавцем, то суд вважає, що позивач за зустрічним позовом так і не довів суду, що с а м е ц е пшоно, яке є предметом договору купівлі - продажу № 03/10-ПШ від 25.10.2010 року, є предметом саме і за договором купівлі-продажу № 20/10/10.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з наданих позивачем за зустрічним позовом документів, суд не вбачає правових підстав для стягнення за зустрічним позовом з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 37290,00 грн., тому відмовляє у задоволенні зустрічного позову у цій частині.
Судові витрати суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ст. 44, 49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частині рішення оголошені у судовому засіданні 16.07.2012.
Повне рішення складене 23.07.2012.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Зустрічний позов Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Агромакс Трейд» на користь Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» штраф у розмірі 13 220,00 грн., 3% річних у сумі 23015,57 грн., інфляційну суму 13 408, 91 грн. та судовий збір у сумі 992, 89 грн.
Видати наказ після вступу рішення у законну силу.
3. В іншій частині зустрічного позову - відмовити.
4. В задоволенні первісного позову Приватного підприємства «Агромакс Трейд» - відмовити.
Суддя І.К. Осоченко