17.07.2012Справа №5002-34/2053-2012
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
«Дружба народів»
про стягнення 10 253,09 грн.
Суддя А.Р. Ейвазова
представники:
від позивача - ОСОБА_3 за довіреністю № 1546 від 19.05.12;
від відповідача - не з'явився
Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просить стягнути з відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» (далі - СТОВ «Дружба народів») 10 327,75 грн., з яких 7 416,07 грн. збитків від інфляції та 2911,68 грн. процентів.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на незаконне утримання відповідачем грошових коштів, які він повинен був сплатити йому в якості відшкодування його частки у статутному капіталі товариства у зв'язку з виключенням зі складу учасників товариства у строк до 12 місяців з дня виходу - з 23.07.2008. При цьому, як стверджує позивач фактично вартість частки сплачена лише 25.11.2011 під час виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2011 у справі №5002-26/2197-2011, на підставі виданого на його виконання наказу (а. с. 2-3).
До прийняття рішення у справі представником позивача надано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача - СТОВ «Дружба народів» 10 253,09 грн., що складається із 7366,30 грн. збитків від інфляції та 2886,79 грн. процентів. В обґрунтування вказаної заяви, позивач посилався на неправильне визначення дати отримання грошових коштів в рахунок відшкодування вартості частки у статутному капіталі товариства, якою, відповідно до запису у розрахунковій книжці ВАТ «Державний ощадний банк України», виданої на ім'я ОСОБА_1 (рахунок НОМЕР_1), є 18 листопада 2011 року. З урахуванням зазначеного, позивач просить стягнути проценти та збитки від інфляції за період з 23.07.2009 по 18.11.2011.
Відповідач у справі - СТОВ «Дружба народів» письмового відзиву на позов суду не надав; в жодне із судових засідань представник відповідача не з'явився і про причини своєї неявки суд не повідомив.
Розгляд справи по суті здійснювався без повноважного представника відповідача, за відсутності його відзиву на позовну заяву, за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України, оскільки:
- відповідач є таким, що належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, зважаючи на те, що копії ухвал про порушення провадження у даній справі та відкладення розгляду справи направлені відповідачу відповідно до адреси, зазначеній у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14110823 від 21.06.2012 (а.с. 17-20);
- факт отримання відповідачем копії ухвали про порушення провадження у справі підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 26);
- факт направлення копії ухвали про відкладення розгляду справи підтверджується списком згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (а.с. 28);
- матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
23.07.2008 року відбулися чергові збори учасників СТОВ "Дружба народів", за результатами яких прийнято рішення про виключення зі складу товариства 408 учасників (засновників), загальний розмір часток яких становить 2956741,31 грн. До переліку виключених учасників також увійшов ОСОБА_1 - позивач у даній справі.
Судом встановлено, що позивач звертався до суду з позовом до відповідача про стягнення 41476,94 грн. вартості частки у майні товариства, яку відповідач мав сплатити позивачу у зв'язку із його виходом зі складу учасників СТОВ "Дружба народів".
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2011 у справі №5002-26/2197-2011, у якій заявлені відповідні вимоги, позов задоволено (а.с.10-12).
При цьому, рішенням у вказаній справі встановлено, що: розмір частки ОСОБА_1 у статутному фонді СТОВ "Дружба народів" на день виключення його зі складу учасників товариства (23.07.2008) складає 41476,94 грн.; відповідачем не виконані зобов'язання з виплати частки позивача, у т.ч. прибутку у розмірі 12 900грн., у встановлений строк.
Відповідне рішення набрало законної сили в силу ч. 5 ст. 85 ГПК України 20.10.2011.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки у даній справі та у справі № 5002-26/2197-2011 склад сторін тотожний, факти, встановлені рішенням у справі № 5002-26/2197-2011, є преюдиційними для даної справи і не потребують доведення знов.
Таким чином, є доведеним факти наявності у відповідача зобов'язання виплатити позивачу вартість частки у майні товариства, розмір якої становить 41 476,4грн., у зв'язку з виключенням останнього з числа учасників товариства, починаючи з 23.07.2008 (дня виключення); порушення такого зобов'язання відповідачем.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджував про необхідність стягнення з відповідача процентів та збитків від інфляції як компенсацію за матеріальні втрати, яких зазнав позивач, у зв'язку з незаконним утриманням відповідачем грошових коштів, які останній повинен був сплатити позивачу в якості відшкодування його частки у статутному капіталі товариства у зв'язку з виключенням зі складу учасників товариства у строк до 12 місяців, починаючи з дня виходу - з 23.07.2008.
Вимоги позивача є обґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 1. ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Частиною другою ст. 1214 ЦК України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
У частині другій вказаної статті зазначено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Так, згідно ч.2 ст.625 ЦК України, яка встановлює відповідальність за порушення грошових зобов'язань, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Враховуючи відсутність визначення розміру процентів, які повинен сплачувати боржник за користування чужими грошовими коштами, беручі до уваги приписи ст. 8 ЦК України, подібність відносин, суд погоджується з доводами позивача щодо застосування положень ст. 625 ЦК України в частині визначення розміру процентів, які повинен сплачувати боржник за користування чужими грошовими коштами, а саме три проценти річних від простроченої суми, а також збитків від інфляції (також див. постанову ВГСУ від 13.12.2011 у справі №5002-33/284-2011).
При цьому, суд виходив також з того, що відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини від 11.01.2005 у справі "Дубенко проти України" користування боржником грошовими коштами стягувача в період виконавчого провадження порушує права стягувача на мирне володіння свої майном в світлі вимог ст.1 Першого протоколу до зазначеної Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач зазначав, що строк безпідставного користування відповідачем грошовими коштами позивача розпочався з дати закінчення дванадцяти місяців з дня виключення ОСОБА_1 з числа учасників СТОВ «Дружба народів» - 23.07.2009 та закінчився днем отримання позивачем вказаних коштів (18.11.2011).
Так, згідно ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, у якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Факт отримання позивачем грошових коштів в рахунок відшкодування вартості частки у статутному капіталі товариства у сумі 41476,94 грн. під час виконання рішення суду у вищевказаній справі лише 18.11.2011 підтверджується відповідним записом у розрахунковій книжці ВАТ «Державний ощадний банк України», яка видана на ім'я ОСОБА_1 (рахунок НОМЕР_1).
За таких обставин, вимоги про стягнення процентів та збитків від інфляції за період з 24.07.2009 по 18.11.2011 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем, а саме 2 886,79 грн. процентів та 7 366,30 грн. збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у розмірі 1609,50 грн.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення підписано 23.07.2012.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» на користь ОСОБА_1 7 366,30грн. збитків від інфляції та 2 886,79грн. процентів, а також 1609,50 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату позову судовим збором.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Р. Ейвазова