21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
18 липня 2012 р. Справа 7/31/2012/5003
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ Укртелеком", м. Київ
до: Військової частини А-1185, м. Вінниця
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області
про стягнення 46256,03 грн.
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Гнатовська Л.С.
Представники:
позивача: Шикір І.С., юрисконсульт 1 категорії, довіреність № 421 від 15.06.2012 року.
відповідача: не з'явився.
третьої особи: Тушевська Н.С., провідний спеціаліст юридичного відділу, довіреність від 04.01.2012 року № 15-40/4.
18.06.2012 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком", м.Київ до Військової частини А-1185, м.Вінниця про стягнення 46 256,03 грн., з яких 44 297,90 грн. основний борг, 1 200,17 грн. пеня, 293,38 грн. збитки від інфляції гривні, 464,58 грн. 3 % річних.
Ухвалою від 20.06.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/31/2012/5003 та призначено до розгляду на 04.07.2012 року.
02.07.2012 року до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог в якій останній вказуючи на проведення відповідачем розрахунку в сумі 30 377,12 грн. просить стягнути з останнього 13 920,77 грн. основного боргу, 77,51 грн. пені, 16,45 грн. збитків від інфляції гривні, 30,00 грн. 3 % річних.
Ухвалою суду від 03.07.2012 року в зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 18.07.2012 року.
Відповідач в судове засідання 18.07.2012 року не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду не надав, не повідомив про причини своєї неявки та неподання документів, при тому, що про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином - ухвалою суду від 04.07.2012 року яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною в позовній заяві - м.Вінниця - 7, 21007.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Факт отримання ухвал суду підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Суд зауважує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій останній просить суд в зв'язку з погашенням заборгованості в повному обсязі просить суд стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1 641,00 грн..
Вказана заява приймається судом до розгляду, як така, що не суперечить приписам ст.22 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
04.06.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі" ПАТ "Укртелеком" (Виконавець) та Військовою частиною А-1185 (Споживач) укладено договір № 279/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку (а.с.11-14, т.1).
Відповідно до п.1 Договору Споживач здає, а Виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за актом приймання-передачі (Додаток №1) засоби і споруди зв'язку: кабель МКСАБ 4х4х1,2, апаратуру НУП К-60П, апаратуру станційну К-60П, згідно з паспортом (Додаток № 2) та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією.
Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми згідно з розрахунком вартості послуг, надавати Виконавцю документи про обсяг виділених для оплати послуг зв'язку на певний період (місяць, квартал, рік тощо) бюджетних асигнувань, складених відповідно до вимог чинного законодавства України не пізніше 20 числа місяця, що передує зазначеному періоду (п.п. 2.1.2, 2.1.3 Договору).
Вартість технічного обслуговування засобів зв'язку Споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозв'язку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків Виконавця. Оплата проводиться перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (3.1 Договору).
Згідно п.3.5 Договору при невиконанні п.2.1.2 (в разі затримки оплати) Споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
За непроведення або проведення в неповному обсязі щорічного технічного обслуговування Виконавець сплачує Споживачу штраф у розмірі 1% місячної суми за договором (п. 3.7 Договору).
До вказаного договору його сторонами підписано ряд додатків, зокрема акт приймання-передачі засобів і споруд зв'язку на експлуатаційно-технічне обслуговування, паспорт кабельних трас, розрахунок вартості послуг за місяць тощо (а.с.15-19, т.1).
01.03.2005 року та 20.04.2005 року між сторонами підписано додаткову угоду №1 та додаткову угоду № 2 до Договору № 279/8 від 01.03.2003 року згідно якої сторони погодили збільшення вартості послуг з 1260,17 грн. до 4870,28 грн. за місяць та до 4429,79 грн. відповідно (а.с.21-24, т.1).
Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов договору № 279/8 від 01.03.2003 року позивачем за період з липня 2011 року по квітень 2012 року надано послуг на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку на суму 44 297,90 грн..
Як встановлено судом відповідачем на рахунок позивача 28.05.2012 року було перераховано 30 377,12 грн., а 27.06.2012 року ще 22 780,36 грн., що підтверджується платіжними дорученнями долученими до заяви від 18.07.2012 року № 21/1-63.
Також судом встановлено, що позовна заява надійшла до суду 18.06.2012 року і була здана до канцелярії нарочно.
На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як вбачається із матеріалів справи позов про стягнення з відповідача заборгованості було здано позивачем до господарського суду Вінницької області 18.06.2012 року, що вбачається із відбитку штемпеля на першому аркуші позовної заяви.
Як вказувалось вище, судом встановлено, що відповідачем перераховано позивачу 30 377,12 грн. - 28.05.2012 року та 22 780,36 грн. - 27.06.2012 року.
Співставлення дати подачі позовної заяви до канцелярії суду із сумою заборгованості відповідача приводить суд до переконливого висновку про те, що позов в частині стягнення 1 200,17 грн. пені, 293,38 грн. збитків від інфляції гривні, 464,58 грн. 3 % річних, 28 418,99 грн. боргу заявлено позивачем безпідставно, оскільки вказані суми заборгованості вже було погашено відповідачем на момент звернення з даною позовною заявою до суду.
Дійшовши такого висновку судом враховано приписи ст.534 ЦК України (щодо черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням), а також те, що кінцевим періодом нарахування 3 % річних, пені, інфляційних втрат позивач визначив 01.05.2012 року виходячи з чого заборгованість відповідача по пені, 3 % річних та інфляційних втрат існувала у відповідача на момент сплати першого платежу, який відбувся 28.05.2012 року.
Таким чином розмір заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви до суду (18.06.2012 року) становив 15 878,91 грн. (30 377,12 - (1 200,17+293,38+464,58=1 958,13) - 44 297,90).
Разом з тим, суд зазначає, що залишок боргу в сумі 15 878,91 грн. відповідачем було погашено після порушення провадження у даній справі, а саме 27.06.2012 року про що також вказувалось вище.
Виходячи із встановлених обставин суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 15 878,91 грн. підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.
При отриманні вказаних вище висновків судом враховано правові позиції викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Зокрема в п.4.2 цієї постанови зазначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 4.4 постанови визначно, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача із врахуванням припису який міститься в п.4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в якому вказано, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.
При цьому суд повертає позивачу 31,50 грн. судового збору, як сплаченого надмірно при зверненні з позовом до суду виходячи із приписів ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" (позивачем сплачено 1641,00 грн., тоді як потрібно було сплатити 1609,50 грн. виходячи із ціни позову - 46 256,03 грн.).
18.07.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, п.11 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-
1. В стягненні з Військової частини А-1185, м. Вінниця, 21007 (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 08158686) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком", вул. Солом'янська, 3, м. Київ, 03110 (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 16479714) - 28 418 грн. 99 коп. заборгованості, 1 200 грн. 17 коп. - пені, 293 грн. 38 коп. - інфляційних втрат, 464 грн. 58 коп. - 3 % річних - відмовити.
2. Провадження у справі в частині стягнення 15 878 грн. 91 коп. заборгованості припинити відповідно до п.11 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору.
3. Стягнути з Військової частини А-1185, м. Вінниця, 21007 (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 08158686) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком", вул. Солом'янська, 3, м. Київ, 03110 (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 16479714) - 552 грн. 51 коп. відшкодування витрат на судовий збір.
4. Повернути Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком", вул. Солом"янська, 3, м. Київ, 03110 (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 16479714) судовий збір в розмірі 31, 50 грн. коп., сплачений згідно платіжного доручення № 2509 від 07.06.2012 року.
5. Дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду є підставою для повернення із Державного бюджету України Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" судового збору в розмірі 31 грн. 50 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 2509 від 07.06.2012 року. Оригінал платіжного доручення № 2509 від 07.06.2012 року знаходиться в матеріалах справи 7/31/2012/5003 (а.с.7, т.1).
6. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
7. Оригінал рішення надіслати позивачу, копію рішення відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 23 липня 2012 р.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - вул.Солом'янська, 3, м.Київ, 03110.
3 - відповідачу - м. Вінниця -7, 21007.