21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
19 липня 2012 р.
Справа 4/52/2012/5003
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя В. Білоус
Секретар судового засідання Д. Нестеров
за участю представників:
прокурора : Жовмір І.І. - згідно посвідчення;
позивача : Шалигіна В.І. - згідно довіреності;
відповідача : не з"явився;
оцінювач Горобець В.В.: не з"явився.
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника прокурора Вінницької області (21050, м. Вінниця, вул. Володарського, 33) в інтересах держави - Кабінету Міністрів України, в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вул. Мечникова, 16а, м. Київ, 01601) в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (вул. Соборна, 15а, м.Вінниця, 21050) до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" (22735, Вінницька область, Іллінецький район, с.Купчинці, вул. Черняховського, 2-а) про стягнення 462 775,58 грн., з яких: 202 841, 50 грн. - заборгованість по лізингових платежах (в тому числі: в частині відшкодування вартості техніки - 140 114, 75 грн., в частині щорічної винагороди - 62726, 75 грн.), 245 895, 25 грн. - різниця між залишковою та ринковою вартістю, 11 005, 09 грн. - пеня, 847, 90 грн. - інфляційні втрати за період з січня 2012 р. по травень 2012 р., 2185, 84 грн. - 3% річних за період з 23.06.2011 р. по 19.06.2012 р., згідно договору фінансового лізингу № 2-10-577 стз-пл/968 від 01.12.2010 р. -
Відповідач вимог ухвали суду від 09.07.2012 р. про явку в судове засідання представника, про надання додаткових доказів не виконав. Письмових пояснень про причини неявки в судове засідання суду не надав.
Копія ухвали від 09.07.2012 р. надіслана відповідачеві рекомендованим листом на адресу, яка вказана в позовній заяві і у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 22735, Вінницька область, Іллінецький район, с.Купчинці, вул. Черняховського, 2-а, що стверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копією реєстру, відміткою канцелярії на звороті ухвали від 09.07.2012 р. Копія вказаної ухвали повернулася до суду з довідкою відділення поштового зв"язку про причину повернення: "За зазначеною адресою не проживає".
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.
При цьому суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю. Невиконання вимог ухвали суду, неподання доказів про поважність причин її невиконання, суд оцінює це, як зловживання процесуальними правами та нехтування обов"язками.
Оцінювач Горобець В.В. ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза - Стандарт" вимог ухвали суду від 09.07.2012 р. про явку в судове засіданння також не виконав. Копія вказаної ухвали надіслана ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза - Стандарт" рекомендованим листом та отримана ним 16.07.2012 р., що стверджується поштовим повідомленням.
Прокурор, представник позивача в судовому засіданні подали клопотання про розгляд справи за наявними у справі матеріалами за відсутності представника відповідача та оцінювача Горобець В.В., оскільки звіт про визначення ринкової вартості № 60/7 від 25.04.2012 р. не оспорювався.
З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача, оцінювача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у їх відсутність. Спір відповідно положень ст.75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами. Відтак підлягає задоволенню і клопотання прокурора, представника позивача про розгляд справи у відсутність представника відповідача, оцінювача, за наявними в справі матеріалами.
Представник позивача, прокурор у справі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, оглянувши оригінали звіту оцінки, договору фінансового лізингу, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 626, 627, 628, 629, 806, 807 ЦК України, підлягають задоволенню.
До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
01.12.2010 р. між позивачем (в договорі "Лізингодавець") та відповідачем (в договорі "Лізингоодержувач") було укладено договір № 2-10-577 стз-пл/968 фінансового лізингу.
Згідно п. 1 вказаного договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного Лізингоодержувачем, та визначений у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією Предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору.
Відповідно до п. 3.4., 3.4.2 лізингоодержувач зобов"язаний належним чином користуватися Предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених Сторонами умов Договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану Предмета лізингу, сумлінно дотримуватися умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника.
В п.п. 4.1, 4.4, 4.6 договору сторони передбачили, що за користування Предметом лізингу Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу в розмірі 10 (десяти) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки Предмета лізингу; відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 (семи) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості Предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; одноразову комісію за організацію поставки Предмета лізингу в розмірі 7 відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість. Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів". Амортизація Предмета лізингу нараховується Лізингоодержувачем прямолінійним методом протягом періоду його очікуваного використання, що дорівнює строку лізингу, згідно з нормами амортизації, у відповідності до чинного законодавства України.
Згідно п.п. 7.1., 7.4. договору за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. В разі дострокового припинення дії Договору Лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю збитки: в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмуту лізингу; неустойки (пені, штрафи), що виникли внаслідок дострокового припинення дії договору.
В п.п. 8.5, 8.6 договору сторони передбачили, що з моменту відправлення Лізингодавцем цінного листа, з повідомленням про відмову від Договору, Лізингоодержувач протягом 17 календарних днів зобов'язаний повернути Лізингодавцю Предмет лізингу в технічно справному і комплектному стані на підставі акту приймання - передачі та сплатита заборгованість згідно чергових лізингових платежів та неустойку в розмірі подвійного лізингового платежу за фактичний строк користування Предметом лізингу до моменту прийняття Предмета лізингу Лізингодавцем. В разі невідповідності нормальному ступеню спрацювання Предмету лізингу або його некомплектності, Лізингодавець проводить експертну оцінку Предмета лізингу за рахунок Лізингоодержувача. У разі, якщо вартість Предмета лізингу, визначеної експертним шляхом, менша ніж залишкова вартість, розрахована за графіком, різницю між залишковою вартістю техніки та вартістю техніки за експертною оцінкою відшкодовує Лізингоодержувач, який користувався технікою.
Договір фінансового лізингу № 2-10-577стз-пл/968 від 01.12.2010 року припинив дію з моменту вилучення техніки на підставі виконавчого напису нотаріуса від 02.04.2012 р.
Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" придбало на підставі Договору (поставка) №10-69 СтЗ/912 від 30.07.2010 року в Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Лан" зернозбиральні комбайни "Дон-Лан "Акрос" в кількості 5 одиниць.
01 грудня 2010 року вказані комбайни були передані позивачем на відповідальне зберігання на підставі договору відповідального зберігання № 83-10вз/956 від 01 грудня 2010 року ТОВ "Дон-Лан".
22 грудня 2010 року на виконання умов договору фінансового лізингу № 2-10-577 стз - пл/968 від 01.12.2010 року зернозбиральний комбайн "Дон-Лан "Акрос" в кількості 1 одиниця (заводський № 005359) вартістю 1 295 000 грн. був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія", що підтверджується трьохстороннім актом № 1 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 22 грудня 2010 року.
Техніка придбана за рахунок коштів Державного бюджету у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1904 від 10.12.2003 "Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу". Згідно із вказаною постановою забезпечення сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та господарювання технікою і обладнанням на умовах фінансового лізингу за рахунок коштів Державного бюджету здійснюється на підставі договорів фінансового лізингу, укладених між НАК "Украгролізинг" і лізингоодержувачами. Джерелом фінансування закупівлі техніки для її передачі у користування на умовах фінансового лізингу та заходів по операціях фінансового лізингу є передбачені у державному бюджеті на цю мету кошти, які використовуються на умовах поворотності згідно з укладеними договорами. Видатки на придбання техніки для її передачі у користування на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу проводяться відповідно до порядку касового виконання Державного бюджету України за видатками. За користування технікою Лізингоодержувачі вносять плату (лізингові платежі). Ця плата складається із суми на відшкодування частини вартості техніки та суми, що виплачується як винагорода Лізингодавцю за передану в лізинг техніку за договором фінансового лізингу. Кошти, що надходять як поворотні лізингові платежі від лізингових операцій за рахунок бюджетного фінансування у частині відшкодування вартості техніки, Компанія у триденний строк перераховує на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Компанія забезпечує облік та відображає у своєму бухгалтерському балансі кошти, що надходять на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету як поворотні лізингові платежі. Річна та квартальна звітність щодо лізингових операцій складається Компанією за формою, визначеною для одержувачів бюджетних коштів і подається до Державного казначейства. Контроль за використанням коштів державного бюджету, що спрямовуються на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, здійснюються уповноваженими на це органами відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 4.1. Договору Відповідач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі з моменту підписання двостороннього акту одержання Предмету лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Термін сплати лізингового платежу встановлюється числом дати підписання трьохстороннього акту (у даному випадку - це 22.12.2010). Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання трьохстороннього акту, тобто 22.06.2011, подальші платежі - через кожні шість місяців.
На дату повернення техніки Відповідач зобов'язаний був сплатити за користування Предметом лізингу лізингові платежі в сумі 325 919.20 грн., в тому числі: 223 364.75 грн. в частині відшкодування вартості техніки та 102 554.45 грн. в частині щорічної винагороди.
Фактично Відповідачем було сплачено 123 077.70 грн. лізингових платежів, в тому числі 83250.00 грн. в частині відшкодування вартості техніки та 39827.70 грн. в частині винагороди, що підтверджується банківськими виписками.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по лізингових платежах становить 202 841.50 грн., в тому числі: 140 114.75 грн. в частині відшкодування вартості техніки та 62 726.76 грн. в частині щорічної винагороди. Дана заборгованість склалась за період несплати лізингових платежів з 22.06.2011 р. по 25.04.2012 р.
У зв'язку з тим, що Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання по сплаті лізингових платежів, 25.04.2012 р. на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 02.04.2012 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2012 р. про повернення лізингоодержувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" на користь лізингодавця - Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" об'єкту фінансового лізингу - зернозбирального комбайну "ДОН ЛАН "Акрос" заводський № 005359, ним повернуто Позивачу Предмет лізингу - Зернозбиральний комбайн "Дон Лан "Акрос" у кількості 1 одиниця, що підтверджується актом приймання - передачі сільськогосподарської техніки від 25.04.2012.
Отже фактичний період використання Відповідачем Предмета лізингу становить з 22.12.2010 по 25.04.2012.
У зв'язку з тим, що техніка, яка знаходилась у користуванні Відповідача, на час її повернення Лізингодавцю, не відповідала нормальному ступеню зносу та перебувало у несправному стані, 25.04.2012 визначена ринкова вартість зернозбирального комбайну "Дон Лан Акрос" і складала 696240 грн., що стверджується звітом № 60/7 про визначення ринкової вартості КТЗ, який не оскаржувався. Визначена експертом вартість техніки зазначена у акті приймання - передачі сільськогосподарської техніки від 25.04.2012 р.
Відповідно до п.3.4.2 Договору Лізингоодержувач зобов'язався належним чином користуватися предметом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими він був переданий, з урахуванням фізичного зносу та змін стану предмету лізингу, сумлінно дотримуватись умов, норм і правил експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, встановлених законодавством і інструкціями виробника.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які сторона одержала б у разі неналежного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу. А згідно п. 6. ч. 1 цього ж закону, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
Постановою Кабінету Міністрів України №535 від 30.06.2005 "Питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для операцій фінансового лізингу" затверджено Порядок використання коштів на ремонт сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу, іцо вилучені з фінансового лізингу у лізингоотримувачів. Пунктами 5 та 6 цього Порядку встановлено, що техніка повертається на підставі акту приймання-передачі, в якому зазначається її залишкова вартість. У разі коли технічний стан техніки не відповідає звичайному зносу, проводиться експертна оцінка її вартості в установленому законодавством порядку. Вилучена техніка зараховується на баланс НАК "Украгролізинг" за залишковою вартістю або вартістю, визначеною експертною оцінкою. Техніка після ремонту передається у лізинг або продається на конкурсних засадах за ціною, що не може бути меншою від залишкової вартості, визначеної експертною оцінкою на момент її вилучення.
Протоколами огляду транспортного засобу від 25.04.2012 встановлено, що комбайн має складові частини, які потребують ремонту та відсутній візок до жатки зернової навісної, ЖЗНД-6.0. Враховуючи це, була проведена експертна оцінка Предмету лізингу для встановлення ринкової вартості останнього. Відповідно до висновку експерта ринкова вартість комбайну зернового Дон-Лан «Акрос»заводський № 005339 склала 696 240 грн.
Тому, відповідно до розрахунку, з урахуванням вищевикладеного та п.7.4, п. 8.6 Договору, збитки, спричинені Лізингоодержувачем (оскільки саме він користувався предметом лізингу) внаслідок неналежної експлуатації комбайну зернового "Дон Лан «Акрос»заводський № 005339 становлять 245 895.25 грн.
Відповідно до п. 7.1 Договору за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Згідно ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
В пункті 3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" вказано, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. В ч.1 ст.16 названого Закону зазначається, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвали суду від 09.07.2012 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, у разі прострочення ним виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на вказані норми законодавства, встановлені судом фактичні обставини, позовні вимоги про стягнення 462 775,58 грн., з яких: 202 841, 50 грн. - заборгованість по лізингових платежах (в тому числі: в частині відшкодування вартості техніки - 140 114, 75 грн., в частині щорічної винагороди - 62726, 75 грн.), 245 895, 25 грн. - різниця між залишковою та ринковою вартістю, 11 005, 09 грн. - пеня, 847, 90 грн. - інфляційні втрати, 2185, 84 грн. - 3% річних є такими що ґрунтуються на законі та підтверджені належними доказами, а відтак підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 9255 грн. 51 коп. підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету.
Керуючись ст.1, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, ч.1 ст. 530, 546, 549, 550, 610, 612, 614, 625, 626, 627, 628, 629, 806 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 224, 225, 230, ч.4 ст.231 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 - 85, 115, 116, 117 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія", код ЄДРПОУ 35041358 (22735, Вінницька область, Іллінецький район, с.Купчинці, вул.Черняховського, 2-а) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", код ЄДРПОУ 30401456 (01601, вул.Мечникова, 16а, м.Київ) в особі Вінницької філії "Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", код ЄДРПОУ 25510665 (21050, вул. Соборна, 15а, м.Вінниця) заборгованість по лізингових платежах тому числі: в частині відшкодування вартості техніки - 140 114, 75 грн., в частині щорічної винагороди - 62726, 75 грн., 245 895, 25 грн. - різниця між залишковою та ринковою вартістю, 11 005, 09 грн. - пеня, 847, 90 грн. - інфляційні втрати, 2185, 84 грн. - 3% річних. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
3. Судовий збір в сумі 9255 грн. 51 коп. стягнути з відповідача до Державного бюджету.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія", код ЄДРПОУ 35041358 (22735, Вінницька область, Іллінецький район, с.Купчинці, вул. Черняховського, 2-а) до Державного бюджету 9255 грн. 51 коп. судового збору. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
5. Копію даного рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу або вручити його повноважному представнику під розписку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 19.07.2012 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 23.07.2012 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (22735, Вінницька область, Іллінецький район, с.Купчинці, Черняховського, 2-а)