Копія
Іменем України
18.07.12 місто СевастопольСправа №2а-1277/12/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді Кириленко О.О.,
секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача -Барташа А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
У червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження від 11 жовтня 2010 року № 1988-р.
Позов обґрунтовано тим, що без наявності відповідних повноважень, діючи в спосіб, не передбачений законодавчо, голова Севастопольської міської державної адміністрації оскаржуваним розпорядженням самостійно скасував попереднє розпорядження від 06 квітня 2010 року № 1024-р "Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".
У судовому засідання позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача зазначив, що голова державної адміністрації не позбавлений права на зміну чи скасування власних розпоряджень та просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доводи сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 квітня 2010 року відповідачем прийнято розпорядження № 1024-р "Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)", яке було скасовано розпорядженням відповідача від 11 жовтня 2010 року № 1988-р.
На підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 06 квітня 2010 року № 1024-р позивачем отримано державний акт на право власності на земельну ділянку ЯИ № 072538.
11 жовтня 2010 року головою Севастопольської міської державної адміністрації на підставі протесту прокурора видано розпорядження № 1988-р, яким було скасовано розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації № 1024-р від 06 квітня 2010 року.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень також наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним із видів прокурорського реагування, у разі виявлення порушень, є принесення протесту на акт, що суперечить закону.
Так, відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про прокуратуру" протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У тому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
Судом встановлено, що 16 серпня 2010 року прокуратурою міста Севастополя було принесено протест № 07-1069-10 про зобов'язання скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1024-р (далі - протест прокурора), який було задоволено та 11 жовтня 2010 року скасовано розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації № 1024-р від 06 квітня 2010 року.
Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України "Про місцеві державні адміністрації" (далі - Закон).
Відповідно до стаття 1 Закону виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Частиною першою, другою статті 6 Закону передбачено що, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються.
Відповідно до частини восьмої статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Крім того, частиною першою, третьою статті 43 Закону передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Статтею 39 Закону дано вичерпний перелік повноважень голів місцевих державних адміністрацій, до якого не входить скасування власних попередніх розпоряджень.
Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що до повноважень голови місцевої державної адміністрації не належить право скасування власних розпоряджень.
Така позиція висловлена і Верховним Судом України у постанові від 05 березня 2012 року у справі № 2а-3704/10/2770 за позовом ОСОБА_3 до Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа -закрите акціонерне товариство "С. Перовської", про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Крім того, статтею 3 Конституції України закріплено принцип, за яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Скасовуючи розпорядження № 1024-р відповідач не надав належної оцінки правовідносинам, які виникли на його підставі та не врахував приписи Конституції України та Закону. Так, відповідач не перевірив: обставин, що позивачу не було відмовлено у передачі земельної ділянки у власність ні з підстав відсутності компетенції на розпорядження землею у вибраному місці розташування, ні з будь-яких інших підстав; наявності правовідносини з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів на підставі скасованого розпорядження та ставлення щодо зміни чи припинення суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів на підставі скасованого розпорядження відповідних осіб та не дав оцінки необхідності скасування власного розпорядження.
Враховуючи викладене, місцеві державні адміністрації не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, серед іншого, і з тих підстав, що відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 11 жовтня 2010 року № 1988-р "Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06 квітня 2010 року № 1024-р".
Стягнути з Державного бюджету України (Севастопольської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 32 (тридцять дві) гривень 19 копійок.
Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя(підпис)О.О. Кириленко
Постанову складено у повному обсязі
23 липня 2012 року
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Кириленко