15 листопада 2006 р. Справа № 7/342-2006
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород
до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, м. Ужгород
про зобов'язання виключити з облікової картки платника податків дані про наявність податкового боргу по єдиному податку,
Суддя С.Швед
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, представник по довіреності НОМЕР_1;
від відповідача -Товтин М.В., начальник юридичного відділу, представник по довіреності від 10.01.2006р.№39/9/10;
Представники сторін у судовому засіданні 07.11.2006р. дали письмову згоду на початок розгляду справи по суті згідно з п. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (протокол судового засідання від 07.11.2006р.).
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а.с. 39) до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про зобов'язання виключити з облікової картки платника податків дані про наявність податкового боргу по сплаті єдиного податку у сумі 413,68 грн. та пені у сумі 24,14 грн. за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
Позовні вимоги обґрунтовуються відсутністю у приватного підприємця як платника єдиного податку заборгованості по зазначеному податковому платежу та неправомірністю дій податкового органу по нарахуванню пені на підставі положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в зв'язку з відсутністю узгодженого податкового зобов'язання, яке не сплачено у встановлені строки.
Відповідач позов не визнав з посиланням на те, що наявність у обліковій картці приватного підприємця даних про недоїмку по єдиному податку пов'язана з порушенням позивачем строків його сплати, передбачених п. 2 наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999р. №599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі».
Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина друга статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Особа має право на звернення до суду за захистом своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, у тому числі у судовому порядку. Право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право.
Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276 (далі -Інструкція №276) встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.
Згідно з п. 4.1. Інструкції №276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають:
податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником;
податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства;
пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання;
відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань;
непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.
Фактичний аналіз матеріалів справи, зокрема, аналітичних даних особової картки підприємця як платника єдиного податку та платіжних документів про сплату податку свідчать про відсутність випадків наявності податкової заборгованості платника податків перед бюджетом як станом на 04.08.2006р. (за висновки податкового органу, наведеними у листі від 09.08.206) так і на момент судового розгляду даної справи.
Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98 з наступними змінами та доповненнями (далі -Указ №727/98) (частина шоста статті 2) встановлено щомісячний строк сплати єдиного податку до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (статті 4, 5) також передбачена сплата податкових зобов'язань у наступних за звітним податкових періодах.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про систему оподаткування» сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому виключно законами України.
Посилання відповідача на пункт 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999р. №599 щодо попередньої сплати єдиного податку до 20 числа звітного місяця не приймається, оскільки суперечить у частині строків сплати названим вище законам України.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Обставини щодо строку сплати єдиного податку були встановлені постановою господарського суду Закарпатської області від 28.07.2006р. у справі №7/192-2006 між цими ж сторонами (яка набрала законної сили) (а.с. 24-29), тому не потребують повторного доказування по даній справі (частина перша статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, відповідно до ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (далі -Закон №2181-III) нарахування пені передбачено після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу.
Узгодженим відповідно до п. 5.1. ст. Закону №2181-III є податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку).
Чергові нарахування сплати сум єдиного податку (по якому законодавством не передбачено подання декларацій (розрахунків)) у картках особових рахунків платників за відсутності подання розрахунку не можуть розглядатися як узгоджене податкове зобов'язання у розумінні Закону №2181-III.
Узгодженим податковим зобов'язанням по єдиному податку у розумінні цього Закону може розглядатися лише зобов'язання, визначене за результатами перевірки податковим органом у податковому повідомленні -рішенні, яке узгоджено у встановленому порядку (Узагальнююче податкове роз'яснення, затверджене наказом ДПА України від 18.08.2006р. №494).
Таким чином, позовні вимоги щодо виключення з облікової картки позивача даних про наявність податкової заборгованості по єдиному податку у сумі 413,68 грн. та пені у сумі 24,14 грн. станом на 07.11.2006р. з урахуванням вищенаведених обґрунтувань слід задоволити.
Враховуючи те, що наявність у обліковій картці платника податків даних про податкову заборгованість може стати перешкодою для продовження перебування підприємця на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності, суд допускає негайне виконання судового рішення у справі (п. 6 частини першої ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 7, 72, 86, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Зобов'язати Державну податкову інспекції у м. Ужгороді у встановленому порядку до 22.11.2006р. здійснити заходи по виключенню з облікової картки платника податків - приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) даних про наявність податкової заборгованості по єдиному податку у сумі 413,68 грн. та пені у сумі 24,14 грн. станом на 07.11.2006р.
3. Допустити негайне виконання постанови суду.
4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня її прийняття, є обов'язковою до виконання на території України, однак може бути оскаржена в зазначений строк до Львівського апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області.
Суддя С. Швед