03 листопада 2006 р.
№ 20/28
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого
Першикова Є.В.,
суддів:
Савенко Г.В., Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргу
громадянина ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1)
на рішення
господарського суду Запорізької області
від
21.02.06
у справі
№ 20/28
господарського суду
Запорізької області
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю “Тітан Трейд» (далі Товариство)
до
спільного українсько-німецько-чеського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “ Євробетон-Січ» (далі Підприємство),
треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:
Запорізький обласний центр зайнятості (далі Центр зайнятості), державна виконавча служба у Жовтневому районі міста Запоріжжя (далі Виконавча служба),
про
стягнення 495 000,00 грн.
Особливості процедури розгляду господарських справ Вищим господарським судом України у касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відповідна скарга (подання) може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України в порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу України з касаційною скаргою б/н від 30.08.06 на рішення від 21.02.06 господарського суду Запорізької області, як особа, яку не було залучено до участі у справі, щодо якої, на його думку, суд прийняв судове рішення, що стосується його прав і обов'язків.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 1111 та ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка внесла касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію скарги і доданих до неї документів, які у цієї особи відсутні. При цьому до касаційної скарги додаються докази надсилання копії касаційної скарги іншій стороні у справі.
Виходячи із змісту наведених норм процесуального закону та принципів рівності та змагальності господарського процесу, закріплених у ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка оскаржує судове рішення, зобов'язана надати до суду доказ, який свідчив би про направлення сторонам у справі копії касаційної скарги.
Водночас, незважаючи на те, що у своїй касаційній скарзі в якості одного з додатків скаржник вказав "докази направлення копій скарги сторонам по справі", при розкритті конверту у суді касаційної інстанції було встановлено, що матеріали касаційної скарги такого доказу не містять, що підтверджується актом Вищого господарського суду України від 11.10.06 № 03-31/341.
У зв'язку з наведеним вбачається, що ОСОБА_1 до матеріалів касаційної скарги будь-яких доказів направлення копій касаційної скарги Товариству та Підприємству, які є сторонами у даній справі, не надано.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу скаржника, що згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка внесла касаційну скаргу, додає до неї докази сплати державного мита.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Виходячи із змісту наведених норм процесуального закону, особа, яка оскаржує судове рішення, також зобов'язана надати до суду доказ, який свідчив би про сплату нею державного мита за подання касаційної скарги в установленому порядку та розмірі.
Матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 містять квитанцію НОМЕР_1 про сплату 08 грн. 50 коп. державного мита та, долучену до неї, квитанцію НОМЕР_2 про сплату 01,00 грн. за послуги банку.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито» (далі Декрет).
Відповідно до п.п. “а» п. 2 ст. 3 Декрету ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із заяв майнового характеру один відсоток ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 000,00 грн.).
За змістом п.п. “г» п. 2 ст. 3 Декрету із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчислюваної виходячи з оспорюваної суми.
Як вбачається з правового аналізу матеріалів справи, при поданні позовної заяви до суду першої інстанції Товариством було сплачено державне мито у розмірі 4 950,00 грн., а отже сума державного мита, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги у даній справі, становить 2 475,00 грн.
З урахуванням наведеного квитанцією НОМЕР_1 про сплату 08 грн. 50 коп. державного мита у даній справі скаржником недоплачено
2 466,50 грн. державного мита за подання касаційної скарги у даній справі.
При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що п. 4 Декрету встановлено вичерпний перелік пільг щодо сплати державного мита, та не передбачено звільнення фізичних осіб від сплати державного мита за подання скарг на рішення господарського суду про стягнення коштів.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю доказів надіслання копії касаційної скарги сторонам у справі, а також доказів сплати державного мита за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі, на підставі п.п. 3, 4 ч. 1
ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ОСОБА_1 б/н від 30.08.06 підлягає поверненню без розгляду.
Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню через невідповідність вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, та керуючись ч. 1 ст. 1111, ч. 4 ст. 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Вищого господарського суду України, -
Касаційну скаргу громадянина ОСОБА_1 б/н від 30.08.06 на рішення від 21.02.06 господарського суду Запорізької області у справі № 20/28 господарського суду Запорізької області та додані до неї документи, повернути заявникові без розгляду.
Головуючий
Є.Першиков
судді:
Г.Савенко
І.Ходаківська