01 листопада 2006 р.
№ 23/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів :
Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2006
у справі
№23/10 господарського суду міста Києва
за позовом
Військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до
1) ТОВ “Пан-Укрейн» 2) Фонду майна Автономної Республіки Крим
треті особи
1) Фонд державного майна України 2) Державне підприємство МО України “Центральна військова туристична база “Кічкіне»
про
розірвання договору оренди,
за участю представників сторін від:
позивача: не з'явились.
відповідачів: 1) Недзведська В.П. -за довіреністю від 31.01.2006р.
2) Аметов С.Д. -за довіреністю від 16.01.2006р.
третіх осіб: 1)Смиковська І.П. -за довіреністю від 22.02.2006р.
2) не з'явились
прокуратури: Стояновський Є.О. -військовий прокурор Центрального регіону України (посвідчення №576 від 15.08.2005р.)
В судовому засіданні 11.10.2006р. оголошувалась перерва до 01.11.2006р., відповідно до ст.77 ГПК України.
Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 10.10.2006р. здійснено заміну судді Бакуліної С.В. на суддю Уліцького А.М.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.05.2006р. (судді Демидова А.М. -головуючий, Кролевець О.А., Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2006р. (судді Шипко В.В. -головуючий, Алданова С.О., Коваленко В.М.), в позові про розірвання договору оренди відмовлено.
В касаційному поданні перший заступник військового прокурора Центрального регіону України просить скасувати прийняті у справі судові рішення та постанову і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення матеріального та процесуального права.
ТОВ “Пан Укрейн» у відзиві на касаційне подання спростовує його доводи і просить подання залишити без задоволення, а рішення та постанову -без змін.
Фонд державного майна України у своєму поясненні підтримав касаційне подання.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, прокуратури, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.
Господарськими судами встановлено, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2004р. у справі №2-1/8831-2004, яке набрало законної сили, зобов'язано Фонд майна АРК в строк до 20.07.2004р. укласти з ТОВ “ПАН-Укрейн» договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України “Центральна військова туристська база “Кічкіне».
20.08.2004р. Фондом майна Автономної Республіки Крим та ТОВ "ПАН-Укрейн" було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України “Центральна військова туристична база “Кічкіне», розташованого в АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, п/в Лівадія-1.
Згідно з актом прийому-передачі від 20.08.2004р. та додатками 1/1 та 1/2 до нього майно, яке належало ДП Міністерства оборони України “Центральна військова туристична база “Кічкіне», було включене до передаточного балансу та прийняте ТОВ “ПАН-Укрейн».
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1993р. №158 “Про затвердження положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, які передаються в оренду» (повертається після закінчення строку дії договору або його розірвання) та Наказу Фонду майна АР Крим від 28.07.2004р. №862 для визначення повного складу ЦМК, Фондом майна АР Крим було призначено комісію з проведення повної інвентаризації. Відповідно до результатів інвентаризації складено передаточний баланс із включенням до нього всіх необоротних активів підприємства.
Оборотні активи, відповідно до вимог ч.2 п.1 ст.4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», були викуплені ТОВ “ПАН-Укрейн» за договором купівлі-продажу матеріальних оборотних засобів від 20.08.2004р.
10.12.2004р. Фондом майна Автономної Республіки Крим та ТОВ “ПАН-Укрейн» було укладено додаткову угоду, якою викладено в новій редакції п.1.2 спірного договору оренди. До нової редакції п.1.2 договору оренди включено будівлі приюту "Ай-Петрі" літ. А, Б, туалет літ. И і сарай літ. З . Дані об'єкти раніше були включені до акту оцінки, передаточного балансу та фактично передані відповідачу-1 за актом прийому-передачі, але помилково не зазначені у тексті договору.
З урахуванням викладеного суди дійшли висновку, що все майно, яке було наявне у ДП Міністерства оборони України “Центральна військова туристична база “Кічкіне», включене до договору оренди і передане відповідачу-1 або викуплене як оборотні активи.
Військовий прокурор звернувся до суду з позовом про розірвання спірного договору оренди з огляду на невиконання, на його думку, умов договору оренди орендарем.
Так, у відповідності до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Законом України “Про оренду державного та комунального майна також передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (ст.16).
Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі ретельної правової оцінки умов договору оренди, обставин щодо їх виконання, наявних у справі доказів в їх сукупності встановлено, а позивачем не спростовано факт належного виконання відповідачем-1 умов договору оренди.
При цьому доводи касаційного подання є безпідставними враховуючи наступне.
В касаційному поданні прокурор посилається на невиконання орендарем зобов'язань, передбачених п.1.6 та п.1.7 договору та вимог ст.ст.14, 15 Закону України “Про оренду державного та комунального майна». Однак ці обставини були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.
Так, суди встановили, що пунктом 1.6 договору передбачено, що після укладення договору оренди орендар приєднує до свого майна підприємства (ДП “Центральна військова туристична база “Кічкіне»).
За умовами п.1.7 договору оренди ТОВ “ПАН-Укрейн» виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого підприємства.
У відповідності до приписів ст.14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна» припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном.
При цьому судами встановлено, що відповідач-1 не міг провести державну реєстрацію приєднання підприємства, майно якого прийняте ним в оренду, оскільки був відсутній відповідний наказ органу, уповноваженого управляти майном -Міністерства оборони України, як того передбачає вищевикладена норма. Відтак, суди дійшли висновку, що ТОВ “ПАН-Укрейн» не набув статусу правонаступника третьої особи-2, що не дало йому законних підстав невідкладно задовольняти вимоги кредиторів. Разом з тим станом на 01.03.2006р. відповідачем-1 на виконання відповідних судових рішень сплачено 566900грн. із 713000грн. загальної суми боргів третьої особи-2, тобто несплаченими залишається тільки 20% заборгованості.
За таких обставин суди правомірно відхилили посилання прокуратури на невиконання орендарем п.1.7 договору, а саме зобов'язань (як правонаступника) щодо оплати боргів третьої особи-2, враховуючи також те, що вказаний пункт договору не передбачає строків погашення заборгованості.
В касаційному поданні прокурор посилається на те, що судами не досліджено обставини, за якими фактично позбавлено трудовий колектив підприємства права оренди цілісного майнового комплексу, передбаченого ст.8 Закону України “Про оренду державного та комунального майна». Доводи прокурора в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки, як встановлено судами, спірний договір було укладено на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2004р. у справі №2-1/8831-2004. Вказаним рішенням встановлено факт відмови трудового колективу від передбаченого ст.8 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» права трудового колективу на оренду цілісного майнового комплексу ДП “Центральна військова туристична база “Кічкіне». Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2004р. у справі №2-1/8831-2004 залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2004р. і є чинним, а тому встановлені даним рішенням факти не потребують доведення, що передбачено ст.35 ГПК України.
Також суди попередніх інстанцій дослідили та дали належну правову оцінку обставинам передачі майна підприємства в повному обсязі та дотримання вимог природоохоронного законодавства, що відображено в судових рішеннях, а тому посилання в поданні на недослідження судами вказаних обставин колегія відхиляє як безпідставні.
Що стосується порушення процесуальних норм у зв'язку з незалученням в якості третьої особи відділ туризму та екскурсій МО України, які, на думку прокурора, допущені судами, колегія відзначає. Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України треті особи можуть вступити у справу або їх може бути залучено до участі у справі, якщо рішення може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. В касаційному поданні прокурор не мотивує, яким чином прийняте рішення впливає на права та обов'язки відділу туризму та екскурсій МО України, та на яких підставах суди повинні були залучити до участі у справі дану особу.
Невмотивованими є твердження прокурора і про те, що судами фактично позбавлено права участі у процесі представників Фонду державного майна України, оскільки прокурор не навів жодних доводів, на підставі яких він дійшов висновку, що третю особу-1 було “фактично позбавлено права участі у процесі». Не підтвердив цього і Фонд державного майна України.
Згідно приписів частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин відхилених господарським судом при розгляді спору.
За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційного подання визнаються непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2006р. у справі №23/10 залишити без змін, а касаційне подання -без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький