24 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Харченка В.В.
при секретарі - Кулеша А.О.
розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою Центрального музею Збройних сил України на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.12.2004р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2005р. у справі за позовом Центрального музею збройних сил України до Первомайської районної ради Миколаївської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання рішення недійсним, -
_________________________________________________________________Справа № К-27633/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
Позивач Центральний музей Збройних Сил України звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення № 7 У сесії ХХІУ скликання Первомайської районної ради від 15.11.2002р. « Про припинення права користування земельною ділянкою та припинення договору оренди землі», посилаючись на те, що зазначене рішення прийняте без відома і згоди існуючого на той час орендаря зазначеної земельної ділянки в особі правонаступника 38 ГБО - Центрального музею Збройних Сил України, всупереч умовам договору НОМЕР_1 та з порушенням чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.12.2004р. відмовлено в задоволенні позову Центрального музею Збройних сил України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2005р. апеляційна скарга Центрального музею Збройних сил України залишена без задоволення. а рішення господарського суду Миколаївської області від 27.12.2004р. - без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Центральний музей Збройних сил України звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Центрального музею Збройних Сил України, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за договором оренди від 01.08.1997р. Первомайською районною радою Миколаївської області надано строком на 10 років земельну ділянку площею 0,9 га. для організації гарнізонного ринку по забезпеченню сімей військовослужбовців і населення міста продовольчою продукцією з правом передачі землі у суборенду фізичним та юридичним особам орендарю - 69 Центру культури, просвіти та дозвілля.
Згідно наказу заступника Міністра оборони України и№ 20 від 01.02.2000р. 69 Центр культури, просвіти і дозвілля перейменовано в 38 гарнізонний Будинок офіцерів, який на підставі директив міністерства оброни за № Д-115/1/02 від 21.02.2002р. та № Д-115/1/04 від 14.03.2002р. та наказу начальника Головного управління виховної роботи Міністерства оборони за № 214/3/17 від 20.05.2002р. розформовано і підпорядковано Центральному музею Збройних Сил України.
У відповідності з « Положенням про Центральний музей Збройних Сил України», затвердженим наказом Міністра оборони України № 260 від 12.09.1996р. музей - юридична особа. Пунктом 4 цього Положення визначено основні напрямки діяльності музею, котрими є : культурно-освітня, науково-дослідна діяльність; комплектування музейного зібрання; експозиційна, фондова, методична, видавнича робота; робота наукової бібліотеки та наукового архіву; міжнародні зв»язки.
Законом України « Про збройні Сили України» військовим формуванням дозволено здійснення господарської діяльності у відповідності із Законом України « Про господарську діяльність в Збройних Силах України». Статтею 3 цього Закону визначено, що перелік видів діяльності, здійснення яких дозволяється суб»єктам господарської діяльності у Збройних Силах України, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Крім того, статтею 4 цього ж Закону передбачено обов»язковість реєстрації військових частин ( закладів, установ, організацій Збройних Сил України) як суб»єктів господарської діяльності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 749 від 03.05.2000р. затверджено «Порядок реєстрації військових частин як суб»єктів господарської діяльності», у відповідності з яким військові частини ( заклади, установи, організації Збройних Сил України), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій України з метою здійснення господарської діяльності у Збройних Силах України, звертаються до Міністерства оборони України для реєстрації їх як суб»єктів господарської діяльності, і можуть здійснювати таку діяльність лише після отримання відповідного свідоцтва.
Як встановлено матеріалами справи, ні попередники, ні сам Центральний музей Збройних Сил України не мали і не мають такого свідоцтва.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2000р. № 1171 « Перелік видів діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил України», суб»єкти підприємницької діяльності, яким буде дозволено займатися такими видами діяльності як оптова та роздрібна торгівля, мають право реалізувати тільки ту продукцію, що виробляється ними безпосередньо. Ці військові частини не мають права займатись посередницькою діяльністю.
Як вбачається з договору оренди від 01.08.1997р., орендар, правонаступником якого є Музей, отримав земельну ділянку 0,9 га саме для господарської діяльності у вигляді торгівлі та посередницької діяльності.
Відповідно до « Положення про Центральний Музей Збройних Сил України» вбачається, що Музей не виробляє власної продукції, котру міг би реалізовувати на ринку, для якого попередником позивача укладено договір оренди земельної ділянки, і не зареєстрований Міністерством оборони України як суб»єкт підприємницької діяльності у Збройних Силах України.
За таких обставин суд дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що Музей не вправі бути орендарем за договором від 01.08.1997р., а тому оспорюваним рішенням не порушені ніякі його права і інтереси, оскільки він взагалі ніяких прав користування земельною ділянкою на умовах вищевказаного договору не набув.
Крім того, судами достовірно встановлено, що вищевказаний договір між 69 Центром культури, просвіти і дозвілля та Грушевською сільською радою Миколаївської області, власником землі, було укладено з грубим порушенням діючого на той час законодавства, а саме ст.. 19 Земельного Кодексу України, ст.. 26 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні».
При наявності таких обставин суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що позовні вимоги нормативно та документально не обґрунтовані і визнали їх такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень дано правильну оцінку обставин у справі, вірно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Центрального музею Збройних Сил України залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 27.12.2004р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2005р. - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :