Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" липня 2012 р.Справа № 5023/2755/12 вх. № 2755/12
Суддя господарського суду Задорожна І.М.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
за участю представників сторін:
позивача Єршов Ю.В. (дов. № 17 від 28.05.2012р.).
відповідача - не з*явився.
розглянувши справу за позовом Приватної фірми Фірма "Мрія - 94", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Термолайф", м. Харків
про спонукання до виконання умов мирової угоди, шляхом стягнення грошової суми
Приватне підприємство Фірма "Мрія - 94" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Термолайф", в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості 83631,98 грн. та 3%річних в сумі 1168,56 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем мирової угоди, укладеної між сторонами 09.11.2011 року та затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області у справі №5023/7654/11.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2012 року порушено провадження у справі № 5023/2755/12, розгляд справи призначено на 02.07.2012 року.
Ухвалою господарського суду від 02.07.2012 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено до 18.07.2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2012 року до початку розгляду справи по суті надав заяву про зміну предмету позову (вх.№12558 від 12.07.2012 року), в якій просить суд спонукати Приватне акціонерне товариство "Термолайф" виконати умови мирової угоди від 26.10.2011 року, затвердженої ухвалою господарського суду від 09.11.2011 року у справі № 5023/7654/11, шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" на користь Приватного підприємства фірми "Мрія -94" - 83 631,98 грн. Також, просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" 3%річних в сумі 1168,56 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1696,01 грн.
Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає заяву позивача до розгляду як таку, що відповідає вимогам діючого господарського процесуального законодавства та такою, що не суперечить інтересам сторін.
Представник відповідача в судове засідання 18.07.2012 року не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, що долучене до матеріалів справи.
Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство фірма "Мрія - 94" зверталося до господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ "Термолайф" про стягнення суми заборгованості за договором поставки № ТЛ-М 2-0410 від 06.04.2010 року в розмірі 135 215,05 грн., пені в сумі 22260,40 грн., 3%річних в сумі 5 135,68 грн., інфляційні в сумі 15874,08 грн. та покладення на відповідача судових витрат.
Ухвалою господарського суду Харківської області у справі №5023/7654/11 від 09.11.2011 року (суддя: Калініченко Н.В..) задоволено заяву сторін про затвердження мирової угоди та затверджено мирову угоду укладену між сторонами 26.10.2011 року.
Відповідно до умов мирової угоди від 26.10.2011 р. Приватне підприємство фірма "Мрія -94" та Приватне акціонерне товариство "Термолайф" домовились про укладення мирової угоди по справі № 5023/7654/11 на зазначених умовах:
1. Сторони визнають, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором поставки № ТЛ-М 2-0410 від 06.04.2010 р. на момент укладення цієї мирової угоди складає 71215,05 грн.
2. За умовами мирової угоди відповідач в строк до 31 грудня 2011 року включно зобов'язується сплатити суму основного боргу в розмірі 71215,05 грн., суму пені в розмірі 22260,40 грн., 3 % річних від простроченої суми по договору в розмірі 5135,68 грн. шляхом перерахування коштів на р/р позивача.
3. Від позовних вимог про сплату збитків від інфляції в розмірі 15874,08 грн. позивач відмовляється.
4. Після укладання і затвердження мирової угоди сторони засвідчують припинення будь-яких конфліктів між ними і свою добру волю на мирне вирішення даної справи, а також погоджуються, що у позивача до відповідача в майбутньому не буде інших вимог чи претензій, які можуть витікати з господарсько-договірних зобов'язань за даним спором.
5. Сторони погодились, що судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи покладаються на відповідача та підлягають компенсації до 31 грудня 2011 року включно разом зі сплатою погодженою сторонами сумою боргу.
Проаналізувавши матеріали справи та дослідивши надані позивачем докази, судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо належного виконання умов мирової угоди, затвердженої господарським судом Харківської області, сплативши на виконання умов мирової угоди лише 17 000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (арк. спр. 18-22), однак залишок заборгованості основного боргу у розмірі 54215,05 грн., пені в сумі 22260,40 грн., 3%річних в сумі 5135,68 грн., та судові витрати (державне мито в сумі 1784,85 грн. та витрати по сплаті на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.) боржником не оплачені.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Приписами статей 78, 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Тобто, затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі (п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Крім того, суд наголошує, що згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Тобто, Закон України "Про виконавче провадження " визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Виходячи зі змісту наведених процесуальних норм, ухвала господарського суду від 09.11.2011 року по справі № 5023/7654/11 про припинення провадження у справі, яка винесена на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України у зв'язку з затвердженням мирової угоди, є виконавчим документом у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" (Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Таким чином, суд зазначає, що ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші відомості, передбачені законодавством (статтею 86 ГПК України та статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Недодержання відповідних вимог в ухвалі суду про затвердження мирової угоди - не може вважатись виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.11.2010р. у справі №22/48.
Так, ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (зі змінами та доповненнями) встановлено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Водночас, як слідує зі змісту ухвали господарського суду Харківської області від 09.11.2011 р. у справі №5023/7654/11 про затвердження Мирової угоди, вона не містить ані дати набрання ухвалою законної сили, ані строку пред'явлення її до виконання, що свідчить про невідповідність зазначеної ухвали вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". Даний висновок суду підтверджується також, Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в Харківській області від 14.05.2012 року, про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду від 09.11.2011 року у справі № 5023/7654/11 про затвердження мирової угоди між сторонами, що міститься в матеріалах справи (арк. спр. 28).
Відповідно до п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено.
У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 "Про виконавче провадження", то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Виходячи з наведених законодавчих положень, характеру правовідносин, враховуючи факт ухилення відповідачем від виконання умов Мирової угоди, а також невідповідність ухвали господарського суду Харківської області від 09.11.2011 р. у справі №5023/7654/11 про затвердження Мирової угоди, вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що вимога позивача про спонукання відповідача до виконання умов Мирової угоди шляхом стягнення з останнього грошових коштів в сумі 83631,98 грн. підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 1168,56 грн. господарський суд зазначає, що чинне законодавство не заперечує можливості звернення позивача до господарського суду з вимогою щодо стягнення з відповідача 3% річних з простроченої суми, нарахованої після затвердження господарським судом 09.11.2011 року Мирової угоди, оскільки наявність відповідної Ухвали господарського суду про затвердження Мирової угоди, яка не виконана боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов*язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Однак, суд частково не погоджується з розрахунком позивача щодо нарахування 3% річних, так як позивачем складений розрахунок на загальну суму заборгованості, а саме: 83 631,98*3%*170/365= 1168,56 грн., що суперечить ст. 625 ЦК України, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено право нарахування 3% річних на штрафні санкції (пеню), на раніше нараховані 3% річних та судові витрати (в даному випадку на суми державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).
З врахуванням вищевикладеного, господарським судом здійснено розрахунок 3% річних за допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство" в наступний спосіб: 54215,05*3%*170/365=757,53 грн.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається:
у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ст.ст. 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Спонукати Приватне акціонерне товариство "Термолайф" (61071, Харківська обл., місто Харків, Жовтневий район, шосе Карачівське, будинок, 44, код 34015182, р/р 26009301787549 у філії Головного управління ПАТ "ПІБ" в Донецькій області, МФО 334635) виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2011 року у справі №5023/7654/11, шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (61071, Харківська обл., місто Харків, Жовтневий район, шосе Карачівське, будинок, 44, код 34015182, р/р 26009301787549 у філії Головного управління "ПІБ" в Донецькій області, МФО 334635) на користь Приватного підприємства «Мрія -94» (61121, Харківська область, м. Харків, вулиця Тимурівців, будинок 29-Б, квартира 77, код 22650371, р/р 26009277528001 ХМРУ «Приватбанк», МФО 351533) - 83 631,98 грн. та 3% річних в сумі 757,53 грн.
В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 411,03 грн. відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (61071, Харківська обл., місто Харків, Жовтневий район, шосе Карачівське, будинок, 44, код 34015182, р/р 26009301787549 у філії Головного управління "ПІБ" в Донецькій області, МФО 334635) на користь Приватного підприємства «Мрія-94» (61121, Харківська область, м. Харків, вулиця Тимурівців, будинок 29-Б, квартира 77, код 22650371, р/р 26009277528001 ХМРУ «Приватбанк» МФО 351533) - 1687,79 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 19.07.2012 року.
Суддя Задорожна І.М.