16.07.12 Справа№ 5015/2094/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.
при секретарі Куцик І.М.
розглянув у судовому засіданні матеріали позовної заяви: Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий Дім», м.Львів
про стягнення 451 858,22 грн.
за участю представників:
від позивача: Сімонова Є.О. - представник
від відповідача: Кремінська Л.І. -представник
Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий Дім»про стягнення 451 858,22 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 28.05.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.07.2012 р.
Ухвалою суду від 03.07.2012 р. розгляд справи відкладено на 16.07.2012 р. з підстав, викладених у даній ухвалі.
В судове засідання 16.07.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 28.05.2012 р. виконав повністю, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.
Представник відповідача в судовому засіданні 16.07.2012 р. проти позову заперечив та подав заяву про застосування строку позовної давності по кредиту та відсотках.
В судовому засіданні 16.07.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:
17 жовтня 2007 року між ВАТ «БАНК УНІВЕРСАЛЬНИЙ»(Позивачем, надалі - Банком) та ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім»»(Відповідачем, надалі - Позичальником) було укладено кредитний договір № 15/07 (з додатковою угодою № 1 від 17.10.2007 р. та додатком № 1 до додаткової угоди від 17.10.2007 р.), відповідно до п.1.1 якого Банк зобов'язується надавати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку строковий кредит в сумі, що дорівнює 831 601,68 грн. у порядку і на умовах, визначених цим Договором.
Договором № 15/07 від 17.10.2007 р. та додатковою угодою № 1 від 17.10.2007 р. до кредитного договору сторонами було визначено термін погашення кредиту до 14.10.2009 року, сплата відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 17,0 відсотків річних, за користування кредитними коштами понад встановлений кредитним договором строк в розмірі 26 відсотків річних, яка застосовується до всієї простроченої суми основного боргу та передбачено строки погашення кредиту згідно з Графіком погашення платежів.
Зі сторони позивача умови договору виконано в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером від 18 жовтня 2007 року.
В обумовлений кредитним договором (додатковою угодою і додатком до додаткової угоди) термін позичальник (відповідач) свої грошові зобов'язання виконав частково.
Станом на 17 травня 2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить: заборгованість за кредитом - 280 697,08 грн., заборгованість по сплаті відсотків - 0,00 грн., заборгованість по підвищених відсотках за користування кредитом -171 161,14 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором позики встановлений обов'язок позивальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання договору № 15/07 від 17.10.2007 р. надано відповідачу кредит в розмірі 831 601,68 грн.
Однак, відповідач належним чином не виконав зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті підвищених відсотків за користування цими кредитними коштами, в результаті чого утворилась заборгованість щодо сплати основної суми кредиту в розмірі 280 697,08 грн.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором.
Відповідно до п. 1.3.1-1.3.2 Договору № 15/07 за користування кредитними коштами, наданими у формі строкового кредиту за цим Договором Позичальник сплачує Банку проценти за ставкою у розмірі 17 % річних, якщо згідно умов Договору не встановлений інший розмір ставки. За користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений Договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процентна ставка у розмірі 26 % річних (за текстом Договору -«підвищена процентна ставка»).
Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, заборгованість по сплачених процентах станом на день подання позову становить 0,00 грн., заборгованість по підвищених процентах за користування кредитом становить 171 161,14 грн.
Представником відповідача було подано заяву про застосування строку позовної давності по стягненню заборгованості по кредиту та відсотках. Дана заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Статтями 251, 252, 253 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Тобто юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, внаслідок якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Між сторонами 17.07.2007 р. було укладено договір кредиту № 15/07. Відповідно до п.1.2.2 договору Позичальник зобов'язується у повному обсязі повернути кредит, отриманий за цим Договором, в порядку та терміни, визначені у відповідній додатковій угоді до цього Договору, згідно умов якої такий кредит було надано або встановлено новий термін повернення такого кредиту; та в будь-якому випадку. Позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути всю суму кредиту не пізніше 14 жовтня 2009 року.
З огляду на викладене, посилання відповідача на графік погашення заборгованості не є підставою для вжиття строку позовної давності щодо сплати суми основного боргу, так як сторонами в договорі не обумовлено, що такий графік є основою чи підставою сплати основного боргу, а вказано, що зобов'язання має бути виконано до 14.10.2009 року.
Таким чином, відлік для застосування строку позовної давності починається з обумовленого сторонами кінцевого терміну погашення заборгованості, а саме з 14.10.2009 року. Отже, до основного боргу за кредитним договором № 15/07 від 17.10.2007 р. строк позовної давності не застосовується та основна сума кредиту в розмірі 280 697,08 грн. підлягає до стягнення.
Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань нараховано підвищені проценти за користування кредитом в розмірі 171 161,14 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Відповідно до п.1.3.5 договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти та суму кредиту (частину траншу) згідно графіку погашення платежів, наведеному у відповідній додатковій угоді до цього Договору, в якій зазначаються термін надання кредиту, а також терміни та розміри повернення / погашення кредиту та процентів за користування кредитом. Сторони погодили, що в разі повернення до Банку всієї суми кредиту, встановлюється наступний порядок виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, а саме:
- Банк в день такої повної сплати суми кредиту здійснює нарахування процентів за його користування протягом умовного календарного місяця (в якому здійснюється повне повернення кредиту) починаючи з дня сплати попередніх відсотків по день, що передує даті повернення всієї суми кредиту, а
- Позичальник не пізніше дати повного повернення кредиту зобов'язується сплатити Банку суму таких нарахованих процентів.
Пунктом 1.3.2 Договору передбачено, що за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений Договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється нова процентна ставка у розмірі 26 % річних (за текстом Договору -«підвищена процентна ставка»). В розрахунку заборгованості, поданого позивачем, з 12 позиції нараховано 24 % підвищеної процентної ставки за користування кредитом, яку суд врахував при розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву подано до суду 24.05.2012 р.
З огляду на викладене, в частині нарахованих підвищених процентів за користування кредитом за період до 23.05.2009 р. на суму 3 966, 86 грн. слід застосувати позовну давність відповідно до ст.257, 267 ЦК України. Таким чином в частині стягнення 3 966,86 грн. слід відмовити.
Нараховані позивачем підвищені проценти за користування кредитом з 24.05.2009 р. до 17.05.2012 р. в розмірі 167 194,28 грн. підлягають до стягнення з відповідача.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши зібрані у справі докази, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості з відповідача за користування кредитом підлягає до задоволення частково.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, суд, відповідно до ст.49 ГПК України, покладає судові витрати на відповідача пропорційно до задоволених вимог в розмірі 9 017,14 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 12, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий Дім»»(79057, м. Львів, вул. Є.Коновальця, 103/605; код ЄДРПОУ № 31730064) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19; код ЄДРПОУ № 21133352) 280 697,08 грн. -основного боргу, 167 194,28 грн. -заборгованості по підвищених процентах за користування кредитом та 9 017,14 грн. -судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
3. В решті позовних вимог -відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Гутьєва В.В.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.07.2012 року.