01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"16" липня 2012 р. Справа № 21/067-12
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Ірпінського виробничого управління комунального господарства, Київська обл., м. Ірпінь
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», Київська обл., м. Біла Церква
про стягнення 4 001,86 гривень
за участю представників:
від позивача: Демченко О.С. (довіреність №54 від 27.02.2012р.)
від відповідача: не з'явився
31.05.2012р. Ірпінське виробниче управління комунального господарства (далі-Ірпінське ВУКГ/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі-ДП «Білоцерківський військовий торг»/відповідач) про стягнення 4 001,86 грн., з яких: 3 326,22 грн. заборгованості за договором №170 від 10.12.2007р. та 675,64 грн. заборгованості за договором №78 від 04.02.2011р.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2012р. порушено провадження у справі №21/067-12 та призначено справу до розгляду на 11.06.2012р.
Ухвалами господарського суду Київської області від 11.06.2012р. та 02.07.2012р. розгляд даної справи відкладався на 02.07.2012р. та 16.07.2012р. відповідно.
В судовому засіданні 16.07.2012р., тобто до початку розгляду даної справи по суті, представником позивача було подано заяву про зміну підстави позову у даній справі, відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача 4 001,86 грн. з яких: 3 326,22 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг та 675,64 грн. заборгованості за договором №78 від 04.02.2011р. Зазначені уточнення судом прийняті.
В судові засідання 11.06.2012р., 02.07.2012р. та 16.07.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
Протягом жовтня 2010 року-січня 2011 року позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги з вивезення 73 контейнерів з твердими побутовими відходами загальною вартістю 3 326,22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями подорожніх листів позивача за зазначений період.
Крім того, 04.02.2011р. між Ірпінським ВУКГ (далі-виконавець) та ДП «Білоцерківський військовий торг»(далі-замовник) укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів для суб'єктів господарювання №78 (далі-Договір), відповідно до якого виконавець зобов'язався згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.
На виконання умов Договору, протягом лютого 2011р. позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги з вивезення 13 контейнерів з твердими побутовими відходами загальною вартістю 675,61 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями подорожніх листів позивача за зазначений період.
Натомість, відповідач вартість наданих позивачем протягом жовтня 2010 року-лютого 2011 року послуг не оплатив, внаслідок чого за ним утворилось 4 001,86 грн. заборгованості.
З метою досудового врегулювання даного спору, 15.02.2012р. позивачем надіслано відповідачу претензію №46, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність 4 001,86 грн. сукупної заборгованості по оплаті вартості наданих послуг за спірний період (в тому числі за Договором) та вимагав її погашення.
На зазначену претензію відповідач не відповів, суму заборгованості не погасив.
Наявність 4 001,86 грн. заборгованості відповідача по оплаті вартості наданих послуг з вивезення побутових відходів підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті звіряння взаємних розрахунків, копія якого міститься в матеріалах справи.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 4 001,86 грн. з яких: 3 326,22 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих протягом жовтня 2010 року-січня 2011 року послуг з вивезення твердих побутових відходів та 675,64 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих у лютому 2011р. послуг за Договором.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, приписами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За таких обставин, виходячи з аналізу наведених законодавчих положень, суб'єктного складу та характеру правовідносин, суд дійшов висновку, що відносини між сторонами в частині вимоги про стягнення 3 326,22 грн. заборгованості підпадають під дію правових норм, що регулюють правовідносини в сфері надання послуг, оскільки угода, яка відбулася між сторонами у вигляді вивезення позивачем протягом спірного періоду 73 контейнерів з твердими побутовими відходами відповідача за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2011р. у справі № 5005/2708/2011.
Відповідно до ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами статей 901, 903, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду наведеного, вчинення позивачем дій щодо вивезення твердих побутових відходів відповідача без будь-яких заперечень щодо якості наданих послуг свідчить про прийняття відповідачем цих послуг, а направлення позивачем 15.02.2012р. вимоги про сплату породжує у відповідача обов'язок по оплаті наданих послуг у повному обсязі у строки, передбачені ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статтей 525, 526 ЦК України.
Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4 001,86 грн. з яких: 3 326,22 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих протягом жовтня 2010 року-січня 2011 року послуг з вивезення твердих побутових відходів та 675,64 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих у лютому 2011р. послуг за Договором підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 202, 205, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, ідентифікаційний код 08358735) на користь Ірпінського виробничого управління комунального господарства (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Пролетарська, 21, ідентифікаційний код 03346791) 4 001 (чотири тисячі одну) грн. 86 коп. заборгованості та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 17.07.2012р.
Суддя В.А. Ярема