"17" липня 2012 р.Справа № 5017/1322/2012
за позовом Прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави
в особі Кілійської міської ради
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 33 680, 09 грн., звільнення та повернення комплексу будівель та споруд.
Суддя Демешин О. А.
Представники:
від прокуратури: Лянна О. А. -за посвідченням;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Кілійського району Одеської області, в інтересах держави, в особі Кілійської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 33 680, 09 грн., з яких: сума боргу по орендній платі в розмірі 4956,37 гривень, 3% річних -378,07 гривню; інфляційні нарахування - 935,45 гривень, неустойку 27410,20 гривень та про зобов'язання звільнення та повернення Кілійській міській раді комплексу будівель та споруд розташований за адресою: АДРЕСА_1;
Відповідач позов не визнав, з підстав викладених у відзиві на позов від 14.06.2012 року.
02.07.2012 року до госпроларського суду одеської області надійшла заява позивача - Кілійської міської ради та відповідача про затвердження мирової угоди.
У судовому засіданні 17.07.2012 року представник прокурора заперечив проти затвердження мирової угоди та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
01 січня 2009 року між Кілійською міською радою (орендодавець) і суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1. (орендар) був укладений договір № 14 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Кілія (далі -Договір оренди), згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_1.
Прокурор, посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань по вищевказаному договору в частині сплати орендної плати, просить стягнути заборгованість в сумі 4956,37грн..
Також, за прострочення по грошовому зобов'язанню, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, прокурор просить сягнути з відповідача 3% річних в сумі 378,07грн. та інфляційні в сумі 935,45грн.
Крім того, за неповернення орендованого майна прокурор, відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, просить стягнути неустойку в сумі 27410,20грн.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що в оренду ним майно не приймалось, а акт приймання-передачі -не підписувався.
Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.
Заслухавши пояснення сторін, що приймали участь у розгляді справи, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Пунктом 5.4, укладеного між сторонами, договору оренди, було встановлено, що орендар (відповідач по справі) зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 3.1 договору оренди комунального нерухомого майна № 14 від 01 січня 2009 року передбачалось, що розмір орендної плати визначається на підставі рішення Кілійської міської ради від 26.11.2008 року № 577-У-ЗЗ і становить 442,10 грн. за січень 2009 року (базовий місяць) без врахування індексу інфляції.
В подальшому, відповідно до пункту 3.3 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.
Відповідно п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до міського бюджету щомісяця не пізніше 15-го числа.
За період дії договору, встановленого пунктом 10.1. договору оренди, а саме - з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. позивачем виставлялись рахунки на оплату за оренду, які відповідач не сплатив.
Загальний розмір заборгованості відповідача по орендній платі за вказаний період становить 4956,37грн.
Однак, в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскліьбки відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.
Статтями 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.
Оскільки позовна заява була надіслана до господарського суду Одеської області поштою 24.04.2012 року, то щодо боргу з орендної плати за січень-квітень 2009 року слід застосувати строк позовної давності, приймаючи до уваги, що сплачувати орендну плату відповідач мав до 15 числа поточного місяця.
Отже загальна сума боргу по орендній платі, яка підлягає до стягнення складатиме відповідно до рахунків позивача: за травень 2009р. -472,43 грн., за червень 2009р.-474,79грн., за липень 2009р. -480,01 грн. та за серпень 2009р.- 479,54 грн..
Загалом з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість з орендної плати в розмірі 1906,77 грн.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прокурор, посилаючись на вказану норму Кодексу, просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 378,07грн. та інфляційні в сумі 935,45грн.
Між тим, в частині стягнення вказаних сум, також, слід застосувати трирічний строк позовної давності та стягнути з відповідача інфляційних 359,88грн. та 3% річних в сумі 167,85грн., виходячи з наступного розрахунку:
Інфляційні втрати з вересня 2009 року - 1906,77грн. х 100,8% х 100,9% х 100,9% х 101,1% х 109,1% х 104,6% х 100,2% х 100,2%= 2266,65-1906,77=359,88 грн.
3% річних з 24.04.2009 року по 31.03.2012 року (1071 день) -1906,77 х 3%/365 х 1071 = 167,85 грн.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконає обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до пункту 10.1 Договору строк чинності договору був встановлений до 31.08.2009року.
Рішенням Кілійської міської ради від 16.09.2009 року № 687-У-42 було вирішено припинити орендні відносини з підприємцем ОСОБА_1, про що йому було повідомлено листом від 18.09.2009 року за вих. № 1434-2.7. В зазначеному листі ПП ОСОБА_1 було запропоновано провести всі розрахунки з міськвиконкомом і передати приміщення за актом приймання-передавання.
Відповідно до пункту 10.9 Договору у разі припинення або розірвання Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю.
Згідно пункту 10.10 Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.
Отже, з вересня 2009 року по березень включно 2012 року ( 31 місяць ) відповідач не виконував свого обов'язку щодо повернення майна Кілійській міський радіё у зв'язку з чим обґрунтованими є позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити приміщення та передати їх позивачу.
Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної плати за користування приміщеннями, а саме -27410,20грн. .
Статтею 258 ЦК визначено спеціальна позовну давність, зокрема: позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням річного строку позлвної давності.
З відповідача на користь позивача підлягає до стягнення неустойка в розмірі 9755,67 грн., виходячи з наступного розрахунку:
з 24.04.2011 по 01.04.2012 року, тобто 11 місяців -442,10 х 11 х 2 = 9726,20 грн. + 29,47грн. ( за 6 днів) = 9755,67 грн.
Суд не приймає до уваги заперечень відповідача про те, що приміщення, яке було предметом договору оренди, ним фактично в користування не приймалось, а доданий до позовної заяви акт приймання-передачі -не підписувався.
Прокурором до матеріалів справи надано належним чином засвідчену копію Акту приймання-передачі (Додаток до договору оренди №14 від 0101.2009р.) укладеного між Кілійською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1, яким підтверджено факт передачі відповідачу спірного приміщення в оренду.
Зазначений акт, у відповідності до ч.2 ст.36 ГПК України належним чином посвідчений і є письмовим доказом по справі тобто -документом, який містить дані про обставини, що мають значення правильного вирішення спору.
Крім того, фактичне користування предметом договору оренди відповідач підтвердив, погодившись в наданій до суду мировій угоді зі сплатою орендних платежів за весь період оренди в сумі 4956,37грн.
Що стосується вказаної мирової угоди, то суд не вважає можливим її затвердження, оскільки прокурор, який звернувся з позовною заявою, наполягає на задоволенні позову у повному обсязі. До того ж, у вказаній мировій угоді не розглянуті питання, які є предметом спору, зокрема -стягнення 3%річних, інфляційних, неустойки та зобов'яання повернення Кілійській міській раді приміщення, що було об'єктом оренди по договору оренди №14 від 01.01.2009р.
На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (68303, АДРЕСА_2, реєстр. № ФОП - НОМЕР_1) на користь Кілійської міської ради (код -25426148, 68303, Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Леніна, буд. 57): боргу по орендній платі 1906гривень 77коп., 3% річних 167гривень 85коп.; інфляційних 359гривень 88коп. та неустойки 9755гривень 67коп.
3. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 (68303, АДРЕСА_2, реєстр. № ФОП - НОМЕР_1) звільнити та повернути Кілійській міській раді (код -25426148, 68303, Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Леніна, буд. 57) комплекс будівель та споруд розташований за адресою: АДРЕСА_1
4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (68303, АДРЕСА_2, реєстр. № ФОП - НОМЕР_1) до державного бюджету України 2682 гривень 50 коп. судового збору (№ рахунку 31210206783008, отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ 37607526, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, Код класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997, Призначення платежу: „судовий збір").
5. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України..
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Демешин О.А.