"10" липня 2012 р. Справа № 5016/640/2012(7/48)
м.Миколаїв
За позовом: Дочірнього підприємства комунального підприємства "Миколаївкомунтранс" "Абонентська служба "Центральний", 54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, 1.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційного комплексу "СОЛЯНІ", 54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 37, к. 8.
Про: 1. визнання недійсною додаткової угоди від 21.06.2010 року до Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.01.2010 року № 9/12;
2. стягнення з відповідача заборгованості в сумі 131 017,95 грн.
Суддя Семенчук Н.О.
Від позивача: Печников К.А. дов. № 06014 від 14.06.2012 року.
Від відповідача: Журенко О.В. дов. № 2/147 від 15.03.2012 року.
СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство комунального підприємства "Миколаївкомунтранс" "Абонентська служба "Центральний" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про:
1. визнання додаткової угоди від 21.06.2010 року до договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.01.2010 року № 9/12 укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційний комплекс «СОЛЯНІ»»та дочірнім підприємством комунального підприємства «Миколаївкомунтранс»«Абонентська служба «Центральний»недійсною;
2. стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційний комплекс «СОЛЯНІ»»на користь Дочірнього підприємства комунального підприємства «Миколаївкомунтранс»«Абонентська служба «Центральний»за період з 01.06.2009 року до 31.01.2012 року за укладеними між ними договорами від 01.06.2009 року № 23 «Про вивезення та контейнерний збір твердих побутових відходів»та від 01.01.2010 року № 9/12 «Про надання послуг з вивезення побутових відходів»і за укладеним між дочірнім підприємством комунального підприємства «Миколаївкомунтранс»«Абонентська служба «Центральний»та комунальним підприємством «Миколаївкомунтранс»договором про відступлення права вимоги від 27.05.2011 року № 20/1 суму боргу в розмірі 131017, 95 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву проти позовних вимог заперечує та зазначає, що доводи відповідача про недійсність додаткової угоди від 21.06.2010 року до договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.01.2010 року № 9/12 є необґрунтованими, оскільки у відповідності до вимог ст.ст. 207, 208 ЦК України додаткова угода укладена у письмовій формі та прийнята без порушення норм чинного законодавства. Проти вимог про стягнення з нього заборгованості в розмірі 131017, 95 грн. заперечує, оскільки вважає їх необґрунтованими та недоведеними.
У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 06.06.2012 року оголошувалась перерва.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
встановив:
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційний комплекс «СОЛЯНІ»»на користь Дочірнього підприємства комунального підприємства «Миколаївкомунтранс»«Абонентська служба «Центральний»за період з 01.06.2009 року до 31.01.2012 року за укладеними між ними договорами від 01.06.2009 року № 23 «Про вивезення та контейнерний збір твердих побутових відходів»та від 01.01.2010 року № 9/12 «Про надання послуг з вивезення побутових відходів»і за укладеним між дочірнім підприємством комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» «Абонентська служба «Центральний»та комунальним підприємством «Миколаївкомунтранс» договором про відступлення права вимоги від 27.05.2011 року № 20/1 суму боргу в розмірі 131017, 95 грн.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що за період з 01.06.2009 року до 31.01.2012 року позивачем за Договорами було надано послуг на загальну суму 2102475,67 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт (а.с. 30-59). Проте відповідач своїх зобов'язань за Договорами не виконував та надані йому у цей період позивачем послуги оплатив лише частково - на загальну суму 376421,56 грн. При цьому, право вимоги за невиконаними зобов'язаннями відповідача за Договорами частково - на загальну суму 1575864,97 грн. було позивачем передано перевізнику побутових відходів - Товариству з обмеженою відповідальністю «Нікспецсервіс», що підтверджується укладеними між позивачем та ТОВ «Нікспецсервіс»угодами про відступлення права вимоги (а.с. 60-85). Також, засновником позивача - комунальним підприємством «Миколаївкомунтранс»за укладеним між цими сторонами договором про відступлення права вимоги від 27.05.2011 № 20/1 позивачу було передано право вимоги суму 12124,75 грн. за невиконаними зобов'язаннями (боргом) по сплаті за надані послуги з вивезення побутових відходів (вивезення та контейнерний збір твердих побутових відходів), які виникли у відповідача перед КП «Миколаївкомунтранс» за договором від 01.04.2009 №20 про вивезення та контейнерний збір твердих побутових відходів. Також відповідно до згаданої Додаткової угоди та на підставі Акту №Ж-000000624 від 11.08.2010, між позивачем та відповідачем було проведено взаємозалік на суму 19171,19 грн.
Вказані позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.06.2012 року, було зобов'язано позивача зокрема конкретизувати позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по кожному договору окремо з визначенням суми заборгованості по кожному з Договорів.
Зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків, ініціативу звірки покласти на позивача, акт звірки надати до суду в строк до 09.07.2012 року.
Позивачем 10.07.2012 року до відділу документального забезпечення було надано розрахунок позовних вимог в яких останній зазначає, що заборгованість:
за розподільчим балансом (договір відступлення права вимоги № 20/1 від 27.05.2011 року) складає 0 грн.;
за Договором № 23 від 01.06.2009 року заборгованість складає 0 грн.;
за Договором № 9/12 від 01.01.2010 року заборгованість складає 131 017,95 грн.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором № 9/12 від 01.01.2010 року до розрахунку включена заборгованість за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 17 (а.с. 32), № 18 (а.с. 38), № 19 (а.с. 39) які укладені на виконання іншого Договору, а саме Договору № ДГ -000954 від 01.06.2009 року, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 20 (а.с. 40), № 31 (а.с. 41), № 266 (а.с. 42), № 2386 (а.с. 44) які укладені на виконання також іншого Договору, а саме Договору № ДГ -001004 від 18.12.2009 року. Акт № 17 від 29.01.2010 року на суму 64 431,44 грн. позивачем до позову не наданий.
В судовому засіданні представник позивача надати пояснення щодо включення в розрахунок заборгованості за Договором 9/12 від 01.01.2010 року вищезазначених актів, не зміг, та вказав на те що для з'ясування питання щодо визначення заборгованості по кожному договору окремо необхідно здійснити звірку взаєморозрахунків між сторонами, при цьому поважності причин нездійснення звірки розрахунків між сторонами на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2012 року зазначити не зміг.
Відповідач в судовому засіданні 10.07.2012 року зазначив, що позивач акту звірки взаєморозрахунків на його адресу не направляв, його представників для здійснення звірки до себе не викликав та своїх представників до відповідача для звірки взаєморозрахунків не направляв.
Відповідно до приписів п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано до суду доказів наявності поважних причин не надання до суду обґрунтованого розрахунку позовних вимог по кожному договору окремо з посиланням на первинні документи підтверджуючі заборгованість по кожному з договорів та проведення звірки взаєморозрахунків на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2012 року.
У відповідності до приписів ст. 84 ГПК України, - рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно з частиною 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Через ненадання позивачем до суду обґрунтованого розрахунку позовних вимог по кожному договору окремо з посиланням на первинні документи підтверджуючі заборгованість по кожному з договорів та проведення звірки взаєморозрахунків на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2012 року, - суд не в змозі прийняти обґрунтоване та правильне рішення щодо задовлення чи відмови вищевказаних позовних вимогах, яке ґрунтувалось би на повному і всебічному з'ясуванні обставин справи, що не призвело б до порушення прав та інтересів сторін.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційний комплекс «СОЛЯНІ»»на користь Дочірнього підприємства комунального підприємства «Миколаївкомунтранс»«Абонентська служба «Центральний»за період з 01.06.2009 року до 31.01.2012 року за укладеними між ними договорами від 01.06.2009 року № 23 «Про вивезення та контейнерний збір твердих побутових відходів»та від 01.01.2010 року № 9/12 «Про надання послуг з вивезення побутових відходів»і за укладеним між дочірнім підприємством комунального підприємства «Миколаївкомунтранс»«Абонентська служба «Центральний»та комунальним підприємством «Миколаївкомунтранс»договором про відступлення права вимоги від 27.05.2011 року № 20/1 суму боргу в розмірі 131 017, 95 грн. слід залишити без розгляду.
Позивач в позовній заяві зазначає, що він визнаний виконавцем послуг по операціях поводження з відходами та абонування виробників відходів по Центральному району м.Миколаєва і надає такі послуги за тарифами та нормами утворення твердих побутових відходів згідно з рішеннями виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.07.2009 № 1631 «Про визначення виконавців послуг по операціях поводження з відходами та абонування виробників відходів по м. Миколаєву»та від 25.07.2008 № 1562 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 23.05.08 № 1178 Про затвердження норм утворення твердих побутових відходів у м.Миколаєві»»та на підставі Статуту затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 24.03.2009 №33/18 «Про надання дозволу КП «Миколаївкомунтранс» на створення дочірніх підприємств»та затвердження Статутів дочірніх підприємств». На виконання вищевказаних рішень були укладені Договір від 01.06.2009 № 23 «Про вивезення та контейнерний збір твердих побутових відходів»та Договір від 01.01.2010 № 9/12 «Про надання послуг з вивезення побутових відходів». 21.06.2010 року на виконання рішення постійної депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства та благоустрою міста Миколаївської міської ради від 18.03.2010 № 152, до згаданого договору від 01.01.2010р. № 9/12 було укладено додаткову угоду щодо врахування при розрахунках за цим договором об'ємів твердих побутових відходів, які підлягають переробці (далі - Додаткова угода).
Так, згідно Додаткової угоди від 21.06.201 року до Договору від 01.01.2010р. № 9/12 сторони пункт 7 остаточної редакції Договору доповнили абзацом другим - п'ятим наступного змісту:
«Об'єми твердих побутових відходів, які підлягають переробці та які не враховуються у цьому розрахунку фіксуються Сторонами у двосторонніх актах, які складаються у кожному випадку вивезення Споживачем зазначених ТПВ та підписуються особами уповноваженими на таке " Сторонами.
Об'єми ТПВ, які підлягають переробці не враховуються у згаданому розрахунку лише за наявності у кожної Сторони таких підписаних обома Сторонами двосторонніх актів. Зазначені об'єми ТПВ визначаються після завантаження цих ТПВ до бункеру транспортного сміттєвозу та їх ущільнення горизонтальним компактором у великогабаритний контейнер за результатами обмірів ущільнених ТПВ, які фіксуються у згаданому двосторонньому акті.
Про намір вивезти ТПВ, які підлягають переробці Споживач попереджає керівника Виконавця заздалегідь - за дві доби та погоджує з ним час і місце початку вивезення цих ТВП для забезпечення можливості прибуття уповноваженої особи Виконавця, яка здійснює контроль, обміри - залік вивезеного. За згодою керівника Виконавця цей час повідомлення може бути скорочено.».
Позивач просить суд визнати Додаткову угоду недійсною в обґрунтування вказаних вимог зазначає, що при укладені Додаткової угоди до договору № 9/12 від 01.01.2010 року сторони не врахували вимоги діючого законодавства, що є підставою для визнання її недійсною на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, а саме зазначеною Додатковою угодою сторони змінили умови Договору від 01.01.2010р. № 9/12 щодо вимірювання обсягу наданих послуг, в порушення норм чинного законодавства України. Позивач вважає, що додаткова угода до договору № 9/12 від 01.01.2010 року суперечить нормам діючого законодавства, а саме ч. 1 ст. 203 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 8 та ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 6 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070, п. 3.4 Норм утворення твердих побутових відходів для населених пунктів України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 січня 2006 р. № 7, Рішенню виконкому Миколаївської міської ради від 23.05.2008 року № 1178 «Про затвердження норм утворення твердих побутових відходів у м. Миколаєві».
Вказані вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Ч. 3 ст. 215 ЦК України встановлює, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст. 203 ЦК України, - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно п. 6 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою кабінету Міністрів України, від 10 грудня 2008р. № 1070, - обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування.
Пунктом 1.1 Норм утворення твердих побутових відходів для населених пунктів України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 січня 2006 р. № 7 в редакції чинній на час укладання Договору від 01.01.2010р. № 9/12, встановлено, що норми утворення твердих побутових відходів - це кількісний показник споживання послуг із вивезення та утилізації твердих побутових відходів, що затверджуються згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Норми утворення твердих побутових відходів використовуються під час укладання договорів на надання послуг із вивезення та утилізації твердих побутових відходів з метою визначення обсягів виробництва та реалізації цих послуг (п. 3.4 Норм утворення твердих побутових відходів для населених пунктів України).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року № 1875-IV (Далі Закон України № 1875-IV) встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням. Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством (ч. 2 ст. 8 Закону України № 1875-IV).
У відповідності до ч. 2 ст. 32 Закону України № 1875-IV, - розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 1 Рішення виконкому Миколаївської міської ради від 25.07.2008 року № 1562 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради від 23.5.2008р. № 1178 «Про затвердження норм утворення твердих побутових відходів у м.Миколаєві»:
1. Внесені зміни та доповнення до рішення виконкому міської ради від 23.05.08 № 1178 "Про затвердження норм утворення твердих побутових відходів у м. Миколаєві", та викладено його в наступній редакції:
"1. Затвердити диференційовані (за об'єктами утворення відходів) норми утворення твердих побутових відходів у м. Миколаєві, розроблені ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" (додаються).
2. Для усіх об'єктів утворення ТПВ, крім багатоквартирних житлових будинків та гуртожитків, дане рішення вводиться в дію з 01.08.08, для багатоквартирних житлових будинків та гуртожитків - з 01.01.09.
3. КП "Миколаївкомунтранс" при укладенні договорів на вивезення твердих побутових відходів користуватися даними нормами утворення твердих побутових відходів.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони уклали Додаткову угоду від 21.06.2010 року до Договору від 01.01.2010р. № 9/12 з недотриманням вищенаведених правових норм.
За таких обставин позовні вимоги щодо визнання недійсною Додаткової угоди від 21.06.2010 року до Договору від 01.01.2010р. № 9/12 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 77, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Залишити без розгляду позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційний комплекс «СОЛЯНІ»»на користь Дочірнього підприємства комунального підприємства «Миколаївкомунтранс»«Абонентська служба «Центральний»за період з 01.06.2009 року до 31.01.2012 року за укладеними між ними договорами від 01.06.2009 року № 23 «Про вивезення та контейнерний збір твердих побутових відходів»та від 01.01.2010 року № 9/12 «Про надання послуг з вивезення побутових відходів»і за укладеним між дочірнім підприємством комунального підприємства «Миколаївкомунтранс»«Абонентська служба «Центральний»та комунальним підприємством «Миколаївкомунтранс»договором про відступлення права вимоги від 27.05.2011 року № 20/1 суму боргу в розмірі 131 017, 95 грн.
2. Позовні вимоги задовольнити.
3. Визнати недійсною додаткову угоду від 21.06.2010 року до Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.01.2010 року № 9/12 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційний комплекс «СОЛЯНІ»»та Дочірнім підприємством комунального підприємства «Миколаївкомунтранс»«Абонентська служба «Центральний».
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційного комплексу "СОЛЯНІ" (54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 37, к. 8, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код 34772620) на користь Дочірнього підприємства комунального підприємства "Миколаївкомунтранс" "Абонентська служба "Центральний" (54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, 1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код 36486749) 1073,00 грн. судового збору.
5. Повернути Дочірньому підприємству комунального підприємства "Миколаївкомунтранс" "Абонентська служба "Центральний" (54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, 1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код 36486749) судовий збір в сумі 2620,36 грн. сплачений по платіжному дорученню № 1980 від 03.04.2012 року.
Повний текст рішення складено 16.07.2012 року
Суддя Н.О.Семенчук