ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
18.07.12 Справа № 6пд/5014/1218/2012.
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська автотранспортна компанія-0777", м. Луганськ
до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради, м. Луганськ
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, м.Луганськ
про зобов'язання укласти договір про відшкодування витрат, пов'язаних з перевезенням пільгової категорії громадян автомобільним транспортом
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Бородін Д.Є., дов. № 119 від 16.03.2012;
від відповідача - Безсмертна М.А., дов. № 09/2317 від 05.06.2012;
Горохова Т.М., дов. № 05/2391 від 11.06.2012;
від 3-ї особи - Бесплохотна О.О., дов. № 16/0155-33 від 10.01.2012;
В судовому засіданні 16.07.2012 було оголошено перерву до 18.07.2012.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір про відшкодування витрат, пов'язаних з перевезенням пільгової категорії громадян автомобільним транспортом.
Відповідач за відзивом на позовну заяву від 05.06.2012 проти позову заперечує та зокрема зазначає наступне.
Щорічно у Державному бюджеті України передбачається субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам, за рахунок якої здійснюються компенсаційні виплати транспортникам за пільгові перевезення окремих категорій громадян.
Постановами Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. та № 117 від 29.01.2003 р. визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, а також порядок розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги з проїзду.
Відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р., головні розпорядники коштів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг за видами пільг, по яким ведеться персоніфікований облік отримувачів. Персоніфікований облік ведеться згідно постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 р. «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги».
Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради, в межах наданих повноважень, веде персоніфікований облік отримувачів пільг, які зареєстровані у Ленінському районі міста Луганська та здійснює розрахунки з постачальниками послуг, наданих громадянам Ленінського району міста Луганська, які мають право на відповідні пільги.
Проводити розрахунки з постачальниками послуг за пільги надані громадянам, які не зареєстровані в Ленінському районі міста Луганська та не перебувають на персоніфікованому обліку в управлінні та інформація про яких не занесена до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради не має права.
В той же час, відповідачем зазначено, що між сторонами у справі укладено
договір на 2012 рік для проведення відшкодування витрат, понесених під час
перевезення автомобільним транспортом у приміському та міжміському сполученні (внутрішньо обласні приміські автобусні маршрути в обидва напрямки: Луганськ;
АВ - Краснодон АС, внутрішньо обласні міжміські автобусні маршрути: Луганськ
АВ - Красний Луч АС, Луганськ АВ - Антрацит АС) громадян пільгової категорії,
зареєстрованих у Ленінському районі м. Луганська, які мають право на пільговий
проїзд згідно ч.5 ст.102 Бюджетного кодексу України, а також перебувають на
персоніфікованому обліку в управлінні та інформація про яких занесена у Єдиний
державний автоматизований реєстр осіб.
3-ою особою - Головним управлінням праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, за поясненнями від 17.07.2012 зазначено наступне.
Щорічно в Державному бюджеті передбачається субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам, за рахунок якої здійснюються компенсаційні виплати транспортним підприємствам за пільгові перевезення окремих категорій громадян за соціальною ознакою.
Порядок і механізм фінансування видатків бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою КМУ від 04.03.2002 № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».
Також передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів укладають договори на компенсаційні виплати та здійснюють розрахунки з перевізниками на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих громадянам, які мають право на пільговий проїзд.
Статтею 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що головні розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
В той же час, на державному рівні механізм щодо порядку обліку, нарахування та здійснення компенсаційних виплат перевізникам відсутній.
Протоколом наради з питання здійснення компенсаційних виплат за перевезення пільгових категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у 2011 році рекомендовано: Головному управлінню праці та соціального захисту населення Луганської обласної держадміністрації проводити роз'яснювальну роботу з органами соціального захисту населення міст та районів області, де зазначатиметься, що у разі надання на покриття збитків (без складання списків) перевізники самостійно здійснюють розрахунки сум компенсаційних виплат із застосуванням коефіцієнту співвідношення безплатно перевезених і платних пасажирів; рекомендувати головним розпорядникам коштів що квартально здійснювати звіряння обсягів пільгових перевезень з даними статистичної звітності; компенсаційні виплати відповідно до Постанови № 256.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, суд
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.
17.02.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська Автотранспортна Компанія-0777»звернулось з листом та двома примірниками договорів до управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради з пропозицією укласти Договір про відшкодування витрат, пов'язаних з перевезенням пільгової категорії громадян автомобільним транспортом у приміському сполученні.
21.02.2012 року управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради надало відповідь відповідно до якої запропонувало укласти додаткову угоду до вже укладеного договору про відшкодування витрат, пов'язаних з перевезенням пільгової категорії громадян автомобільним транспортом Однак на думку позивача, договір вже укладений і договір, який був запропонований зовсім різні договори, відповідно й укладання додаткової угоди неможливе.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська Автотранспортна Компанія-0777»є підприємством, яке за допомогою власного транспорту перевозить пільгову категорію громадян України по різним маршрутам міста Луганська й Луганської області.
За перевезення пільгової категорії громадян автомобільним підприємствам, які здійснюють такі перевезення, здійснюються компенсаційні виплати.
Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Механізм надання субвенцій, передбачених Бюджетним кодексом України, визначений у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002. Згідно з цим Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до листа Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації 30.03.2011 р. щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян у міському та приміському транспорті у разі, якщо перевізникам кошти надаються на покриття збитків (без складання списків), перевізники самостійно здійснюють розрахунки сум компенсаційних виплат з урахуванням Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 27.05.1996 року № 150, із застосуванням коефіцієнту співвідношення безплатно перевезених і платних пасажирів, який не перевищує встановлений щорічно Головним управлінням статистики у Луганській області, та щомісяця надаються для перевірки та підписання управлінням праці та соціального захисту населення міськвиконкомів та райдержадміністрацій за місцем реєстрації автопідприємства разом з актами звіряння розрахунків, для замовлення фінансування та здійснення компенсаційних виплат.
Підприємство -позивач зареєстроване у Ленінському районі м. Луганська, а саме за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 101, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та перевозить пільговиків на маршруті № 265 та № 215. Надавати списки пільговиків, які були перевезені підприємство не має змоги, тому що квитки на вказані маршрути у касах автовокзалу не продаються, у зв'язку з чим, позивач і звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладання окремого договору.
Оскільки, відповідач не погодився на укладання відповідного договору, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач проти позову заперечує з підстав вказаних у відзиві та наведених вище.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності суд прийшов до наступного.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (п. 3 ст. 179 Господарського кодексу України).
Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (п. 1 ст. 187 Господарського кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, 17.02.12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганська Автотранспортна Компанія-0777" (позивач) звернулось з листом та двома примірниками договорів до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради (відповідач) з пропозицією укласти договір про відшкодування витрат, пов'язаних з перевезенням пільгової категорії громадян автомобільним транспортом у приміському сполученні (арк. справи 14).
Листом № 09/854 від 21.02.2012 відповідач відмовив позивачу в укладенні договору про відшкодування витрат, пов'язаних з перевезенням пільгової категорії громадян автомобільним транспортом у приміському сполученні (арк. справи 18) посилаючись на те, що на 2012 рік вже укладено договір про відшкодування витрат, понесених під час перевезення автомобільним транспортом у приміському та міжміському сполученні громадян пільгової категорії, зареєстрованих в Ленінському районі м. Луганська та мають право на пільговий проїзд згідно ч. 5 ст. 102 Бюджетного кодексу України, також знаходяться на персоніфікованому обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради. Для проведення відповідних відшкодувань необхідно внести зміни до вже діючого договору.
Позивачем до матеріалів справи надано проект договору про відшкодування витрат, пов'язаних з перевезенням пільгових категорій громадян автомобільним транспортом у приміському сполученні (арк. справи 15-17).
Згідно ст. 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт»органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечувати компенсацію втрат автомобільному перевізнику внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Згідно із ч. 2 ст. 29 Закону України "Про автомобільний транспорт»органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону".
Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту: компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Механізм надання субвенцій, передбачених Бюджетним кодексом України, визначений у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 (далі- Постанова №256 від 04.03.2002). Згідно з цим Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Пунктом 2 Постанови №256 від 04.03.2002 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до ст.31 Закону України "Про автомобільний транспорт", в якій визначаються відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезенню пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування: відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
Виходячи з цього, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані, зокрема:
- забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником переможцем конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), чи надання дозволу на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), та забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору чи дозволу;
- забезпечувати компенсацію втрат автомобільному перевізнику внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів та регулювання тарифів.
З 01.01.2011 видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян передано з обласного бюджету до районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення.
Головними розпорядниками бюджетних коштів на зазначені цілі є управління праці та соціального захисту населення міськвиконкомів, райдержадміністрацій та районних у місті Луганську рад.
У відповідності до ч.5 ст. 102 Бюджетного кодексу України за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за пільговий проїзд окремих категорій громадян надаються пільги особам, визначеним цією статтею.
Для здійснення таких виплат, підприємство-перевізник повинно укласти договір з Управлінням праці та соціального захисту населення відповідних рад, де зареєстровані пільговики, які перевозяться.
22.12.2011 на підставі Протоколу обласного конкурсного комітету № 126 від 29.11.11 між Управлінням транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації («Організатор») та ТОВ «Луганська автотранспортна компанія -0777»(«Перевізник») був укладений договір № 1869 на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньообласному) автобусному маршруті загального користування з додатковими угодами до нього.
Згідно п. 1 договору організатор надає право, а перевізник бере на себе зобов'язання на здійснення перевезень пасажирів у період з 22.12.11 по 21.12.16 на постійному приміському (міжміському) внутрішньо обласному автобусному маршруті загального користування (маршрут № 215 Олександрівськ АС -Видне; маршрут № 265 Олександрівськ -Переможне).
Згідно п. 1.3 договору компенсація втрат перевізника внаслідок перевезення пільгової категорії пасажирів здійснюється відповідно до умов чинного законодавства.
Разом з цим, між позивачем та відповідачем укладено договір № 100 від 30.12.2012 про відшкодування витрат, пов'язаних з перевезенням пільгової категорії громадян автомобільним транспортом у приміському та міжміському сполученні.
Відповідно до п. 1 договору, його предметом є відшкодування платником (відповідачем у справі) перевізнику (позивачу у справі) витрат, понесених в 2012 році під час перевезення автомобільним транспортом на маршрутах приміського та міжміського сполучення (внутрішньо обласні, приміські автобусні маршрути в обидва напрямки: Луганськ АВ - Краснодон АС, внутрішньо обласні міжміські автобусні маршрути: Луганськ АВ -Красний Луч АС, Луганськ АВ -Антрацит АС) громадян пільгової категорії, зареєстрованих у Ленінському районі, які мають право на пільговий проїзд, згідно ч. 5 ст. 102 Бюджетного кодексу і знаходяться на персоніфікованому обліку у Платника, інформація про яких занесена у Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Відповідно до умов вказаного договору перевізник має право на отримання компенсації від платника за пільгове перевезення окремих категорій громадян відповідно до рахунку та Реєстру витрат перевізника по перевезенню пільгової категорії громадян в приміському та міжміському сполученні, витрати на перевезення яких відповідно до норм чинного законодавства відшкодовуються з державного бюджету через місцевий бюджет.
Згідно п. 9.1 договір набуває чинності з 01.01.2012 та діє до 31.12.2012, а у випадках виплати компенсації до здійснення повних розрахунків.
Як було вказано вище, позивач запропонував відповідачу укласти ще один договір на відшкодування витрат, пов'язаних з перевезенням пільгової категорії громадян автомобільним транспортом у приміському сполученні.
Відповідно до п. 1 договору, його предметом є відшкодування платником перевізникові витрат, понесених в 2012 році під час перевезення автомобільним транспортом у приміському сполученні громадян, які мають право на пільги згідно ч.5 ст. 102 Бюджетного кодексу України на маршрутах приміського сполучення (внутрішньо обласні приміські автобусні маршрути: 215 -Олександрівськ АС - Видне, 265 -Олександрівськ -Переможне).
Відповідно до п. 2.3 договору платник приймає розрахунки та акти звіряння розрахунків, які надаються перевізником та у п'ятиденний строк із дня отримання коштів на відповідний рахунок, здійснює розрахунки з перевізником.
Відшкодовує перевізникові витрати по перевезенню громадян пільгової категорії відповідно до Постанови № 256 та на підставі договорів на перевезення пасажирів на постійному приміському (внутрішньообласному) автобусному маршруті загального користування, укладених управлінням транспорту та зв'язку облдержадміністрації.
Як було наведено вище, в обґрунтування вимог позивач також посилається на Постанову № 150 та на лист Головного управління праці та соціального захисту населення Луганської обласної держадміністрації від 30.03.11 № 13/1751-31.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах (затвердженої Постановою № 150) зазначено, що інструкція застосовується:
- суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності - юридичними і фізичними особами, що виконують пасажирські перевезення (надалі - підприємство), - щодо обліку і звітності кількості перевезених пасажирів і пасажирообороту за видами сполучення (міське, приміське, міжміське);
- організаціями та установами, які згідно з чинним законодавством видають посвідчення з правом безплатного або пільгового проїзду громадським транспортом окремим категоріям громадян України, - щодо звітності про кількість таких осіб;
- регіональними органами державної статистики - щодо розрахунку коефіцієнтів співвідношення кількості безплатно перевезених пасажирів і платних пасажирів у загальному обсязі пасажирських перевезень за видами сполучення для підприємств громадського транспорту.
Згідно п. 6.1 Інструкції кількість перевезених пасажирів у міському сполученні дорівнює сумі кількості перевезених пасажирів за разовими квитками, абонементними квитками та кількості пасажирів з правом безплатного проїзду. При цьому кількість перевезених пасажирів за посвідченнями, що надають право на безоплатного проїзду у громадському транспорті визначається відповідно до п. 8 цієї Інструкції.
Виходячи з системного аналізу Постанови № 150 та матеріалів справи слід зазначити, що норми Інструкції, затвердженої вказаною постановою застосовуються підприємствами перевізниками, органами статистики та іншими вказаними вище для визначення кількості перевезених пасажирів та відповідного коефіцієнту саме перевізниками. Разом з цим, відповідачем застосовуються положення Порядку затвердженого Постановою № 256 щодо відшкодування витрат пов'язаних із перевезенням пільгової категорії громадян, зареєстрованих у Ленінському районі, які мають право на пільговий проїзд, згідно ч. 5 ст. 102 Бюджетного кодексу і знаходяться на персоніфікованому обліку у Платника, інформація про яких занесена у Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Крім цього, між сторонами вже існує відповідний договір і сторони не позбавлені можливості внести до нього відповідні зміни.
Постановою КМУ від 29.01.2003 № 117 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які мають право на пільги.
При цьому, Постановами КМУ від 04.03.2002 № 256 та від 29.01.2003 № 117 визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, а також порядок розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги з проїзду.
Управління праці та соціального захисту населення як головні розпорядники коштів місцевих бюджетів, ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг та здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих громадянам, які мають право на відповідні пільги.
Разом з цим, статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань встановлених кошторисами.
В той же час, слід зазначити, що відповідно до протоколу від 18.03.2011 наради з питання здійснення компенсаційних виплат за перевезення пільгових категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету в місцевий в 2011 року, проведеної Управлінням транспорту та зв'язку Луганської облдержадміністрації було вирішено рекомендувати: Головному управлінню праці та соціального захисту населення облдержадміністрації проводить з органами соціального захисту населення міст та районів області роз'яснювальну роботу з питання, якщо перевізникам кошти надаються на покриття збитків (без складання списків) перевізники самостійно здійснюють розрахунки сум компенсаційних виплат з урахування Інструкції, затвердженої Постановою № 150 , разом з цим, компенсаційні виплати проводити в рамках положень Постанови № 256.
При цьому, за п. 2 протоколу було визначено, що управлінню транспорту та зв'язку облдержадміністрації укладати з перевізниками, що працюють на приміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування, додаткові угоди, в яких зазначається, що компенсаційні виплати за перевезення пільгових категорій громадян здійснюються за місцем реєстрації підприємства-перевізника.
В даному випадку, додаткова угода з цього питання до договору № 1869 від 22.12.11 на регулярні перевезення пасажирів на постійному приміському та міжміському (внутрішньобласному) автобусному маршруті загального користування, укладеного між Управлінням транспорту та зв'язку Луганської обласної державної адміністрації та ТОВ «ЛАТК-0777) не укладалася.
Крім цього, жодним нормативним документом не визначено, що відшкодування витрат по перевезенню пільгової категорії громадян без складання списків (із застосуванням коефіцієнту) здійснюється саме за місцем реєстрації перевізника, а в даному випадку місце реєстрації позивача -м. Луганськ, Ленінський район, вул. Оборонна, 101, і відповідно розпорядником бюджетних коштів є Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради.
При цьому слід додати, що рішення за протоколом наради містять рекомендаційний характер і не є актом нормативного або ненормативного характеру в розумінні ст.12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не має обов'язкового характеру, та не може вважатися документом, який безумовно тягне певні правові наслідки.
В даному випадку позивачем не доведено, що відшкодування витрат пов'язаних із здійсненням перевезення пільгової категорії громадян без складання списків, тобто без персоніфікованого обліку повинно здійснюватися саме відповідачем у справі.
Виходячи з наведеного, в задоволенні позову слід відмовити, судові витрати покласти на позивача у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 20.07.2012.
Суддя Т.А.Василенко