ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
17.07.12 Справа № 3/5014/1463/2012
За позовом Приватного підприємства «Інвест Пром», м. Алчевськ Луганської області
до Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», м. Стаханов Луганської області
про стягнення 6218 грн. 07 коп.
суддя Секірський А.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -Колесніков Ю.О., довіреність б/н від 01.06.2012;
від відповідача -Ніколаєва О.І., провідний юрисконсульт, довіреність №05-250 від 25.01.2012,
Суть спору: 15.06.2012 до господарського суду Луганської області звернулося Приватне підприємство «Інвест Пром»(далі -позивач) з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»(далі -відповідач) заборгованості в розмірі 6218,07 грн., в тому числі: пені в розмірі 4797,53 грн., інфляційних нарахувань за час прострочення платежу -472,65 грн., 3% річних -947,89 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.10.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір № 343Д/11 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого позивач відвантажив відповідачу вугілля кам'яне марки АС на загальну суму 94530 грн. 00 коп., на яку виставлено рахунок-фактуру 27.12.2011 № 40. Відповідач у передбачені договором терміни оплату не здійснив. Рішенням господарського суду Луганської області від 07.05.2012 по справі №24/5014/976/2012 була стягнута заборгованість в сумі 94530,00 грн. Однак на момент звернення з позовом сума заборгованості відповідачем не погашена. У зв'язку з чим, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання умов договору, а саме: пені в розмірі 4797,53 грн., інфляційних нарахувань за час прострочення платежу -472,65 грн., 3% річних -947,89 грн.
Представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.
Відзивом на позовну заяву №05-1884 від 27.06.2012 відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що кредиторська заборгованість виникла з вини позивача, оскільки ним було невірно вказаний рахунок у видатковій накладній та рахунку-фактурі у зв'язку з чим казначейство відмовилось проводити оплату. На телефонні вимоги надати рахунок-фактуру у відповідності до договору не були задоволені. Позивачем було надано додаткову угоду про заміну рахунку, яка зареєстрована 27.12.2011. Відповідно до бюджетного кодексу, бюджетний рік закінчується 31 грудня, тому на 27.12.2011 план бюджетного використання був вже використаний. Також відповідач зазначив, що платіжним дорученням №774 від 15.06.2012 заборгованість перед позивачем у сумі 94530,00 грн. сплачена в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.
Між позивачем та відповідачем 14.10.2011 укладено договір № 343Д/11 про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобов'язався у 2011 році поставити покупцю "Вугілля кам'яне" (вугілля марки АС (6-13), АМ (13-25) (категорія за ДК 016-97-10.10.1 "Вугілля кам'яне"), зазначене у Специфікації, покупець (відповідач у справі) зобов'язався прийняти і оплатити цей товар.
Відповідач за отриманий товар вчасно не розрахувався у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 94530,00 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 07.05.2012 по справі №24/5014/976/2012, позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Державного підприємства "Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств на користь Приватного підприємства "ІНВЕСТ ПРОМ" заборгованість в сумі 94530 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 7.1 договору передбачено, що відповідальність за невиконання умов договору сторони несуть відповідно до діючого законодавства України та вказаним договором.
Згідно з п.7.2 договору встановлено, що відповідальність за невиконання грошового зобов'язання передбачена ст. 231 ГК України.
На підставі умов договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати товару за період з 28.01.2012 по 28.05.2012 в розмірі 4797,53 грн., що підтверджено відповідним розрахунком наявним у матеріалах справи (а.с. 10).
На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 947,89 грн., та інфляційні витрати у сумі 472,65 грн., що підтверджено відповідним розрахунком наявним у матеріалах справи (а.с. 9, 11).
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За приписами п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких обставин, з урахуванням вказаного вище, рішенням господарського суду встановлено факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 94530,00 грн. (Рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2012 №24/5014/976/2012, яке набрало законної сили).
Суд не приймає посилання відповідача на те, що заборгованість виникла з вини позивача, оскільки факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті наданих послуг визнаний зазначеним вище рішенням господарського суду Луганської області і не потребує доказування. Окрім цього, треба також зазначити, що відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження того факту, що відповідач намагався прийняти усі заходи для недопущення виникнення заборгованості перед позивачем.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На підставі п.7.1 та п. 7.2 договору, а також керуючись ст. 231 ГК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати товару за період з 28.01.2012 по 28.05.2012 в розмірі 4797,53 грн.
Перевіривши розрахунок заявленої суми пені -4797,53 грн. суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно та є обґрунтовано заявленою.
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення інфляційні витрати у сумі 472,65 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи.
Що стосується нарахування 3% річних, то позивачем було допущено помилку у зв'язку з тим, що кількість днів у 2012 році складає 366, а не 365 тому до стягнення підлягають 3% річних у розмірі 945,30 грн.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково у загальній сумі 6215,48 грн., з них: 4 797,53 грн. - пеня, 945,30 грн. - 3% річних та 472,65 грн. -інфляційні витрати.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу слід повернути із Державного бюджету України частину зайво сплаченого судового збору у сумі 31,50 грн., сплачений платіжним дорученням від 01.06.2012 №897 згідно до ухвали суду.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», 94005, Луганська область, м. Стаханов, вул. Дзержинського, 14, код 32449971, на користь Приватного підприємства «Інвест Пром», 94220, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Волгоградська, 132, блок Б, офіс 415, код 37156752, за прострочення оплати за договором №343Д/11 від 14.10.2011 пеню у сумі 4797 грн. 53 коп. (чотири тисячі сімсот дев'яносто сім гривень 53 копійки), 3% річних у сумі 945 грн. 30 коп. (дев'ятсот сорок п'ять гривень 30 копійок), інфляційні витрати у сумі 472 грн. 65 коп. (чотириста сімдесят дві гривні 65 копійок), витрати зі сплати судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2012.
Суддя А.В. Секірський