17.07.12р. Справа № 19/5005/5565/2012
За позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №31", м. Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг
про стягнення 11818,70 грн.
Суддя Петренко І.В.
при секретарі: Серенковій О.О.
Представники:
Від позивача: Ляшко А.Л. - дов. від 03.01.12р.
Від відповідача: не з'явився.
Позивач - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №31" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми 11 818,70 грн., яка складається: заборгованість по витратам за послуги по утриманню будинків та прибудинкової території у розмірі 10 496,25 грн., пеня у розмірі 32,38 грн., індекс інфляції у розмірі 793,32 грн., 3% річних у розмірі 493,75 грн. та судового збору.
Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином.
Представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 10.07.12р.
Справа розглядається за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
встановив:
21.01.2009 року між Управлінням житлово-комунального господарства виконкому міськради (далі- УЖКГ) та КЖП № 31 був укладений договір на утримання будинком, спорудою або групою будинків і споруд ( далі - Договір) . По Договору КЖП №31, як Управителю передані функції з управління на надання послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків та прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, забезпечення потреб власників, співвласниів, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог, нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
26.01.2010 року між Управлінням житлово-комунального господарства виконкому міськради та КП „ЖЕО №31" був укладений договір на утримання будинком, спорудою або групою будинків і споруд . По Договору КП „ЖЕО №31", як Управителю передані функції з управління на надання послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків та прибудинкової території.
Додатком даного Договору є акт прийому-передачі в якому визначено, що будинки Жовтневого району м. Кривого Рогу, які знаходяться на балансі УЖКХ передаються Управителю, тобто КП „ЖЕО №31".
З викладеного слідує, що з 01.02.2009 року по теперішній час надання послуг з утримання будинку , споруд та прибудинкових територій визначено тільки КП „ЖЕО №31".
Згідно договору №31/600 від 02.02.2009 р . про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, укладеного між КЖП №31 та ФОП ОСОБА_1, сторонами взяті зобов'язання . По п.1 договору Виконавець, тобто КП „ЖЕО №31" ? забезпечується виконання робіт, пов'язаних з утриманням будинку, споруду т4 при будинкової території за адресою : АДРЕСА_1 , де розміщене не житлове приміщення відповідача загальною площею 94,4 квадратних метрів. В свою чергу ФОП ОСОБА_1 своєчасно сплачує послуги за встановленим тарифом у строк та на умовах передбачених договором.
Умовами договору №31/600 пункт 3 оплата послуг проводиться не пізніше ніж до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Для оплати КП «ЖЕО №31»щомісячно надавало рахунки , але оплата проводилась не в повному обсязі та не регулярно, що призвело до заборгованості перед КП „ЖЕО №31". Згідно п. 7 Рішення Криворізької міської Ради № 823 від 26.11.2008 р. „Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та при будинкової території у м.Кривому Розі" : суб'єкти господарювання, які орендують нежилі приміщення у жилих будинках або яким нежилі приміщення належать на праві власності, брати участь у загальних для всього будинку , споруди експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі, що використовується чи належить на праві власності.
Тобто , по зобов'язанням про відшкодування витрат є пряма вказівка законом і є обов'язком відповідача , а не правом за вибором.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Станом на 01.06.2012 р. не виконання договірних зобов'язань відповідачем" за період з 01.06.2009 року по 01.06.2012 р. створило борг за послуги по. утриманню будинків та при будинкової території(експлуатаційні витрати) у сумі 10 496 грн. 25 коп. (десять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 25 коп.)
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Відповідно до п.6 Договору, за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня в розмірі 0,5 % від суми оплати за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ.
Згідно чинного законодавства та Договору сума пені на 01.06.2012 р. по розрахунку складає 32 грн. 38 коп. (тридцять дві гривні 38 коп.)
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України вказано,що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Керуючись законодавством України по розрахунку сума трьох процентів річних складає 493 грн.75 коп.(чотириста дев'яносто три гривні 75 коп.), а індекс інфляції- 793 грн.32 коп.(сімсот дев'яносто три гривні 32 копійки).
Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний сплатити штрафні санкції.
Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені. Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Судові витрати слід віднести на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525,526,509,530,549,551,599,610,611,625,692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 217, 218, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,33,34,35,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №31", 50029, м. Кривий Ріг, вул. Шкапенка,13А (ЄДРПОУ 20280438, р/р 26005010154856 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) суму заборгованості по витратам за послуги по утриманню будинків та прибудинкової території у розмірі 10 496 (десять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 25 коп., суму пені у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 38 коп., суму індексу інфляції у розмірі 793 (сімсот дев'яносто три) грн. 32 коп., суму 3% річних у розмірі 493 (чотириста дев'яносто три) грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп., про що видати наказ.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя І.В. Петренко