83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
13.06.12 р. Справа № 5006/11/91/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,
при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.м.т.Слов'яносербськ Слов'яносербського району Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 24317115,
про стягнення 72 812,02 грн.,
за участю уповноважених представників:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю,
від відповідача: не з'явився, -
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, с.м.т.Слов'яносербськ Слов'яносербського району Луганської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 72 812,02 грн., у тому числі 8 840,89 грн. суми основного боргу та 63 971,13грн. пені.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором постачання товару №21/11 від 15.02.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору поставки №21/11 від 15.02.2011р., розрахунок пені станом на 24.04.2012р. та копію акту звірки взаємних розрахунків за період з 15.02.2011р. по 22.03.2012р.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 12, 44, 49, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 231 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України.
31.05.2012р. Відповідачем наданий відзив на позовну заяву №73 від 30.05.2012р., за змістом якого останній свідчить про часткову сплату суми основного боргу у розмірі 2 000,00грн. до дати складання позову, у зв'язку з чим визнає фактичний розмір боргу у сумі 6 840,89 грн. У задоволенні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій просить відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю і суперечності Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». До відзиву додано платіжне доручення №9 від 24.04.2012р.
07.06.2012р. Позивачем разом із супровідними листами до матеріалів справи долучені податкові накладні №280 від 28.02.2011р., №136 від 31.03.2011р., №127 від 30.04.2011р., №133 від 31.05.2011р., №126 від 30.06.2011р., №128 від 31.07.2011р., №135 від 31.08.2011р., №144 від 30.09.2011р., №142 від 31.10.2011р., №138 від 30.11.2011р., №143 від 31.12.2011р., №144 від 31.01.2012р., реєстр накладних, лист без номеру та дати щодо відсутності на розгляді іншого судді даних позовних вимог та відсутності відомостей стосовно наявності провадження по справі про банкрутство відносно Відповідача, копії: листа №02 від 27.03.2012р., договору поставки №21/11 від 15.02.2011р. разом із специфікацією до нього, документів, що підтверджують правовий статус Позивача, видаткових накладних №3333 від 26.01.2012р., №2695 від 22.01.2012р., №3024 від 24.01.2012р., №2065 від 18.01.2012р., №2408 від 20.01.2012р., №1581 від 14.01.2012р., №1802 від 16.01.2012р., №955 від 10.01.2012р., №1238 від 12.01.2012р., №352 від 06.01.2012р., №661 від 08.01.2012р., №45279 від 29.12.2011р., №131 від 04.01.2012р., №44714 від 25.12.2011р., №45000 від 27.12.2011р., №44136 від 21.12.2011р., №44367 від 23.12.2011р., №43610 від 17.12.2011р., №43873 від 19.12.2011р., №43019 від 13.12.2011р., №43306 від 15.12.2011р., №42463 від 09.12.2011р., №42759 від 11.12.2011р., №41896 від 05.12.2011р., №42187 від 07.12.2011р., №41409 від 01.12.2011р., №41695 від 03.12.2011р., №40933 від 27.11.2011р., №41173 від 29.11.2011р., №40110 від 21.11.2011р., №40401 від 23.11.2011р., №39627 від 17.11.2011р., №39828 від 19.11.2011р., №39112 від 13.11.2011р., №39362 від 15.11.2011р., №38582 від 09.11.2011р., №38859 від 11.11.2011р., №38046 від 05.11.2011р., №38327 від 07.11.2011р., №37494 від 01.11.2011р., №37780 від 03.11.2011р., №37041 від 28.10.2011р., №37280 від 30.10.2011р., №36507 від 24.10.2011р., №36739 від 26.10.2011р., №35954 від 20.10.2011р., №36246 від 22.10.2011р., №35468 від 16.10.2011р., №35720 від 18.10.2011р., №34954 від 12.10.2011р., №35172 від 14.10.2011р., №34451 від 08.10.2011р., №34666 від 10.10.2011р., №33898 від 04.10.2011р., №34163 від 06.10.2011р., №33378 від 30.09.2011р., №33665 від 02.10.2011р., №32609 від 24.09.2011р., №33103 від 28.09.2011р., №32390 від 22.09.2011р., №32899 від 26.09.2011р., №31864 від 18.09.2011р., №32054 від 20.09.2011р., №31346 від 14.09.2011р., №31601 від 16.09.2011р., №30757 від 10.09.2011р., №31002 від 12.09.2011р., №30247 від 06.09.2011р., №30548 від 08.09.2011р., №29751 від 02.09.2011р., №29996 від 04.09.2011р., №29182 від 29.08.2011р., №29403 від 31.08.2011р., №28716 від 25.08.2011р., №28981 від 27.08.2011р., №№28131 від 21.08.2011р., №28362 від 23.08.2011р., №27645 від 17.08.2011р., №27880 від 19.08.2011р., №27135 від 13.08.2011р., №27324 від 15.08.2011р., №26611 від 09.08.2011р., №26789 від 11.08.2011р., №26059 від 05.08.2011р., №26331 від 07.08.2011р., №25516 від 01.08.2011р., №25792 від 03.08.2011р., №№25041 від 28.07.2011р., №25265 від 30.07.2011р., №24508 від 24.07.2011р., №24762 від 26.07.2011р., №24051 від 20.07.2011р., №24304 від 22.07.2011р., №23485 від 16.07.2011р., №23773 від 18.07.2011р., №23028 від 12.07.2011р., №23287 від 14.07.2011р., №22483 від 08.07.2011р., №22682 від 10.07.2011р., №21988 від 04.07.2011р., №22215 від 06.07.2011р., №21555 від 30.06.2011р., №21722 від 02.07.2011р., №21052 від 26.06.2011р., №21323 від 28.06.2011р., №20479 від 22.06.2011р., №20836 від 24.06.2011р., №20001 від 18.06.2011р., №20307 від 20.06.2011р., №19473 від 14.06.2011р., №19745 від 16.06.2011р., №19015 від 10.06.2011р., №19256 від 12.06.2011р., №18473 від 06.06.2011р., №18736 від 08.06.2011р., №17965 від 02.06.2011р., №18255 від 04.06.2011р., а також розрахунок суми позовних вимог станом на 17.05.2012р., копію платіжного доручення у підтвердження сплати судового збору, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012р. по 30.05.2012р., реєстр платіжних доручень та платіжні доручення №503 від 04.03.2011р., №561 від 11.03.2011р., №595 від 18.03.2011р., №668 від 04.04.2011р., №752 від 15.04.2011р., №1021 від 03.06.2011р., №1151 від 24.06.2011р., №1207 від 08.07.2011р., №1447 від 19.08.2011р., №1699 від 30.09.2011р., №9 від 24.04.2012р.
Одночасно, із переліченим, Позивачем надані письмові пояснення №9 від 31.05.2012р., відповідно до яких останнім перераховано заборгованість Відповідача станом на 17.05.2012р. та остаточно до стягнення заявлено суму боргу у розмірі 7 528,99 грн., у тому числі 6 840,89 грн. основної заборгованості та 688,10 грн. пені.
Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України означене прийняте судом як зменшення позовних вимог та справа розглядається з урахуванням вказаного.
Представник Позивача в судовому засіданні 13.06.2012р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням пояснень №9 від 31.05.2012р.
Представник Відповідача в судове засідання 13.06.2012р. не з'явився, причин неявки не повідомив.
Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
15.02.2011р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» укладено договір поставки №21/11 строком дії у відповідності до п.5.1 даної угоди до 31.12.2011р. та з автоматичною його пролонгацією.
В силу п.1.1 договору Позивач (Постачальник) постачає та передає у власність Відповідача (Покупця), а останній приймає та оплачує товар на умовах і у порядку, визначеному цим договором, згідно замовленню на поставку та товарносупровідної документації, яка є невід'ємною частиною правочину.
Покупець надає замовлення на поставку Продавцю на підставі специфікації, затвердженої сторонами, у якій наведений асортимент (перелік) товарів, що постачаються по цьому договору, їх ціни. Специфікація є невід'ємною частиною правочину (п.1.2 договору).
Специфікацією від 15.02.2011р. до договору поставки №21/11 від 15.02.2011р. сторонами означено постачання лавашу «Листового» в/с 0,140х2 вартістю 5,50грн. за шт. з урахуванням податку на додану вартість та лавашу «Матнакаш» в/с 0,650 вартістю 3,70грн. за шт. з урахуванням податку на додану вартість.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.
Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.
Згідно видаткових накладних, копії яких містяться у матеріалах справи, податкових накладних, та як вбачається з актів звірки між учасниками процесу, Позивач за період з лютого 2011р. по січень 2012р. передав товар Відповідачу на загальну суму 23 851,29 грн. Накладні містять посилання на спірний правочин, як на підставу здійснення наведених господарських операцій.
Останнім товар прийнято, зокрема, що підтверджується Відповідачем. Спір з цього приводу між сторонами відсутній.
Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.
Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи, пояснення сторін, є допустимим доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.
Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пунктом 4.4. договору означено, що Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого Позивачем товару не пізніше 14 банківських днів від моменту передачі такої партії товару. Оплата здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника або за прибутковим ордером.
Як свідчать фактичні обставини справи, представлені суду платіжні доручення, Відповідач здійснив частковий розрахунок за прийнятий продовольчий товар згідно договору №21/11 від 15.02.2011р. у загальній сумі 17 010,39 грн.
Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Постачальником у сумі 6 840,90 грн. у встановлені договором строки не виконано.
Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.
Одночасно, Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» визнано суму основного боргу у розмірі 6 840,89 грн., що дорівнює заявленій до стягнення.
За змістом ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для суду щодо прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.
В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.
По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.
По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою - директором А.М. Кудіш (спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13841932 від 22.05.2012р.).
По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише Позивач та Відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов'язків інших осіб внаслідок визнання Відповідачем грошових вимог Позивача за вказаними правовідносинами.
За викладених обставин, враховуючи межі позовних вимог, позов у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» на користь Позивача суми основного боргу у розмірі 6 840,89 грн. підлягає задоволенню.
Згідно п.4.5 договору №21/11 від 15.02.2011р., у випадку порушення строків оплати Покупець оплачує продавцю пеню у розмірі 5% вартості відповідної партії товару за кожний день прострочення.
За змістом вимог Позивачем визначено стягнення пені у розмірі 688,10 грн., що обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідальність за прострочення платежу визначена відносно несвоєчасної оплати видаткових накладних №29996 від 04.09.2011р. (залишок 66,24 грн.), №30247 від 06.09.2011р., №30548 від 08.09.2011р., №30757 від 10.09.2011р., №31002 від 12.09.2011р., №31346 від 14.09.2011р., №31601 від 16.09.2011р., №31864 від 18.09.2011р., №32054 від 20.09.2011р., №32390 від 22.09.2011р., №32609 від 24.09.2011р., №32899 від 26.09.2011р., №33103 від 28.09.2011р., №33378 від 30.09.2011р., №33665 від 02.10.2011р., №33898 від 04.10.2011р., №34163 від 06.10.2011р., №34451 від 08.10.2011р., №34666 від 10.10.2011р., №34954 від 12.10.2011р., №35172 від 14.10.2011р., №35468 від 16.10.2011р., №35720 від 18.10.2011р., №35954 від 20.10.2011р., №36246 від 22.10.2011р., №36507 від 24.10.2011р., №36739 від 26.10.2011р., №37041 від 28.10.2011р., №37280 від 30.10.2011р., №37494 від 01.11.2011р., №37780 від 03.11.2011р., №38046 від 05.11.2011р., №38327 від 07.11.2011р., №38582 від 09.11.2011р., №38859 від 11.11.2011р., №39112 від 13.11.2011р., №39362 від 15.11.2011р., №39627 від 17.11.2011р., №39828 від 19.11.2011р., №40110 від 21.11.2011р., №40401 від 23.11.2011р., №40933 від 27.11.2011р., №41173 від 29.11.2011р., №41409 від 01.12.2011р., №41695 від 03.12.2011р., №41896 від 05.12.2011р., №42187 від 07.12.2011р., №42463 від 09.12.2011р., №42759 від 11.12.2011р., №43019 від 13.12.2011р., №43306 від 15.12.2011р., №43610 від 17.12.2011р., №43873 від 19.12.2011р., №44136 від 21.12.2011р., №44367 від 23.12.2011р., №44714 від 25.12.2011р., №45000 від 27.12.2011р., №45279 від 29.12.2011р., №131 від 04.01.2012р., №352 від 06.01.2012р., №661 від 08.01.2012р., №955 від 10.01.2012р., №1238 від 12.01.2012р., №1581 від 14.01.2012р., №1802 від 16.01.2012р., №2065 від 18.01.2012р., №2408 від 20.01.2012р., №2695 від 22.01.2012р., №3024 від 24.01.2012р., №3333 від 26.01.2012р., станом на 17.05.2012р., загальна сума 8 840,89 грн.
За висновками суду таке визначення не суперечить фактичним обставинам справи, що вказують на наявність прострочення Відповідача з оплати товару поставленого згідно перелічених первинних документів.
Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування даних позовних вимог, дійшов висновку щодо порушення Позивачем вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України, оскільки період, за який визначена сума пені за накладними поставок з 04.09.2011р. по 26.10.2011р., перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Окрім того, невірно визначений початок періоду прострочення.
За викладених обставин, вимоги щодо стягнення пені за договорами поставки №21/11 від 15.02.2011р. підлягають задоволенню у сумі в розмірі 579,99 грн.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.м.т.Слов'яносербськ Слов'яносербського району Луганської області, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 7 528,99 грн., у тому числі 6 840,89 грн. основної заборгованості та 688,10 грн. пені, задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Союзна, б.16а, ЄДРПОУ 24317115, р/р26007303222 у ВАТ «Держ.Ощадний Банк» Краматорський ф-л від. 2865, МФО 394222, р/р2600165654 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/рНОМЕР_2 у міськ.від.ОБ №7511, МФО 364393) 7 420,88 грн., у тому числі 6 840,89 грн. суми основного боргу та 579,99 грн. пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспедиція» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Союзна, б.16а, ЄДРПОУ 24317115, р/р26007303222 у ВАТ «Держ.Ощадний Банк» Краматорський ф-л від. 2865, МФО 394222, р/р2600165654 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/рНОМЕР_2 у міськ.від.ОБ №7511, МФО 364393) відшкодування сплаченого судового збору у сумі 1 586,39 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. В судовому засіданні 13.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
8. Повний текст рішення підписано 18.06.2012р.
Суддя Соболєва С.М.