"19" липня 2012 р. Справа № 28/5005/8668/2011
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь Дніпропетровської області,
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2011
зі справи № 28/5005/8668/2011
за позовом публічного акціонерного товариства "Нікопольський Південнотрубний завод", м. Нікополь Дніпропетровської області,
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -Підприємець)
про стягнення 8 196,81 грн.,
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.05.2012 касаційну скаргу Підприємця на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 зі справи було повернуто без розгляду на підставі пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Підприємець 08.06.2012 (згідно з поштовими відмітками на конверті) повторно звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 07.06.2012 на зазначене судове рішення разом з клопотанням про поновлення строку її подання.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до скарги в порушення вимог частини четвертої статті 111 ГПК України не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі -Закон № 3674) ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674 ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Підприємцем до касаційної скарги додано квитанцію від 17.01.2012 № 2474.171.1 про сплату судового збору в сумі 536,50 грн.
Водночас, вимагаючи скасування постанови апеляційного суду зі справи, Підприємець з огляду на майновий характер даного позову мала сплатити судовий збір у сумі 804,75 грн. (з урахуванням встановленого обмеження його мінімального розміру), чого скаржником зроблено не було.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Сплачений Підприємцем з касаційної скарги судовий збір у сумі 536,50 грн. (квитанція від 17.01.2012 № 2474.171.1) підлягає поверненню з державного бюджету відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 3674.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 зі справи № 28/5005/8668/2011 до розгляду не приймати та повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.
2. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп., сплачений квитанцією від 17.01.2012 № 2474.171.1.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов