"17" липня 2012 р. Справа № 27пд/5014/59/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачаОСОБА_4 дов. від 20.01.2012 р.
відповідачаОСОБА_5 дов. від 18.04.2011 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК"
на постановувід 18.04.2012 року Донецького апеляційного господарського суду
у справі№ 27пд/5014/59/2012 господарського суду Луганської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК"
до Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів"
прозобов'язання відповідача виконати зобов'язання за договором поставки № 261 від 06.09.2011 року та стягнення 181706,35 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК" звернулось до господарського суду Луганської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за договором поставки № 261 від 06.09.2011 року та стягнення 181706,35 грн., з яких : 63576,85 грн. пені, 118129,50 грн. збитків та відповідні судові витрати.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.03.2012 року (суддя Лазненко Л.Л.) позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК" 63576,85 грн. пені, 118129,50 грн. збитків та відповідні судові витрати. В решті позову відмовлено.
Доповідач Волковицька Н.О.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК" рішення місцевого господарського суду від 05.03.2012 року переглянуто в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2012 року (головуючий суддя Колядко Т.М., судді Бойченко К.І., Татенко В.М.) скасовано частково.
Частину другу резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2012 року викладено в наступній редакції : "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК" 18400,00 збитків та відповідні судові витрати". В іншій частині рішення залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 05.03.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати обов'язок щодо відкриття акредитиву на умовах, визначених договором поставки № 261 від 06.09.2011 року, та в цій частині прийняти нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме: статтей 237, 525, 526, 538 Цивільного кодексу України, статтей 193, 264-271 Господарського кодексу України.
Свої доводи скаржник обгрунтував посиланнями на те, що відповідач, який був належним чином повідомлений про готовність товару до поставки, безпідставно відмовився від його прийняття, не виконав договірних зобов'язань, оскільки не вчинив дії, необхідні для відкриття акредитиву, чим суттєво порушив умови договору та позбавив позивача можливості здійснити поставку товару відповідно до умов договору.
Від Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому останній просить в задоволені касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки Автек" відмовити.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 06.09.2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 261, із специфікацією № 1 до Договору (а.с.16) та додатковою угодою від 18.11.2011 року до договору (а.с.17).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, з урахуванням специфікації № 1 до договору, позивач (постачальник) зобов'язується поставити відповідачу (покупцю) товар, а саме автобус пасажирський МАЗ 103462, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість в порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 18.11.2011 року до договору, відповідач здійснює оплату по договору шляхом відкриття строком на 30 днів безвідкличного, покритого, неподільного, документального акредитиву на загальну суму Договору, що складає 979200,00 грн. протягом 15 днів з моменту підписання договору обома сторонами, тобто в строк не пізніше 21.09.2011 року в ПАТ комерційний банк "Приватбанк".
На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач поставив товар на свій склад у м. Києві та надіслав відповідачу письмове повідомлення від 24.10.2011 року № СГА-427 про готовність передати (відвантажити) товар. (а.с.18).
Листом від 25.10.2011р. № 08/6079 (а.с.19) відповідач просив не здійснювати поставку товару до відкриття акредитиву.
Звертаючись із позовом позивач просив господарський Луганської області стягнути з відповідача збитки у вигляді відсотків річних, сплачених позикодавцю за договором укладеним з ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Коннект" для відсоткової позики від 21.09.2011р. № 2/2011-к для закупівлі товару для відповідача, а також витрати за зберігання транспортного засобу за договором зберігання № 01/11 від 01.11.2011р. з ЗАТ "Автобаза № 1" автобуса пасажирського МАЗ103462.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення збитків та пені суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідач не заперечував своєї вини, а лише послався на тяжке фінансове становище, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у останнього відсутні поважні причини для відмови від виконання зобов'язання за договором.
Крім того, судом встановлено, що договір діючий на час розгляду справи є тендерним, тому відповідач повинен був планувати здійснення розрахунків.
Одночасно судом встановлено, що вимога про зобов'язання відповідача відкрити акредитив у банку не відповідає приписам статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права, в зв'язку з чим у позові відмовлено.
Втім апеляційний суд не погодився з судом першої інстанції, посилаючись на те, що господарським судом не надано правової оцінки наявності елементам складу цивільного правопорушення та зазначив, що позивачем не доведено причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками у вигляді відсотків річних, сплачених за договором відсоткової позики № 2/2011-к, укладеним з ПАТ "ЗНВКІФ "Коннект" (а.с.25-26), оскільки сплата процентів передбачена з дня отримання позики, а повернення позики передбачено частками, відповідно до графіка. Строк повернення першого платежу - 21.09.2012р. (п. 3.1.).
Крім того, позивачем не доведено, що для купівлі пасажирського автобуса він використав саме запозичені у ПАТ "ЗНВКІФ "Коннект" кошти. Посилання позивача на внесення змін до п. 1.2. договору позики, а саме: "позика надається Позичальнику з метою закупівлі для подальшого продажу вантажних автомобілів (автобусів), поповнення обігових коштів та/або погашення кредиторської заборгованості" таким доказом не служить.
Апеляційний господарський суд також не погодився з висновком суду щодо обґрунтованості стягнення пені згідно п. 9.2. Договору, який передбачає, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми неоплаченого товару за кожний день прострочки, але не більше подвійної розрахункової ставки НБУ.
Оскільки строк оплати за поставлений товар умовами договору не визначений, та товар відповідачем не прийнятий, підстави для застосування передбаченої п. 9.2. Договору відповідальності відсутні.
Відповідальності (пені) за несвоєчасне відкриття відповідачем акредитиву сторони в договорі не передбачили.
Щодо відмови у задоволені позову про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за договором поставки № 261 від 06.09.2011р., в частині відкриття строком на 30 днів безвідкличного, покритого, неподільного, документального акредитиву на суму 979200,00грн. в ПАТ АБ "Приватбанк", МФО305299 апеляційний суд виходив з наступного.
Статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту цивільного права та інтересу як примусове виконання обов'язку в натурі.
Пунктом 4.6. Договору сторони передбачили, що форма розрахунків зазначається в Специфікаціях (Додатках) до Договору.
Згідно п. 6 Специфікації № 1 в редакції додаткової угоди № 1 від 18.11.2011р. "Покупець здійснює оплату шляхом відкриття строком на 30 днів безвідкличного, покритого, неподільного, документального акредитиву відкритого на загальну суму договору, що складає 979200,00грн. протягом 15 днів з моменту підписання договору обома сторонами, що виконується Банком ПАТ КБ "Приват Банк" м. Дніпропетровськ (а.с.17).
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання з відкриття акредитиву, настають правові наслідки, передбачені ст. 611 Цивільного кодексу України, а саме у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Крім того, на момент звернення з позовом, пасажирський автобус відповідачу не поставлений.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача відкрити безвідкличний, покритий, неподільний, документальний акредитив.
Крім того, як правильно зазначає позивач згідно статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Але ці договори не спростовують висновків судів попередніх інстанцій оскільки фактично, як встановлено судами, друга сторона - позивач свій обов'язок не виконав, автобус у розумінні п. 4.5 специфікації № 1 не поставив
Що стосується висновків судів про обґрунтованість та доведеність збитків у вигляді плати за зберігання згідно договору з ЗАТ "Автобаза № 1, сторони не оспорюють.
Таким чином, враховуючи, що судом апеляційної інстанції повно і всебічно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності та надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, правильно застосовано норми діючого законодавства, касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни або скасування постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2012 року у справі № 27пд/5014/59/2012 господарського суду Луганської області залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Супермаркет вантажної автотехніки АВТЕК" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботової
С у д д і Н. Волковицької
Л. Рогач