"17" липня 2012 р. Справа № 5004/1208/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
відповідачаОСОБА_1 - директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
на постановувід 25.04.2012 року Рівненського апеляційного господарського суду
у справі№ 5004/1208/11 господарського суду Волинської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Галичина"
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
простягнення 24823,01 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Купецький Дім Галичина" звернулось до господарського суду Волинської області із позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми 24823,01 грн. та відповідні судові витрати.
Рішенням господарського суду Волинської області від 22.02.2012 року (суддя Якушева І.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року (головуючий суддя Філіпова Т.Л., судді Василишин А.Р., Савченко Г.І.), позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 22.02.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, а саме: статтей 4-2, 82, 84, 105 Господарського процесуального кодексу Доповідач: Волковицька Н.О.
України, в порушення яких судами не взято до уваги докази сплати товару на суму 24300 грн., не враховано право відповідача на повернення нереалізованого товару передбаченого пунктом 4.5 договору, а також не розглянуто клопотання про призначення судової технічної експертизи накладної ККДП Ф001799 від 14.04.2009 року.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 01.01.2009р. між ТзОВ «Купецький дім Галичина»як постачальником і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 як покупцем було укладено договір поставки № 18.
Згідно з пунктами 1.1., 1.2.1.3. цього договору постачальник зобов'язався поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.
Предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною цього договору.
Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару, якщо інший порядок переходу права власності на товар від постачальника до покупця не визначений постачальником.
Пунктом 2.3. договору визначено, що передача товару за цим договором здійснюється в місці, щодо якого досягнуто усної або письмової домовленості між сторонами, і оформлюється накладною або актом прийому-передачі. Постачання товару до місця передачі товару здійснюється за рахунок постачальника. Факт постачання товару до місця передачі товару підтверджується декларацією перевізника або іншими документами, що свідчить про поставку товару покупцю.
Згідно з п.4.4. договору покупець сплачує вартість товару на протязі 30 календарних днів з дня отримання товару.
До договору №18 від 01.01.2009р. було укладено додаток №1 - додаткове погодження, згідно з умовами якого сторони на підставі абзацу 3 п.13 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних доручень на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, досягли домовленості про те, що при здійсненні продавцем централізовано-кільцевих перевезень товарів по торговельних точках покупця відпуск товару буде здійснюватись без довіреності, що є документом суворої звітності; для прийому товару при централізовано-кільцевих перевезеннях на своїх торговельних точках покупець видає кожній окремій точці спеціальну довіреність строком на 6 місяців за підписом керівника і головного бухгалтера покупця або інших осіб, що уповноважені підписувати довіреності, в якій засвідчує зразок штампу (печатки) окремої торговельної точки, підписи не менше, ніж двох матеріально-відповідальних осіб (прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані), які будуть приймати товар та ставити свої підписи та штампи (печатки) на супровідних документах (накладних) про одержання товару.
Також судами встановлено, що доставка товару за договором здійснювалась за рахунок позивача в торговельну точку відповідача -магазин виробів медичного призначення, що розташований в супермаркеті «ІНФОРМАЦІЯ_1»за адресою: АДРЕСА_1.
За період з 12.02.2009р. по 05.05.2010р. позивач передав відповідачу товару на загальну суму 34498 грн., що підтверджується видатковими накладними №592 від 12.02.2009р., № 1798 від 14.04.2009р., № 1799 від 14.04.2009р., № 7791 від 23.11.2009р., № 7792 від 23.11.2009р., № 7872 від 25.11.2009р., № 8585 від 28.12.2009р., № 8586 від 28.12.2009р., № 506 від 25.01.2010р., № 507 від 25.01.2010р., № 4053 від 05.05.2010р., №4058 від 05.05.2010р., № 4059 від 05.05.2010р.
У видаткових накладних № 592 від 12.02.2009р., № 1798 від 14.04.2009р., № 7791 від 23.11.2009р., № 7792 від 23.11.2009р., № 507 від 25.01.2010р. підставою передачі товару зазначено договір б/н від 01.12.2006р.
Факт отримання товару за видатковими накладними №1798 від 14.04.2009р., № 1799 від 14.04.2009р., №7791 від 23.11.2009р., № 7792 від 23.11.2009р., №7872 від 25.11.2009р., № 8585 від 28.12.2009р., №8586 від 28.12.2009р., № 506 від 25.01.2010р., № 507 від 25.01.2010р., № 4053 від 05.05.2010р., №4058 від 05.05.2010р., № 4059 від 05.05.2010р. відповідач підтвердила, проте, заперечувала отримання товару за видатковою накладною №592 від 12.02.2009р.(оригінал -а.с.117, т.1), посилаючись на те, що вона цієї накладної не підписувала, інших осіб не уповноважувала, підпис підроблений.
Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи №492 від 11.11.2011р. суди дійшли висновку, що вірогідно, підпис на накладній виконано не ФОП ОСОБА_1, а іншою особою, але видаткову накладну № 592 від 12.02.2009р. слід вважати належним доказом на підтвердження факту передачі товару відповідачу на суму 16758,95 грн., оскільки, як вбачається з оригіналу видаткової накладної № 592 від 12.02.2009р. на ній є підпис особи про отримання товару та є відбиток печатки підприємця ОСОБА_1
Доказів на підтвердження того, що станом на 12.02.2009р. печатка була втрачена або викрадена, відповідач не подала.
Але при цьому суди не врахували, що згідно додатку № 1 до додаткового погодження від 01 січня 2009 року до договору поставки № 18 від 01.01.2009 року (т. 2, а.с105) особою, на ім'я якої згідно пункту 2 вказаного додаткового погодження видано спеціальну довіреність є ОСОБА_1, а відтак судам необхідно було встановити чи мав право позивач передавати товар іншій особі.
Крім того, згідно пункту 2.2 договору кількість товару визначається у заявках, про відсутність яких у поясненнях (т.2, а.с. 62) заявив відповідач.
Але судами ці доводи не досліджені та оцінка доказам не надана.
Не надана судами оцінка і наявній у матеріалах справи копії видаткової накладної № 1798 від 14.04.2009 року (т. 1, а.с. 34) на якій присутній відтиск печатки відповідача, але відсутній будь -який підпис в графі отримав.
Одночасно до матеріалів справи (т. 1, а.с. 71) додано оригінал накладної № 1798 де присутній підпис в цій графі.
За наявності в матеріалах справи таких доказів не може вважатись доведеним факт, що ОСОБА_1 засвідчила своєю печаткою підпис особи, яка фактично отримала товар.
Більш того, п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року № 168/70, на який посилається суди, тільки з 24.07.2010 року в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.06.2010 року № 372 передбачає такий реквізит первинного документа, що фіксує та підтверджує господарську операцію як печатка, але визначає його можливим, а не обов'язковим.
При цьому п. 2.4 вказаного положення для надання юридичної сили і доказовості первинного документа наводить перелік обов'язкових реквізитів, які надають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За цих же обставин, а також в зв'язку з відсутністю спеціальних знань в цій області необгрунтованим є висновок апеляційного суду щодо способу нанесення відтиску печатки на документ.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази рішення та постанова у справі підлягають скасуванню в частині відмови у позові з передачею справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Волинської області від 22.02.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року у справі № 5004/1208/11 господарського суду Волинської області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Волинської області.
Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач