"27" червня 2012 р. м. Київ К/9991/29016/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Лосєв А.М.
Судді: Бившева Л.І.
Шипуліна Т.М.,
при секретарі Титенко М.П.
за участю представників:
позивача:Рака В.Л., Костюка В.Б.
відповідача:Звичайної Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика»
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 р.
у справі № 2а/2370/5769/2011
за позовом Приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика»
до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство «Золотоніська птахофабрика»(надалі -позивач, ПП «Золотоніська птахофабрика») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (надалі -відповідач, Золотоніська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Т.В. Новікова, судді: Н.Ю. Гриньковська, Р.В. Холод), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Л.М. Гром, судді: А.О. Денисов, М.С. Міщук), у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить, вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої 14.12.2010 р. складено акт № 1700/2301/32908049 (надалі акт).
Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів: підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі -Закон України «Про податок на додану вартість»), що призвело до заниження податку на додану вартість, що у період, який перевірявся на загальну суму 3 761 610,00 грн.; завищено податок на додану вартість, що належить до сплати в бюджет, у період, що перевірявся на загальну суму 75 927,00 грн.; занижено від'ємне значення податку на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 920 747,00 грн.; завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів у періоді, що перевірявся, на загальну суму 418 866,00 грн.; завищено податок на додану вартість, що залишається у розпорядженні платника та підлягає відображенню в особовому рахунку, у періоді, що перевірявся на загальну суму 3 769 195,00 грн.; завищено податок на додану вартість, що включається до складу валових витрат, у періоді, що перевірявся на загальну суму 2 131 671,00 грн.; пунктів 1, 7 статті 2 Закону України від 17.12.1998 р. № 320-XIV «Про фіксований сільськогосподарський податок»(надалі -Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок»), підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пунктів 5.1, 5.2 статті 5, підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5, підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі -Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), що призвело до заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 240 475,00 грн.
На підставі акта відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.12.2010 р.: № 1564/00007822301/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 5 017 689,50 грн., у т.ч. 3 240 475,00 грн. -основного платежу та 1 777 214,50 грн. -штрафних (фінансових) санкцій; № 1563/0000772301/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7 433 724,00 грн., у т.ч. 3 685 683,00 грн. -основного платежу та 3 748 041, 00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій; № 1567/0000802301/0, яким збільшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 920 747,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження, прийнятих податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, скарги позивача залишені без задоволення, а згадані рішення -без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку з 2004 року, орендує сільськогосподарські угіддя (земельні ділянки площею 40,7316 га пасовищ із земель державної власності, 8,7016 га земель запасу під господарськими будівлями в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради для власного сільськогосподарського товарного виробництва). Основними видами діяльності позивача є: розведення птиці; вирощування зернових, технічних і решти культур не віднесених до інших класів рослинництва; виробництво готових кормів для тварин, які утримуються на фермах.
З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом 2007 2008 років здійснював на власних виробничих потужностях виробництво готових кормів для тварин, які утримуються на фермах. Так, для ТОВ «Золотоніський бекон»були вироблені готові корми для свиней, що утримуються на фермах «Бекон 07»та «Бекон 08»відповідно до рецептури і калькуляції вказаних комбікормів, затверджених позивачем та покупцем у січні 2007 року та у січні 2008 року, за погодженням з державним органом ветеринарної медицини. Для виробництва вказаних комбікормів позивачем використано сільськогосподарську продукцію власного виробництва: курячий послід сущений (пудрет) та яйце куряче (бій).
Позивач зазначив, що питома вага доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її виробництва в загальному обсязі валового доходу за 2007 рік становила -75,02 %, а за 2008 рік -80,82 %, тобто у звітних періодах (2007 рік та 2008 рік) валовий дохід ПП «Золотоніська птахофабрика»від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становив більше як 75 % загальної суми валового доходу.
З огляду на викладене, позивач вважає, що у період, який перевірявся він правомірно був платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Податковий орган вважає такі доводи та висновки позивача безпідставними з огляду на відсутність факту виробництва позивачем сільськогосподарської продукції та, відповідно, неправомірне користування фіксованим сільськогосподарським податком, оскільки сума одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний період, а саме 2007 -2008 роки не перевищила 75 % загальної суми валового доходу позивача, що і стало причиною до переведення ПП «Золотоніська птахофабрика»на загальні умови оподаткування.
Зазначений висновок ґрунтується на даних акта перевірки, згідно якого питома вага від реалізації продукції рослинництва і тваринництва, вироблених (вирощених) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому у користування, у загальному обсязі валового доходу становила 59,23 % та 65,20% відповідно. Зменшення відповідачем питомої ваги реалізації продукції рослинництва і тваринництва у загальному обсязі валового доходу позивача за 2007 рік та 2008 рік відбулося у зв'язку з виключенням податковим органом з обсягів реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва сум доходу, отриманого від продажу комбікорму, виробленого підприємством на власних виробничих потужностях, як товар, що виготовлений не з власної сільськогосподарської продукції, а з покупної сировини та реалізований позивачем. На думку податкового органу, зазначений товар не є продуктом переробки на власних підприємствах позивача, яка була вироблена (вирощена) на угіддях, що належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому у користування відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»та пункту 4 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. №658 (надалі - Положення).
Згідно наданих відповідачем рецептів виготовлення комбікорму, до складу якого входить висушений курячий послід (пудрет), який є продукцією власного виробництва підприємства, у кількісному виразі якого займає лише 10 %, а решта 90% продукції становлять покупні зернові культури, макуха, висівки та спеціальні добавки. Комбікорм незначною складовою частиною якого є висушений курячий послід (пудрет), являється відходами виробництва тваринницької продукції, виробленої підприємством, а тому не може вважатися продуктом переробки сільгосппродукції власного виробництва, яка вироблена (вирощена) на угіддях, які належать даному товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування. Зважаючи на викладене, відповідач дійшов висновку, що оскільки питома вага доходу позивача є меншою 75 % загальної суми валового доходу підприємства, то останній повинен був сплачувати податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.
Суди попередніх інстанцій підтримали такі висновки податкового органу та додатково зазначили, що відповідно до пункту 81.6 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, у якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
У разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75% загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанції визнали обґрунтованими доводи податкового органу та відмовили позивачу у задоволенні позову.
Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій помилковими, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період, що перевірявся ПП «Золотоніська птахофабрика»вирощувало птицю -біологічний актив та продавало сільськогосподарську продукцію отриману від біологічних активів (курячі яйця, курячий послід), та комбікорм «Бекон», до складу якого входили висушений курячий послід (пудрет) та куряче яйце (бій) -власна сільськогосподарська продукція та її відходи.
Позивач протягом 2007 2008 років здійснював на власних виробничих потужностях виробництво готових кормів для тварин, які утримуються на фермах. Так, для ТОВ «Золотоніський бекон»були вироблені готові корми для свиней, що утримуються на фермах «Бекон 07»та «Бекон 08»відповідно до рецептури і калькуляції вказаних комбікормів, затверджених позивачем та покупцем у січні 2007 року та у січні 2008 року, за погодженням з державним органом ветеринарної медицини. Для виробництва вказаних комбікормів позивачем використано сільськогосподарську продукцію власного виробництва: курячий послід сушений (пудрет) та яйце куряче (бій).
Згідно з приписами пункту 81.6 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість»сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Відповідно до пункту 81.7 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість»сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
Приписами абз. 1 пункту 2.15 Закону України від 24.06.2004 р. № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України»(надалі -Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України»), згідно якого товари, зазначені у групах 1 -24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).
Підпунктом 81.15.6 пункту 81.15 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що для цілей цієї статті застосовуються такі терміни обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).
Згідно з підпунктом 81.15.7 пункту 81.15 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість»Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим відповідно до Закону України «Про стандартизацію».
Відповідно до пункту 3.1 «Терміни та визначення»розділу 3 «Терміни, визначення та правила користування КВЕД»Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005»перероблення - це технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції. Оброблення - це технологічний процес, який здійснюється з метою збереження певних видів продукції, надання їм деяких властивостей або для упередження шкідливого впливу, який може виявлятися у результаті їх використання. Наприклад, оброблення сільськогосподарських культур, деревини, металів або оброблення відходів.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками позивача, що викладені норми, які регулюють спірні правовідносини не містять жодних застережень щодо частки, яку повинна становити сільськогосподарська продукція власного виробництва у продукті його переробки.
Тобто, комбікорм, самостійно виготовлений позивачем на власних виробничих потужностях з власної сільськогосподарської продукції (пудрет) -є сільськогосподарською продукцією у розумінні Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок».
А відтак, відповідач необґрунтовано виключив у 2007 -2008 роках з обсягів реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва комбікорм, у зв'язку з тим, що згідно рецептури його виготовлення, наданої замовником, згаданий комбікорм містить складові-сировину, яка придбавалася у інших контрагентів та частка такої сировини, у його складі, становила 90% продукції (комбікорму).
Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»у разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.
Судами встановлено, що питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки у загальному обсязі валового доходу за 2007 рік становила -75,02 %.
Питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки у загальному обсязі валового доходу за 2008 рік становила -80,82 %.
З огляду на зазначені показники, у звітних податкових періодах (2007 рік та 2008 рік) валовий дохід ПП «Золотоніська птахофабрика»від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становив більше як 75 відсотків загальної суми валового доходу.
Отже, заниження податковим органом суми питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки позивача, шляхом виключення суми доходу від реалізації комбікорму, є необґрунтованим.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що оскільки валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва у 2007 2008 роках перевищував 75 відсотків загальної суми валового доходу, то діяльність позивача з виготовлення сільськогосподарської продукції, у тому числі комбікорму, підпадала під регулювання Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», що спростовує вищевикладені висновки податкового органу та доводить незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 94, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика»задовольнити.
2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 р. у справі № 2а/2370/5769/2011 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області від 27.12.2010 р. № 1564/0000782301/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 5 017 689,50 грн., у т.ч. 3 240 475,00 грн. -основного платежу та 1 777 214,50 грн. -штрафних (фінансових) санкцій; від 27.12.2010 р. № 1563/0000772301/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7 433 724,00 грн., у т.ч. 3 685 683,00 грн. -основного платежу та 3 748 041, 00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій; від 27.12.2010 р. № 1567/0000802301/0, яким збільшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 920 747,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Золотоніська птахофабрика»(р/р 2600623864 ЧФ АКІБ «УкрСиббанк»у м. Черкаси, МФО 354455, ЄДРПОУ 32908049 або на будь-який інший його рахунок в установі банку) судові витрати у розмірі 6,80 грн.
3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М.
Судді(підпис)Бившева Л.І.
(підпис)Шипуліна Т.М.