31 травня 2012 року м. Київ В/9991/1644/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Лиски Т.О.(доповідач), Амєліна С.Є., Весельської Т.Ф.,
Тракало В.В., Юрченка В.В.
розглянувши заяву ОСОБА_5 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2012 року, прийнятої за результатом розгляду справи за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2012 року у вищевказаній справі.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що підстави для надання допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні.
Предметом позову в даній справі є право позивача на отримання державної пенсії та додаткової пенсії, які передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_5 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2012 року, в якій посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.
Зокрема, заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України, а саме: ухвалу від 01 жовтня 2010 року (К-24883/08); ухвалу від 19 жовтня 2010 року (К-2865/10); ухвалу від 18 листопада 2010 року (К-3768/10) та постанови Верховного Суду України від 14 березня 2011 року, від 24 жовтня 2011 року; від 28 листопада2011 року; від 06 лютого 2012 року.
Як в оскаржуваній ухвалі суду касаційної інстанції від 28 лютого 2012 року так і в судових рішеннях, на які позивач посилається як на підставу для перегляду ухвали суду касаційної інстанції, мова йде про застосування до спірних правовідносин Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але правовідносини, які виникли у даній справі передбачають отримання позивачем соціальних виплат відповідно до ст.ст. 50, 54 вказаного Закону.
В той же час, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2010 року, від 18 листопада 2010 року передбачається право позивачів на перерахунок доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 жовтня 2010 року передбачається право позивача, як інваліда ІІІ групи, 1 категорії, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, на перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, в усіх зазначених рішеннях суду касаційної інстанції підлягає застосуванню до спірних правовідносин Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначений Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Тобто, вище зазначені рішення суду касаційної інстанції були постановлені та спрямовані на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем різного соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Вище зазначене не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією одних і тих саме норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що справа за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про перерахунок пенсії, зобов'язання провести перерахунок та стягнення коштів не може бути допущена до перегляду Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктом 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 102, 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про перерахунок пенсії.
Судді: Т.О. Лиска
С.Є. Амєлін
Т.Ф. Весельська
В.В. Тракало
В.В. Юрченко