5 липня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.І.
Заїки М.М.
Загороднього А.Ф.
при секретарі Проценко О.О.
за участю позивача ОСОБА_1 та
представника відповідача Губаревої О.М.
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2005р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01.12.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві та Державного казначейства України про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві та Державного казначейства України про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2005р. в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01.12.2005р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2005р. залишено без змін.
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2005р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01.12.2005р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до висновків службового розслідування по факту грубого порушення дисципліни працівниками міліції Подільського РУ та полку МПР «Беркут» ГУ МВС України в м. Києві було встановлено грубе порушення дисципліни, яке виявилося у вживанні спиртних напоїв, створення конфліктної ситуації з громадянами та завдання їм тілесних ушкоджень, тобто вчинення проступку несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ. Наказами Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві НОМЕР_1 та НОМЕР_2 позивача було звільнено із органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України відповідно до п.п. «є» п. 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Крім того з послужного списку позивача видно, що відносно нього 7 разів було застосовано стягнення у вигляді догани, останнє з яких, за грубе порушення вимог наказу МВС України № 500-91р. та вказівки ГУ № 79-03р., що виявились в укритті тяжкого злочину, на час звільнення не було знято.
Відповідно до ст. 27 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
Згідно п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
Відповідно до п.п. «є» п. 64 цього Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановленні в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення судів необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2005р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01.12.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві та Державного казначейства України про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга