"17" липня 2012 р. м. Київ К/9991/47479/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Бим М.Є.
Логвиненка А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії,-
Постановою Київського районного суду м.Донецька від 04 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України щодо нарахування та виплати позивачу щорічної державної допомоги дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»неправомірною. Зобов'язано Управління здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 04 жовтня 2010 року.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанцій у справі, позивач просить її скасувати, постанову суду першої інстанції про задоволення позовних вимог залишити в силі. При цьому скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Однак, відповідачем не здійснюються виплати з посиланням на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність величини для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян, які мають статус «діти війни».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до норм ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни».
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи без розгляду позов, посилався на ст.ст.99, 100 КАС України та вказував, що строк звернення до адміністративного суду пропущено, поважних причин пропуску строку позивачем не наведено, а тому підстави для його поновлення -відсутні.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як зазначено апеляційним судом, позивач звернувся із позовом 17 вересня 2010 року. При цьому, судом зроблено передчасний висновок про залишення позовних вимог без розгляду за весь заявлений позивачем період.
З огляду на викладене, та враховуючи, що касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, судове рішення суду апеляційної інстанції, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду справи, суду належить усунути недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали і правильно застосувати до спірних правовідносин норми процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2011 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: