"17" липня 2012 р. м. Київ К/9991/45539/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Логвиненка А.О.
секретар судового засідання -Чорнобай Т.В.
за участю представника відповідача Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Жукович Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаконісс-ВТ» до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання дій протиправними та зобов'язання видати спеціальний дозвіл, -
У березні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діаконісс-ВТ»(Товариство) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Міністерство охорони НПС) про визнання дій протиправними та зобов'язання видати спеціальний дозвіл.
В обґрунтування позову зазначає, що 10 липня 2008 року Товариство звернулося до відповідача із заявою на отримання спеціального дозволу на право користування надрами з метою розвідки -геологічного вивчення Олексіївського -І родовища гранодіоритів, в Сарненському районі Рівненської області, терміном на 5 років, з доданням усіх необхідних документів згідно переліку, встановленого Порядком надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 № 273 (Порядок № 273).
Посилаючись на ст. ст.13, 16 Кодексу України про надра, підпункт 7 пункту 7 Порядку № 273 позивач вказує, що він є довгостроковим орендарем цілісного майнового комплексу, цільове призначення якого видобування та переробка корисних копалин, та, у відповідності з вимогами законодавства, попередньо узгодив питання про надання дозволів з органами місцевого самоврядування, територіальним органом Мінприроди.
Не прийняття відповідачем рішення про надання спеціального дозволу без проведення аукціону у встановлені строки, а саме протягом 70 днів після надходження заяви з відповідними документами, вважає порушенням прав та законних інтересів Товариства, оскільки останнє позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність.
У зв'язку з цим, просить позов задовольнити, визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати Міністерство НПС розглянути подані документи та видати спецдозвіл на розвідку Олексіївського -І родовища гранодіоритів в Сарненському районі Рівненської області терміном на 5 років.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2009 року позов задоволено частково. Зобов'язано Міністерство охорони навколишнього природного середовища України здійснити дії щодо розгляду поданих Товариством документів; видачі останньому спеціального дозволу на розвідку Олексіївського - І родовища гранодіоритів в Сарненському районі Рівненської області на термін 5 (п'ять) років. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2011 року апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ТОВ «Діаконісс-ВТ»задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті заяви Товариства від 09.07.2008р. на отримання спеціального дозволу на право користування надрами з метою розвідки Олексіївського - І родовища гранодіоритів в Сарненському районі Рівненської області та зобов'язано Міністерство охорони НПС розглянути зазначену заяву відповідно до Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ № 273 від 27.02.2008р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вважаючи, що оскаржувана постанова Львівського апеляційного адміністративного суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Діаконісс-ВТ»у позові.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 11 Кодексу України про надра визначено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, Державний комітет України по нагляду за охороною праці, Рада Міністрів Республіки Крим, інші державні органи, місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування, зокрема, для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.
Частинами 2, 3 та 6 ст. 16 Кодексу України про надра передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами. Спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедуру надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами (дозвіл) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, визначає Порядок надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008р. №273 (Порядок №273).
Підпункт 7 пункту 7 Порядку № 273 передбачає можливість видачі дозволу на користування ділянкою надр без проведення аукціону, у разі геологічного вивчення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства України заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в довгострокову оренду.
Заявники, які мають право на отримання дозволів без проведення аукціонів, подають Мінприроди в установленому порядку заяву разом із документами, зазначеними в додатку 1 Порядку №273, попередньо узгодивши питання про надання дозволів з органами місцевого самоврядування.
Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 70 днів після надходження заяви разом з документами у повному обсязі. При цьому, пункт 6 Порядку №273 встановлює, що дозвіл на геологічне вивчення надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ надається, -не більш як на п'ять років.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.07.2008 року Товариство подало до Міністерства НПС заяву на отримання спеціального дозволу на право користування надрами, а саме на розвідку Олексіївського-І родовища гранодіоритів в Сарненському районі Рівненської області терміном на 5 років (а.с.8). До заяви були додані усі документи згідно з Порядком №273, та виконано вимогу щодо обов'язково погодження питання надання дозволів з органами місцевого самоврядування.
Заява із додатками зареєстровані відповідачем за вхідним реєстраційним № СД 10 від 10.07.2008р. Протягом встановленого 70-денного строку, а саме до 20.09.2008 року, Міністерство НПС рішення по поданій заяві не прийняло, що суперечить вимогам Порядку №273 та порушує права та законні інтереси позивача.
Частково задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що з урахуванням наведених вимог законодавства, рішення по результатам розгляду заяви позивача, яка стосувалася надання спеціального дозволу на право користування надрами без проведення аукціону, мало бути прийняте у межах 70 днів, тобто, у розглядуваному випадку - до 20.09.2008р.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з таким висновком апеляційного суду, а також з тим, що Порядком №273 не передбачено вказівки про обов'язок відповідача, як спеціально уповноваженого державного органу, здійснювати розгляд прийнятих заяв лише в межах відповідного календарного року, а у разі закінчення такого, приймати рішення по нерозглянутих заявах згідно приписів Порядку, прийнятого на наступний рік.
Посилання відповідача, що ним були вжиті усі заходи відповідно до Порядку №273 на виконання свого обов'язку по наданню позивачу спеціального дозволу, а саме заява Товариства з пакетом документів була направлена на розгляд до Мінфіну, Мінекономіки та Мінюсту України, а після їх погодження, проект розпорядження було направлено до Кабінету Міністрів України, не звільняє Мінохорони НПС від обов'язку розглянути заяву Товариства на отримання спеціального дозволу після закінчення 2008 року та, відповідно, прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з встановлених по справі обставин та наведених вимог закону, колегія суддів погоджується з висновками суду, що дії відповідача у даних правовідносинах є протиправними.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, такого висновку не спростовують та не дають підстав вважати рішення апеляційного суду таким, що винесене з порушенням норм процесуального або матеріального права.
За правилами частини першої ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Суддя О.В. Калашнікова