17 липня 2012 року м. Київ К-24166/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лукашівського споживчого товариства на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 року та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2009 року по справі № 2а-2671/09/0270 за позовом Лукашівського споживчого товариства до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Лукашівське споживче товариство звернулося до суду з позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення № 0000082301 від 12.01.2009 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 року у даній справі позов задоволено відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у січні 2009 року працівниками Літинського відділення відповідача була здійснена перевірка кафе, що належить позивачу, за наслідком якої були виявлені порушення норм пунктів 1, 2, 5, 6, 8,13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, а саме не роздруковано та не видано розрахункового документа на закупку на загальну суму 21,00 грн.; не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів зазначеній в розрахункових квитанціях на суму 112,60 грн.; відсутність книги обліку розрахункових операцій за 2008 рік; не встановлено цінники на товари, що продаються, тобто реалізація товарів без наявності цінників в кількості 31 найменування.
На підставі зазначеного відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000082301 від 12.01.2009 року на суму 1430,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
У відповідності до 1, 2, 5, 6, 8, 13 статті 3 Закону № 265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; 6) забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; 8) реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; 13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Лукашівського споживчого товариства відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 року та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2009 року по справі №2а-2671/09/0270 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.