17 липня 2012 року м. Київ К-28475/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Будкомплекс» на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2006 року по справі № 2-23/1597-2006А за позовом Відкритого акціонерного товариства «Будкомплекс» до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
Відкрите акціонерне товариство «Будкомплекс»звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000531501/3 від 03.10.2005 року на суму 16531,04 грн.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки своєчасності сплати Відкритим акціонерним товариством «Будкомплекс»узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2001-2004 роки, Євпаторійською об'єднаною державною податковою інспекцією встановлено порушення позивачем п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що призвело до несвоєчасної сплати згоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток.
За наслідками перевірки та в результаті процедури адміністративного оскарження прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-111 визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.
Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.
Враховуючи зазначені норми законодавства та фактичні обставини, що вбачають з матеріалів справи, колегія суддів погоджується із висновком судів, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом правомірно.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Будкомплекс»відхилити.
Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2006 року по справі № 2-23/1597-2006А залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.