"12" липня 2012 р. м. Київ К/9991/45276/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Сіроша М.В.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 7 червня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2011 року у справі № 2а-34/10 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, комунального підприємства "Міська інформаційна служба" про визнання незаконним та скасування окремих положень рішення, -
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, комунального підприємства "Міська інформаційна служба", в якому просила визнати незаконним і скасувати п. 4.1. "Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій у м. Дніпродзержинську", затвердженого рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради №203 від 02.04.2004 р. у частині здійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами плати за періоди, на який наданий пріоритет, та плати за тимчасове користування місцем розташування спеціальної конструкції на підставі договорів з робочим органом; визнати незаконним і скасувати п. 4.2. "Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій у м. Дніпродзержинську", затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 204 від 02.04.2004 р. у частині оплати належної суми за надання пріоритету згідно з одержаним у робочому органі рахунком; визнати незаконним і скасувати п. 4.3 "Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій у м. Дніпродзержинську", затвердженого рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 204 від 02.04.2004 р. у частині оплати належної суми і тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів згідно з одержаним робочому органі рахунком.
Постановою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 7 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2011 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами" передбачено, що "3. Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил….5. Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, правління (далі -робочий орган)".
Суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про законність та обґрунтованість визначення комунального підприємства "Міська інформаційна служба" робочим органом та надання йому відповідних управлінських функцій у сфері регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами на території міської ради.
Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 204 від 02.04.2004 р. затверджене "Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій у м. Дніпродзержинську".
Інформація про прийняття вищезазначеного рішення була опублікована в засобах масової інформації, де зазначено, що "з текстом рішення виконкому міської ради від 02.04.2004 р. № 204 можна ознайомитися в мережі Інтернету на сайті виконкому".
Відповідно ст. 99 КАС України, в редакції діючій на момент звернення позивача до суду, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи з адміністративним позовом встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інформація про прийняття спірного рішення була опублікована в засобах масової інформації у квітні 2004 р., а позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у квітні 2009 року, тобто з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду.
Статтею 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Особи, які приймають участь у справі наполягали на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Крім того, постановою Дніпропетровського адміністративного суду від 25.05.2010 р., що набрало законної сили, в задоволенні адміністративного позову прокурора м. Дніпродзержинська до Дніпродзержинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення -відмовлено повністю.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.
Постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 7 червня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
(підписи)
З оригіналом згідно
помічник судді М.В. Дрибас
Суддя К.Г. Леонтович