10 липня 2012 року Справа № 5002-25/4545-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
позивач не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_1;
відповідача не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро";
відповідач не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 30 березня 2012 року у справі № 5002-25/4545-2011
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" (с. Тесів, Острозький район, Рівненська область, 35810)
фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)
про стягнення 48846,89 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 50 992, 95 грн., у тому числі: суму основної заборгованості у розмірі 36 000, 00 грн., 3% річних 3 249, 43 грн., інфляційні витрати у сумі 11 743, 52 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням першим відповідачем своїх зобов'язань за договором №2 про виконання робіт зі збору врожаю сільськогосподарських культур та договором №1008-2010 про забезпечення виконання зобов'язань за договором про виконання робіт зі збору врожаю сільськогосподарських культур №2 від 12 липня 2010 року.
Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути солідарно з відповідачів 1 000, 00 грн.; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" заборгованість в сумі 47 846, 89 грн., з яких 35 000, 00 грн. - сума основного боргу; 3 198, 13 грн. -3% річних; 9 648, 76 грн. -інфляційні витрати. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" витрати на проведення почеркознавчого дослідження в сумі 1 095, 00 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2012 року у справі № 5002-25/4545-2011 позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" та фізичної особи підприємця ОСОБА_2 суму основного боргу за договором №1008-2010 про забезпечення виконання зобов'язань в сумі 1 000, 00 грн.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" заборгованість за договором про виконання робіт зі збирання врожаю сільськогосподарських культур №2 від 12 липня 2010 року в сумі 47 846, 89 грн., у тому числі основний борг в сумі 35 000, 00 грн., 3% річних у сумі 3 198, 13 грн., інфляційні витрати у сумі 9 648, 76 грн.
В задоволенні вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" суми витрат за почеркознавче дослідження в розмірі 1 095, 00 грн. відмовлено.
Частково не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати в частині задоволення позову, прийняти нове рішення про відмову у позову у цій частині.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції, заявник вважає невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що:
- у якості оплати за виконані роботи товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" поставило позивачеві 4 тони цукру білого на суму 36 000, 00 грн., у зв'язку з чим твердження про невиконання відповідачем договірних зобов'язань є необґрунтованим;
- судом першої інстанції не взято до уваги, що конкретної дати оплати замовником виконаних робіт договором не встановлено, тому нарахування 3% річних та інфляційних витрат є необґрунтованим;
- у зв'язку з особистою зайнятістю працівників відповідача, кореспонденція, отримана від господарського суду Автономної Республіки Крим, керівництву відповідача не передавалася, що стало наслідком ненадання витребуваних оригіналів документів.
Сторони або їх представники у судове засідання не з'явилися, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Розпорядженням від 29 травня 2012 року суддю Балюкову К.Г. замінено у складі колегії на суддю Голика В.С.
Розпорядженням від 10 липня 2012 року суддю Голика В.С. замінено у складі колегії на суддю Гонтаря В.І.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
12 липня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" укладений договір про виконання робіт по збиранню урожаю сільськогосподарських культур №2 (т.1,а.с.22)
Пунктом 1.1. договору встановлено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по збиранню урожаю сільськогосподарських культур сезону 2010 року на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пунктів 2.1.5, 2.1.6 договору, замовник зобов'язався прийняти від виконавця виконані роботи за актом виконаних робіт та провести розрахунок з виконавцем за якісно виконані роботи.
Згідно пункту 4.2. договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.
Сторонами може бути погоджена інша форма розрахунку, ніж передбачена в пункті 4.2. договору (пункт 4.3 договору).
Пунктом 4.4 договору встановлено, що замовник проводить розрахунок за фактично виконані роботи після підписання акту виконаних робіт згідно додатку №2 до договору, який є його невід'ємною частиною.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (пункт 8.1 договору).
10 серпня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений договір №1008-2010 про забезпечення виконання зобов'язань за договором про виконання робіт по збору урожаю сільськогосподарських культур №2 від 12 липня 2010 року (т.1,а.с.11-13).
Пунктом 1.1. договору встановлено, що поручитель зобов'язується в об'ємі, що визначений пунктом 2.3. договору, відповідати перед кредитором за виконання обов'язків товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" по договору №2 від 12 липня 2010 року.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що підставою зобов'язання, забезпеченого поручительством за цим договором, є основний договір (договір про виконання робіт по збору урожаю сільськогосподарських культур №2 від 12 липня 2010 року).
Згідно пункту 2.3. договору договір поручительства забезпечує виконання зобов'язання за основним договором частково, в межах 1 000, 00 грн.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання грошових зобов'язань за основним договором.
На виконання умов договору №2 від 12 липня 2010 року позивачем виконані роботи зі збирання врожаю на загальну суму 132 440,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №1 від 28 серпня 2010 року (т.1,а.с.21), та виданий рахунок на сплату №9 (т.1,а.с.20).
Факт належного виконання позивачем робіт зі збирання врожаю відповідачами не заперечується (т.1,а.с.34;т.1,а.с.53-54).
Проте, свої зобов'язання з оплати виконаних робіт товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" виконало частково в сумі 96 440, 00 грн.
Факт часткової оплати виконаних робіт підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (т.1,а.с.17-19).
Так, платіжним дорученням №142 від 01 лютого 2011 року сплачено 30 000, 00 грн.(т.1,а.с.19); платіжним дорученням №191 від 04 березня 2011 року сплачено 50 000, 00 грн.(т.1,а.с.17) та платіжним дорученням №242 від 06 квітня 2011 року сплачено 16 440, 00 грн. (т.1,а.с.18). Факт часткової оплати виконаних робіт позивачем не заперечується (т.1,а.с.3-4).
Інша частина виконаних робіт за договором №2 від 12 липня 2010 року оплачена не була, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 36 000, 00 грн.
06.08.11 позивачем в адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" була направлена претензія №3 від 05.08.11 про сплату 36 000, 00 грн. за договором №2 від 12 липня 2010 року (т.1,а.с.14-15,16).
Отже, часткова несплата виконаних робіт за договором №2 від 12 липня 2010 року стало підставою для звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення солідарно з відповідачів 1 000, 00 грн.; стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" заборгованіості в сумі 47 846, 89 грн., з яких 35 000, 00 грн. - сума основного боргу; 3 198, 13 грн. -3% річних; 9 648, 76 грн. -інфляційні витрати.
Підставою для стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" 1 095, 00 грн. позивач вважає проведення за його ініціативою та за його кошти почеркознавчого дослідження.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" був укладений договір про виконання робіт по збиранню урожаю сільськогосподарських культур №2 від 12 липня 2010 року (т.1,а.с.22).
Згідно з приписами статей 11, 14, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення та виконання зобов'язань є, зокрема, договори.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Абзацом 2 частини 1 статті 530 та статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 4.4 договору встановлено, що замовник проводить розрахунок за фактично виконані роботи після підписання акту виконаних робіт згідно додатку №2 до договору, який є його невід'ємною частиною. Тобто, строк виконання зобов'язання визначений подією, а саме підписанням сторонами акту виконаних робіт.
Факт належного виконання позивачем робіт зі збирання врожаю відповідачами не заперечується (т.1,а.с.34;т.1,а.с.53-54). Акт виконаних робіт №1 був підписаний сторонами 28 серпня 2010 року (т.1,а.с.21).
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, з урахуванням приписів абзацу 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, строк оплати за виконані позивачем роботи за договором №2 від 12 липня 2010 року настав 29 серпня 2010 року.
Оскільки 29 серпня 2010 року є вихідним днем, то з урахуванням частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України виконані позивачем роботи мали бути оплачені відповідачем 30 серпня 2010 року
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що конкретної дати оплати замовником виконаних робіт договором не встановлено, тому нарахування 3% річних та інфляційних витрат є необґрунтованим.
Свої зобов'язання з оплати виконаних робіт товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" виконало частково в сумі 96 440, 00 грн.
Так, платіжним дорученням №142 від 01 лютого 2011 року сплачено 30 000, 00 грн.(т.1,а.с.19); платіжним дорученням №191 від 04 березня 2011 року сплачено 50 000, 00 грн.(т.1,а.с.17) та платіжним дорученням №242 від 06 квітня 2011 року сплачено 16 440, 00 грн. (т.1,а.с.18). Факт часткової оплати виконаних робіт позивачем не заперечується (т.1,а.с.3-4).
Проте, інша частина заборгованості в сумі 36 000, 00 грн. оплачена не була.
Щодо доводів відповідача, які також викладені й у апеляційній скарзі, про те, що у якості оплати за виконані роботи товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" поставило позивачеві 4 тони цукру білого на суму 36 000, 00 грн., у зв'язку з чим твердження про невиконання відповідачем договірних зобов'язань є необґрунтованим, судова колегія зазначає наступне.
На підтвердження поставки позивачу 4 тон цукру товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" надало видаткову накладну №226 від 05 листопада 2010 року на суму 36 000, 00 грн. (т.1,а.с.57) та акт звірки взаєморозрахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 станом на 30.09.11 (т.1,а.с.56).
Позивач заперечує проти того, що він особисто підписував зазначену накладну (т.1,а.с.68) та у будь-якому разі вважає постачання 4 тон цукру окремим видом зобов'язань, виконання яких не припиняє зобов'язань за договором №2 від 12 липня 2010 року (т.1,а.с.93).
Відповідно до пункту 4.3 договору сторонами може бути погоджена інша форма розрахунку, ніж передбачена в пункті 4.2. договору, проте у матеріалах справи та у відповідачів немає доказів погодження сторонами іншої форми розрахунку за договором №2 від 12 липня 2010 року.
Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить частина 1 статті 601 Цивільного кодексу України.
Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони.
У матеріалах справи і у відповідачів немає доказів звернення до позивача з заявою про зарахування 36 000, 00 грн. за поставлені 4 тони цукру за видатковою накладною №226 від 05 листопада 2010 року у рахунок погашення заборгованості за договором №2 від 12 липня 2010 року.
Відображення у акті звірки взаєморозрахунків на 30.09.11 (т.1,а.с.56) 36 000, 00 грн. за поставлений цукор, не підтверджує факту погодження сторонами іншої форми розрахунку за договором №2 від 12 липня 2010 року та не підтверджує факту звернення до позивача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Також, відповідно до даних, наданих Острозьким відділенням Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції в Рівненській області не підтверджується включення суми ПДВ до податкового зобов'язання у звітному періоді за видатковою накладною №226 від 05 листопада 2010 року (т.1,а.с.120-125).
Крім того, згідно висновку судової почеркознавчої експертизи №25 від 12.03.12 підписи від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 розташовані в копіях документів: акт звірки взаєморозрахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 станом на 30.09.2011, видаткова накладна №226 від 05 листопада 2010 року ймовірно виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (особами).
Категоричну відповідь на поставлене питання судовий експерт, не надав у зв'язку із ненаданням відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" оригіналів досліджуваних документів (т.1,а.с.128-131).
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість з оплати виконаних робіт за договором № 2 від 12 липня 2010 року у сумі 36 000, 00 грн. є обґрунтованою та такою, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно пункту 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З матеріалів справи вбачається, що 10 серпня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений договір №1008-2010 про забезпечення виконання зобов'язань за договором про виконання робіт по збору урожаю сільськогосподарських культур №2 від 12 липня 2010 року (т.1,а.с.11-13).
Пунктом 1.1. договору встановлено, що поручитель зобов'язується в об'ємі, що визначений пунктом 2.3. договору, відповідати перед кредитором за виконання обов'язків товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" по договору №2 від 12 липня 2010 року.
Згідно пункту 2.3. договору, договір поручительства забезпечує виконання зобов'язання за основним договором частково, в межах 1 000, 00 грн.
Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" прострочено виконання зобов'язання зі сплати 36 000, 00 грн. за договором №2 від 12 липня 2010 року.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" і фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1 000, 00 грн. заборгованості, та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" 35 000, 00 грн. заборгованості підлягають задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана норма закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення інфляційних витрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.
У своєму позові (з урахуванням уточнень) позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" 9 648, 76 грн. інфляційних витрат за період прострочення та 3% річних у сумі 3 198, 13 грн. за період з 28.08.10 по 29.03.12.
Перевіривши розрахунки інфляційних витрат за період прострочення судова колегія зазначає, що вони є вірними та проведені відповідно до рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі 62-97р від 03.04.97.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" 9 648, 76 грн. інфляційних витрат підлягають задоволенню.
Перевіривши розрахунки 3% річних у сумі 3 198, 13 грн. за період з 28.08.10 по 29.03.12, судова колегія зазначає наступне.
Як встановлено судом, виконані позивачем роботи за договором №2 від 12 липня 2010 року мали бути оплачені відповідачем 30 серпня 2010 року, отже нарахування 3% починається з наступного дня, тобто з 31 серпня 2010 року, позивач розраховує 3% річних починаючи з 28 серпня 2010 року.
Крім того, у своєму розрахунку у день часткової сплати позивач нараховує 3% річних виходячи з суми заборгованості, яка існувала на момент її часткової оплати, при цьому паралельно нараховуючи 3% річних виходячи з суми, яка залишилася неоплаченою. Тобто, у дні, коли заборгованість була частково сплачена, позивач проводить нарахування 3% річних двічі.
Отже, 3% річних розраховуються наступним чином.
З 31 серпня 2010 року по 01 лютого 2011 року заборгованість існувала 155 днів у сумі 132 440, 00 грн. 3% річних за цей період складають (132 440 Х 3% / 365 Х 155) 1687, 25 грн.
Платіжним дорученням №142 від 01 лютого 2011 року сплачено 30 000, 00 грн. (т.1,а.с.19).
З 02 лютого 2011 року по 04 березня 2011 року заборгованість існувала 31 день у сумі 102 440, 00 грн. 3% річних за цей період складають (102 440 Х 3% / 365 Х 31) 261, 01 грн.
Платіжним дорученням №191 від 04 березня 2011 року сплачено 50 000, 00 грн. (т.1,а.с.17)
З 05 березня 2011 року по 06 квітня 2011 року заборгованість існувала 33 дня у сумі 52 440, 00 грн. 3% річних за цей період складають (52 440 Х 3% / 365 Х 33) 142, 23 грн.
Платіжним дорученням №242 від 06 квітня 2011 року сплачено 16 440, 00 грн. (т.1,а.с.18).
З 07 квітня 2011 року по 29 березня 2012 року заборгованість існувала 358 днів у сумі 36 000, 00 грн. 3% річних за цей період складають (36 000 Х 3% / 365 Х 358) 1 059, 29 грн.
Таким чином, 3% річних нараховуються у сумі 3 149, 78 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" 3% річних за період з 28.08.10 по 29.03.12 підлягають частковому задоволенню у сумі 3 149, 78 грн.
Позивач у своєму позові (з урахуванням уточнень) просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" 1 095, 00 грн. за проведення почеркознавчого дослідження.
Так, відповідачем був наданий висновок спеціалісту №613 від 19.12.11 з проведеного почеркознавчого дослідження підписів, виконаних у видатковій накладній №226 від 05 листопада 2010 року та в акті звірки взаєморозрахунків (т.1,а.с.70-73).
З вступної частини висновку вбачається, що дослідження проводилося з ініціативи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (на підстави заяви представника позивача за довіреністю).
Частиною 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються, зокрема, з сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 44 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.
Зі змісту наведених норм вбачається, що відшкодуванню як судові витрати підлягає сума, що була сплачена стороною за проведення лише судової експертизи, тобто експертизи, яка була призначена за ініціативою суду, а ні за будь-яке експертне дослідження.
Як зазначалося вище, дослідження проводилося з ініціативи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (на підстави заяви представника позивача за довіреністю), тобто це дослідження не є судовою експертизою.
Отже, підстав для задоволення позову у частині стягнення витрат за проведення почеркознавчого дослідження у сумі 1 095, 00 грн. судова колегія не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про те, що у зв'язку з особистою зайнятістю працівників відповідача кореспонденція, отримана від господарського суду Автономної Республіки Крим, керівництву відповідача не передавалася, що стало наслідком ненадання витребуваних оригіналів документів, не спростовують встановлених фактів існування у відповідача заборгованості у сумі 36 000, 00 за договором №2 від №2 від 12 липня 2010 року.
Крім того, слід зазначити, що оригінали документів, які витребував суд першої інстанції, не були надані відповідачем і суду апеляційної інстанції.
Приймаючи рішення суд першої інстанції не врахував, що позивач невірно розраховує суму 3 % річних. А саме, суд не врахував, що позивач нараховує 3% річних починаючи з 28 серпня 2010 року та у день часткової сплати позивач нараховує 3% річних двічі. Наведене призвело до прийняття неправильного рішення у частині задоволення позову про стягнення 3% річних у сумі 48, 35 грн.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення підлягає зміні.
Керуючись статтями 49, 101, пунктом 3,4 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2012 року у справі № 5002-25/4545-2011 змінити, виклавши пункти 3 та 4 резолютивної частини рішення у наступній редакції:
„3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" (Рівненська область, Острозький район, с. Тесів, 35810, ідентифікаційний код 32843893) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію ВОЗ ¹742830 видане10.12.2009, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість за договором про виконання робіт по збиранню урожаю сільськогосподарських культур №2 від 12 липня 2010 року в сумі 47798,54 грн., у тому числі суму основного боргу в сумі 35000,00 грн., 3% річних в сумі 3149,78 грн., інфляційних витрат в сумі 9648,76 грн.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" (Рівненська область, Острозький район, с. Тесів, 35810, ідентифікаційний код 32843893) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію ВОЗ ¹742830 видане10.12.2009, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 487,98 грн. державного мита, 235,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1798,81 грн. витрат на проведення судової експертизи."
3. В інший частині рішення залишити без змін.
4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді В.І. Гонтар
В.В.Сотула
Розсилка:
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Агро" (Тесів,Острозький район, Рівненська область,35810)
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)
3.
4.