79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.07.12 Справа№ 5015/1839/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Бабинської сільської ради, с.Бабино Самбірського району Львівської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самбірська птахофабрика", м.Самбір Львівської області
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів
про стягнення 127 395,84 грн. шкоди.
За участю представників сторін:
від прокуратури Куцик В.Б. -прокурор відділу прокуратури Львівської області (посвідчення №233 від 23.11.2011р.);
від позивача Несторяк С.В. -сільський голова;
від відповідача Коваленко О.С. - представник (довіреність №1 від 20.05.2012р.);
від третьої особи Калітєєва Є.О. - представник (довіреність №09-08 від 04.01.2012р.).;
Андрійчин І.М. -головний спеціаліст відділу екологічного контролю природних ресурсів, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Львівської області (довіреність №09-3328 від 10.07.2012р.).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Самбірський міжрайонний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Бабинської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самбірська птахофабрика" про стягнення 127 395,84 грн. шкоди.
Ухвалою суду від 11.05.2012р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 30.05.2012р. Цією ж ухвалою за ініціативою суду до участі у справі було залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Державну екологічну інспекцію у Львівській області. Ухвалою суду від 30.05.2012р. розгляд справи відкладено на 20.06.2012р. з підстав викладених в даній ухвалі. В судовому засіданні 20.06.2012р. згідно клопотання сторін продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 11.07.2012р.
Представники прокуратури, позивача та третьої особи в судовому засіданні позов підтримали з мотивів викладених у позовній заяві, поясненнях третьої особи, просили його задоволити повністю посилаючись при цьому на ст.ст.47, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.211 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (від 24.05.2012р. вх.№11459/12), у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю. Зокрема зазначив, що за результатами перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення №00017561 від 27.10.2011р. інспектором Андрійчиним І.М. 31.10.2011р. винесено постанову про закриття адміністративної справи №293, з якої вбачається, що Городиська К.О. -директор ТзОВ "Самбірська птахофабрика", порушила правила охорони земель, в результаті чого заподіяно шкоду на суму 127 395,84 грн. Вказана постанова була оскаржена директором відповідача до Франківського районного суду м.Львова. За результатами розгляду зазначеної позовної заяви Франківським районним судом м.Львова 26.12.2011р. винесено постанову про скасування постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення № 293 від 31.10.2011р., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Франківським районним судом м.Львова встановлено, що розмір шкоди вказаний у постанові про закриття справи № 293 від 31.10.2011р. не відповідає дійсності, оскільки розрахований на підставі даних, що не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а також не доведено причетність посадових осіб ТзОВ "Самбірська птахофабрика" до засмічення земельної ділянки.
В судове засідання для дачі пояснень по суті спору було викликано інспектора Державної екологічної служби у Львівській області - Андрійчина Ігора Михайловича, який проводив перевірку, в результаті якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 71 від 27.10.2011р. та протокол про адміністративне правопорушення від 27.10.2011р. №00017561. В судовому засіданні інспектор Андрійчин І.М. надав усні пояснення щодо порядку проведення перевірки та обставин які нею були встановлені.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача, третьої особи та заперечення відповідача, господарський суд, -
встановив:
В ході проведення Самбірською міжрайонною прокуратурою перевірки додержання відповідачем вимог чинного законодавства встановлено самовільне використання директором ТзОВ «Самбірська птахофабрика»двох земельних ділянок для складування виробничих відходів, загальною площею - 0, 52 га. Загальний об'єм виробничих відходів складає 2 600 м.куб.
Перевіркою встановлено наступні порушення, а саме: впродовж січня 2011р. на фабриці ТзОВ «Самбірська птахофабрика»загинуло 7660 голів курчат різних вікових груп, в забійному цеху забито 200 184 голів птиці. Утилізація загиблої птиці та відходів одержаних від забою птиці проводиться на худобомогильнику, що являється порушенням «Правил утримання худобомогильників». За наслідками проведеної перевірки відповідальному за виконання вказаних заходів, а саме директору ТзОВ «Самбірська птахофабрика»Городиській К.О. винесено припис від 31.01.2011 року за № 005.
01.09.2011 року проведено перевірку виконання припису №005 від 31.01.2011 року та вимог Закону України «Про ветеринарну медицину», ветеринарно - санітарних правил для суб'єктів господарювання з переробки птиці, Наказу головного державного інспектора ветеринарної медицини України №90 від 03.08.2010 року «Про посилення державного ветеринарно-санітарного нагляду за збором, утилізацією та знищенням загиблих тварин і відходів тваринного походження»в ТзОВ «Самбірська птахофабрика».
Вищенаведеною перевіркою встановлено наступні порушення, а саме: з початку 2011 року на ТзОВ «Самбірська птахофабрика»загинуло 72 283 голів курчат різних вікових груп, на забійному цеху отримано 475 тонн боєнських відходів від забою 1318746 голів птиці, що являється порушенням «Правил утримання худобомогильників», невиконанням наказу Головного державного інспектора України №90 від 03.08.2010 року. Директору ТзОВ «Самбірська птахофабрика»Городиській К.О. винесено припис від 01.09.2011 року за №040.
На вимогу прокурора Самбірського району від 21.10.2011р. Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку щодо дотримання ТзОВ "Самбірська птахофабрика" вимог природоохоронного законодавства, в результаті чого складено акт № 71 від 27.10.2011р., протоколи №00017562, № 00017561 та №00017563 від 27.10.2011р. про адміністративне правопорушення.
Відповідно до розрахунку розміру шкоди від засмічення ТзОВ «Самбірська прахофабрика» земель сількогосподарського призначення (ріллі) на території Бабинської сільської ради відповідно до акту перевірки від 27.10.2011ро. нараховано шкоду в розмірі 127 395,84 грн.
Прокурор у позовній заяві посилається на ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідно до якої підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Прокурор вважає поведінку відповідача протиправною, оскільки завдано шкоди навколишньому природному середовищу.
Крім того, прокурор у позовній заяві посилається на ст.ст.13,142,145 Конституції України. Згідно ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Статтею 142 Конституції України встановлено, що природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування. Статтею 145 Конституції України передбачений судовий захист прав місцевого самоврядування.
Отже, позивач ставить вимогу про стягнення з ТзОВ «Самбірська прахофабрика»на користь Бабинської сільської ради Самбірського району завданої шкоди в сумі 127 395,84 грн.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Відносини, у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, нормами Цивільного кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Державна екологічна інспекція у Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого наказом Мінприроди від 19.02.2007 року № 55, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.
Інспекція, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за: додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами; додержання правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу; виконує інші функції.
Інспекція має право: обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки; складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
В акті перевірки Державної екологічної інспекції № 71 від 27.10.2011р. зазначено, що за межами території ТзОВ "Самбірська птахофабрика" встановлено самовільне заняття земельних ділянок площею 5,56 га із земель Бабинської сільської ради за межами населеного пункту в урочищі "Заруднє", землі сільськогосподарського призначення (рілля), розмірами 40х40м., 60х60м., 40х10м., що є порушенням ст.ст.163, 164 Земельного кодексу України.
За результатами вказаної перевірки інспектором з охорони навколишнього природного середовища Андрійчиним І.М., 31.10.2011 року, була винесена постанова про закриття справи № 293, з якої вбачається, що Городиською К.О., як директором ТзОВ "Самбірська птахофабрика", порушено правила охорони земель, а саме засмічено земельну ділянку виробничими відходами ТзОВ "Самбірською птахофабрикою" пл.0,52 га, розмірами ділянок 40х40м. та 60х60м., які знаходяться за межами с.Бабине в урочищі "Заруднє", загальним об'ємом 2600м.куб.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №00017561 від 27.10.2011 року складеного держінспектором з ОНПС у Львівській області Андрійчиним І.М., Городиська К.О. будучи директором ТзОВ "Самбірська птахофабрика" здійснила адміністративне правопорушення, а саме засмічення земельної ділянки виробничими відходами ТзОВ «Самбірська птахофабрика»площею 0,52 га, розмірами ділянок 40х40 м. та 60х60 м., і які знаходяться за межами с.Бабине в урочищі "Заруднє". В протоколі зазначається, що на місці правопорушення проби не відбирались.
В протоколі про адміністративне правопорушення №00017561 від 27.10.2011 року, як і в акті обстеження засміченої земельної ділянки № 71 від 27.10.2011 року, складеному держінспектором з ОНПС у Львівській області Андрійчиним І.М., не зазначено якими саме виробничими відходами засмічено земельну ділянку, та з чого перевіряючим зроблений висновок, що виявлені відходи належать саме ТзОВ «Самбірська птахофабрика», враховуючи, що засмічення мало місце за межами території підприємства.
Об'єктом перевірки, була земельна ділянка в урочищі "Заруднє", що знаходиться на землях Бабинської сільради, за межами населеного пункту, яка згідно довідки Бабинської сільської ради, від 08.11.2011 року, являється несанкціонованим сміттєзвалищем, а згідно даних санепідемстанції бувшим скотомогильником, що знаходиться на відстані близько 1,5 км від птахофабрики та існує більше 5 років і на яке звозять відходи різні підприємства і організації не тільки з Самбірського району. Цей факт був встановлений постановою Франківського районного суду м.Львова у справі №2а-2509/11 за позовом Городиської К.О. (директора ТзОВ "Самбірська птахофабрика") до Державної екологічної інспекції у Львівській області, за участю третьої особи -державного інспектора з ОНПС у Львівській області Андрійчина І.М. про скасування постанови про закриття справи №293 від 31.10.2011р. та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Факт наявності стихійного сміттєзвалища протягом 5-ти років в урочищі "Заруднє", де проводилась перевірка, підтвердив також в судовому засіданні сільський голова Бабинської сільської ради п. Несторяк С.В.
Слід зазначити, що для проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства не було запрошено представників Бабинської сільської ради (власника земельної ділянки). Цей факт підтвердив присутній в судовому засіданні сільський голова Бабинської сільської ради.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов'язанням, тобто зобов'язанням з відшкодування шкоди.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, зокрема і шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, що включає у себе протиправну поведінку (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв'язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для настання відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України). Всі інші елементи складу цивільного правопорушення мають бути доведенів даному випадку прокурором та позивачем.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Відшкодування збитків в Цивільному кодексі України, вважається одним із способів відшкодування шкоди, завданої порушенням зобов'язання , так і абсолютних прав.
Приписи статті 1166 Цивільного кодексу України передбачають загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а основними принципами державного нагляду (контролю) є, зокрема, об"єктивність та неупередженість здійснення державного нагляду (контролю) (ст. 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").
Розмір завданої шкоди завданої відповідачем розрахований відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997р. із змінами та доповненнями, передбачає наявність причинового зв»язку між діями відповідача та засміченням, що призвело до псування землі.
Ні прокурором, ні позивачем, ні третьою особою не доведено яким чином перевіряючими було ідентифіковано, що відходи, які знаходяться на території стихійного сміттєзвалища належать саме відповідачу, не було доведено в установленому порядку факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, неправомірності його поведінки, причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою, не доведено вину відповідача, що в свою чергу виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду та свідчить про відсутність підстав для її відшкодування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування шкоди за порушення вимог природоохоронного законодавства, яке полягає в засміченні земель в урочищі "Заруднє" Бабинської сільської ради Самбірського району Львівської області, відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Судовий збір згідно ст.49 ГПК України покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 38, 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 11, 15, 1166 ЦК України, ст.148 ГК України ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, господарський суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено та підписано 16.07.2012р.
Суддя Сухович Ю.О.