донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.07.2012 р. справа №5009/453/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя: Дучал Н.М.
Судді: Богатир К.В., Склярук О.І.
при секретарі Отцевич В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача - Чухлєбов С.О., за довіреністю
від відповідача -не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
на рішення господарського судуЗапорізької області
від18.05.2012р. (підписано 21.05.2012р.)
у справі№ 5009/453/12 (суддя Серкіз В.Г.)
за позовомЗапорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя
до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
провизнання недійсним рішення Запорізької міської ради №14 від 18.02.2011р.
Позивач, Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про визнання рішення Запорізької міської ради від 18.02.2011р. №14 «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, визначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу», спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба»недійсним.
В підставу позову позивачем покладено невиконання відповідачем обов'язкового до виконання рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 42-рш від 03.08.2011р. у справі № 03/23-11, яким дії Запорізької міської ради, що полягають у прийнятті рішення від 18.02.2011р. №14 «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, визначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу», спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба»визнано порушенням п. 3 ст. 50, абз. 7 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування шляхом надання окремому суб'єкту господарювання переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів на ринку ритуальних послуг, що може призвести до спотворення конкуренції, та зобов'язано Запорізьку міську раду припинити вказане порушення шляхом скасування рішення №14 від 18.02.2011р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.02.2012р. провадження у справі №5009/453/12 зупинялось до набрання законної сили рішенням №28/5009/5989/11 за позовом Запорізької міської ради до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.08.2011р. №42-рш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.05.2012р. провадження у справі №5009/453/12 поновлено з 18.05.2012р. у зв'язку з усуненням обставин, які зумовлювали зупинення провадження у справі.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.05.2012р. у справі №5009/453/12 позов задоволений; визнано недійсним рішення Запорізької міської ради від 18.02.2011р. №14 «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, визначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу», спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба».
Судове рішення мотивовано тим, що спірне рішення Запорізької міської ради від 18.02.2011р. №14 «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, визначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу»суперечить положенням п. 3 ст. 50, ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», що є підставою для визнання його недійсним.
Не погодившись з рішенням суду, Запорізька міська рада, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2012 року по справі №5009/453/12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Скаржник вважає рішення господарського суду незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права, неповного дослідженням обставин, що мають значення для справи, а також невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми законодавства України, що регулюють порядок проведення саме безоплатного поховання. Крім того, посилається на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2011р. у справі №2-а-7654/11, копію якого додає до апеляційної скарги, яким встановлено, що дії Запорізької міської ради є правомірними та законними, а рішення Запорізької міської ради №14 від 18.02.2011р. «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, визначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу», спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба»прийнято в межах повноважень органу місцевого самоврядування на законних підставах, не порушує права громадян на вільний вибір суб'єктів господарювання для здійснення поховання померлих осіб, зазначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу», а, отже, не порушується й антимонопольне законодавство України.
Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя проти апеляційних вимог заперечило з підстав, викладених у відзиві №01-29.2/04-2623 від 25.06.2012р., вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Наполягає, що прийнявши рішення №14 від 18.02.2011р. відповідач заздалегідь поставив спеціалізоване комунальне підприємство «Запорізька ритуальна служба»у привілейоване становище, відносно інших господарюючих на ринку здійснення ритуальних послуг суб'єктів, що має наслідком обмеження чи спотворення конкуренції у цій сфері діяльності. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2012р. у справі №5009/453/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Запорізької міської ради -без задоволення.
Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п. п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
18.02.2011р. Запорізькою міською радою прийнято рішення №14 «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, визначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу», спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба», відповідно до п. 1. якого з 19.02.2011р. зобов'язано спеціалізоване комунальне підприємство «Запорізька ритуальна служба»здійснювати поховання померлих осіб, зазначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу». У разі особистого письмового звернення родича померлої особи до спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба»про надання ритуальних послуг на поховання померлої особи, зазначеної у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу», іншими суб'єктами господарювання, комунальне підприємство надає ритуальні послуги на суму відшкодувань, інші додаткові послуги надають суб'єкти господарювання.
Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду справи № 03/23-11, керуючись статтею 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п.11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.03.2001р. за № 291/5482 (зі змінами), п. п. 30, 31 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94р. № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994р. за №90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року №169-р) (із змінами), прийнято рішення №42-рш від 03.08.2012 р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», яким вирішено:
1. Визнати дії Запорізької міської ради, які полягають у прийнятті рішення від 18.02.2011р. №14 «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, визначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу», спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба», яким зобов'язано спеціалізоване комунальне підприємство «Запорізька ритуальна служба»здійснювати в м.Запоріжжя поховання померлих осіб, зазначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 3 ст. 50, абз. 7 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування шляхом надання окремому суб'єкту господарювання переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів на ринку ритуальних послуг, що може призвести до спотворення конкуренції
2. Зобов'язано Запорізьку міську раду припинити порушення, зазначене у п. 1 рішення, шляхом скасування рішення від 18.02.2011р. №14 «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, визначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу».
В рішенні зазначений термін його виконання -два місяці з дня одержання цього рішення.
З супровідним листом № 01-29.2/02-2328 від 05.08.2011р. копію Рішення було направлено Запорізькій міській раді. Рішення №42-рш від 03.08.2011р. отримано відповідачем 08.08.2011р., про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.
Рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №42-рш від 03.08.2012 р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»було оскаржено Запорізькою міською радою до господарського суду Запорізької області.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.11.2011р. у справі №28/5009/5989/11, яке залишено без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012р., відмовлено в задоволенні позовних вимог Запорізької міської ради до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №42-рш від 03.08.2012 р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
Втім, рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №42-рш від 03.08.2012 р. Запорізькою міською радою виконано не було; порушення, зазначене у п. 1 рішення № 42-рш від 03.08.2012р., не припинено, що не спростовано Запорізькою міською радою.
У зв'язку з цим, на підставі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України, Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення Запорізької міської ради від 18.02.2011р. №14 «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, визначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу», спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба».
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції (ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією регулюються Законом України "Про захист економічної конкуренції". Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України (ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Відповідно до ч. 1 ст. 48. Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про (ст. 48): визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу, тощо.
За приписами ст. 22. Закону України "Про антимонопольний комітет України", ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до ст.25 Закону України "Про антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про:
визнання недійсними нормативно-правових та інших актів, зокрема рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю чи розірвання угоди в разі невиконання ними у встановлені строки рішень органів Антимонопольного комітету України про скасування або зміну актів, прийнятих органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, або про розірвання угоди; стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України; безоплатне вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та (або) копій виробів іншого суб'єкта господарювання; вилучення, накладення арешту на майно, документи, предмети, інші носії інформації у місцях проживання та інших володіннях особи; з інших підстав, передбачених законом.
Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
В ч. 2 Роз'яснень «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»№02-5/35 від 26.01.2000р. в редакції від 22 жовтня 2007 року N 04-5/198, Вищим господарським судом України зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Відповідно до п.2 ст.4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Згідно з ч.2 ст.15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю(п.3 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Законом України «Про поховання та похоронну справу»визначені загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих та регулюються відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання тощо.
Відповідно до ст. 8 зазначеного закону організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.
Ритуальними службами відповідно до ст. 9 Закону України «Про поховання та похоронну справу»є спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про поховання та похоронну справу»встановлено, що надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
Аналогічне положення міститься в п. 4 Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003р. №193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004р. за №1112/9711.
Особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про поховання та похоронну справу»).
Відповідно до ч.1 статті 14 Закону України "Про поховання та похоронну справу" безоплатно для виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, здійснюється поховання: а) з військовими почестями померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною: Героїв Радянського Союзу; повних кавалерів ордена Слави; осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу"; Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років; б) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною: Героїв Соціалістичної Праці; Героїв України; повних кавалерів ордена Трудової Слави; в) учасників бойових дій; г) інвалідів війни.
Витрати на поховання померлих, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону. Витрати на поховання осіб, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої цієї статті, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому законом. Витрати на поховання померлих, передбачених пунктом "в" частини першої цієї статті, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів (ч. 3-5 ст. 14 Закону України "Про поховання та похоронну справу").
Розділом 4 "Прикінцеві положення Закону України "Про поховання та похоронну справу" Кабінету Міністрів доведено забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1445 затверджено "Порядок проведення безоплатного поховання померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій і інвалідів війни" (надалі - Порядок).
Цей Порядок регламентує безоплатне поховання в населених пунктах померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій і інвалідів війни відповідно до статті 14 Закону України "Про поховання та похоронну справу" (далі - померлі) в частині організації поховання і ритуального обслуговування (п. 1 Порядку).
Пунктом 3 вказаного Порядку визначено перелік безоплатних послуг, які надаються виконавцю волевиявлення або особі, яка зобов'язалася поховати померлого (надалі - Замовник), під час поховання померлого, а саме: оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання; доставка предметів ритуальної належності, надання транспортних послуг; перенесення труни з тілом померлого до будинку (квартири), до моргу, до місця поховання; організація поховання і проведення ритуалу; надання труни, вінка похоронного з траурною стрічкою; копання могили тощо.
Додаткові ритуальні послуги оплачуються виконавцем волевиявлення або особою, яка зобов'язалася поховати померлого. (п. 6 Порядку).
Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку витрати на проведення безоплатного поховання осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, здійснюються місцевими фінансовими органами за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на основі договору-замовлення на організацію та проведення поховання, укладеного виконавцем волевиявлення або особою, що зобов'язалася поховати померлого, з ритуальною службою чи сільським головою, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавців ритуальних послуг. Видатки на поховання учасників бойових дій і інвалідів війни виділяються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя.
З вищенаведеного вбачається, що норми чинного законодавства України не містять приписів про безоплатне надання ритуальних послуг особі, що зобов'язалася поховати померлого, який має особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій і інвалідів війни відповідно до статті 14 Закону України "Про поховання та похоронну справу", виключно ритуальними службами.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що Запорізька міська рада, Рішенням від 18.02.2011р. №14 «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, визначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу»СКП "Запорізька ритуальна служба", забезпечило спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба»гарантоване отримання певних обсягів робіт та фінансування з місцевого бюджету, чим поставило його у привілейоване становище стосовно конкурентів -інших суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на рикну ритуальних послуг.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду місцевого господарського суду, що оспорюване рішення Запорізької міської ради від 18.02.2011р. №14 «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, визначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу», спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба»суперечить положенням п. 3 ст. 50, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що є підставою для визнання його недійсним.
Не приймаються судом апеляційної інстанції посилання заявника апеляційної скарги на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2011р. у справі №2-а-7654/11 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.03.2012р. у справі №28/5009/5989/11, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, з огляду на наступне.
Заявником, в порушення вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не обґрунтовано неможливість подання суду першої інстанції постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2011р. у справі №2-а-7654/11 та ухвали господарського суду Запорізької області від 29.03.2012р. у справі №28/5009/5989/11 з причин, що не залежали від нього.
Постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2011р. у справі №2-а-7654/11 прийнята судом за результатами розгляду адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Запорізької міської ради, Виконавчого комітету Запорізької міської ради, за участю третьої особи СКП «Запорізька ритуальна служба»про визнання рішення не чинним.
Отже, суб'єктний склад сторін у справах №2-а-7654/11 та №5009/453/12 є різним, що виключає преюдиціальність фактів, установлених постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.11.2011р. у справі №2-а-7654/11 для вирішення даного спору.
Крім того, приписи ст.35 Господарського процесуального кодексу України, не звільняють сторін від доведення фактів, встановлених судовим рішенням за результатами розгляду адміністративного спору, під час розгляду господарської справи.
Факти, встановлені ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.03.2012р. у справі №28/5009/5989/11, якою відмовлено у задоволенні заяви Запорізької міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 23.11.2011р., жодним чином не спростовують висновків місцевого господарського суду про невідповідність рішення Запорізької міської ради від 18.02.2011р. №14 «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, визначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну службу», спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба», положенням п. 3 ст. 50, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Враховуючи зазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2012р.(підписане 21.05.2012р.) у справі №5009/453/12.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги -Запорізьку міську раду, м. Запоріжжя.
Результати апеляційного провадження у справі №5009/453/12 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької міської ради, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2012р.(підписане 21.05.2012р.) у справі №5009/453/12 -
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2012р. (підписане 21.05.2012р.) у справі №5009/453/12 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: Н.М. Дучал
Судді: К.В. Богатир
О.І. Склярук
Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1- у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО