16.07.12 Справа № 5021/702/12.
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Шостка
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Охтирка
про стягнення 15083,00 грн.
СУДДЯ Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_3
Від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_4
Суть спору: Позивач просить розірвати усний договір підряду на виготовлення в місячний строк дерев'яних вікон, укладений між позивачем та відповідачем 28.09.2010р.; стягнути з відповідача на користь позивача 15983,00 грн. , сплачених за усним договором підряду на виготовлення дерев'яних вікон від 28.09.2010р., а також стягнути з відповідача 2671,30 грн. судового збору.
Відповідач подав відзив на позов , в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач отримав від нього вікна та на те, що він сплатив позивачу грошові кошти в сумі 5000 грн.
16.07.2012р. відповідач подав заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Зазначені документи оглянуті в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд встановив.
В обґрунтування своїх вимог про стягнення з відповідача 15983,00 грн. коштів , сплачених відповідачу в якості попередньої оплати на виготовлення дерев'яних вікон , позивач посилається на те, що між ним та відповідачем 28.09.2010р. був укладений усний договір підряду, згідно якого відповідач зобов'язувався у місячний строк за замовленням позивача виготовити дерев'яні вікна площею 27 кв.м. Як стверджує позивач, на виконання зазначеної усної домовленості ним було сплачено відповідачу в якості попередньої оплати 2000 доларів США , що станом на день подання позовної заяви до суду за офіційним курсом Національного банку України становить 15983 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем була надана позивачу письмова розписка від 28.09.2010р. ( а.с. 13) , з якої вбачається, що відповідач прийняв до виконання замовлення, строк якого становить один місяць , тобто до 28.10.2010р.
Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання не виконав, вікна не виготовив і не передав позивачу , тому відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу від 06.03.2012р. про повернення грошових коштів в розмірі 15983,00 грн., отриманих 28.09.2010р. у 7-денний строк. В підтвердження направлення відповідачу вимоги позивачем подано повідомлення про вручення поштового відправлення. ( а.с. 15) .
Тому, оскільки відповідач у термін вказаний у вимозі кошти в сумі 15983,00 грн. не повернув , позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості та розірвання усного договору.
Тобто, як стверджує позивач, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 15983 грн.
Проте, відповідач заперечує твердження позивача, зазначає, що позивач отримав від нього вікна та те, що він сплатив позивачу грошові кошти в сумі 5000 грн., про що свідчить додана ним до матеріалів справи квитанція ПриватБанку про відправлення відправником - ОСОБА_2 04.05.2012р. коштів в сумі 5000 грн. одержувачу - ОСОБА_1 . Факт отримання від відповідача коштів в сумі 5000 грн. позивач не заперечує.
Однак , свої зобов'язання щодо виготовлення товару відповідач не виконав , попередню оплату отриману від позивача повернув лише частково в сумі 5000 грн. , тобто на час розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем становить 10983 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України , суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач просить розірвати усний договір підряду на виготовлення в місячний термін дерев'яних вікон, укладений між ним та відповідачем 28.09.2010р.
Згідно вимог ч. 1 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вичинятися усно абр в письмовій формі.
Однак не є укладеними правочини, в яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення , відсутня згода за всіма істотними умовами договору, не отримано акцепт стороною, яка направила оферта. В даному випадку наявність самої розписки від 28.09.2010р. не є доказом вчинення правочину у розумінні ст.205 Цивільного кодексу України, тому у суду відсутні підстави для розірвання усного договору, так як усний договір є неукладеним.
Відповідач в своїх запереченнях проти позову посилається на те, що під час розгляду справи № 2-790/2011 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в Охтирському міськрайонному суді ОСОБА_1 визнав, що отримав від ОСОБА_2 дерев'яні вікна, в підтвердження чого надав комп'ютерний диск із звукозаписом. В судовому засіданні 16.07.2012р. був прослуханий звукозапис, який мається на наданому відповідачем комп'ютерному диску. Зазначений звукозапис не може бути доказом по даній господарській справі, так як відповідачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували факт отримання даного диску в Охтирському міськрайонному суді.
Згідно вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином ,відповідач повинен повернути позивачу кошти в розмірі 10983 грн., тому, вимога про стягнення з відповідача коштів в сумі 15983 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 10983 грн.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10983 грн. коштів , отриманих за усним договором підряду від 28.09.2010р.
В задоволенні вимог позивача щодо розірвання усного договору підряду на виготовлення в місячний термін строк дерев'яних вікон, укладеного між позивачем та відповідачем 28.09.2010р. суд відмовляє, оскільки усно можуть вчинятися тільки ті правочини , які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення.
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1105,65 грн. витрат по сплаті судового збору. пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_2) 10983,00 грн. коштів, сплачених 28.09.2010р. , 1105,65 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ В.М.Моїсеєнко
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 17.07.2012р.