донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.07.2012 р. справа №1/57
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя: Дучал Н.М.
Судді: Богатир К.В., Склярук О.І.
При секретарі Отцевич В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача -Рождественний А.Б., за довіреністю
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел", м. Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від28.05.2012р. (підписано 05.06.2012р.)
у справі№ 1/57 (суддя Курило Г.Є.)
за позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел", м. Горлівка Донецької області
простягнення 45 015,19 грн.
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел", м. Горлівка Донецької області про стягнення неустойки за порушення строків сплати кредиту за період з 01.08.2009р. по 31.12.2009р. у сумі 23 786,26грн., та неустойки за порушення строків сплати процентів за період з 01.08.2009р. по 31.12.2009р. у сумі 21 228,93грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на договір про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р., порушення відповідачем строків повернення кредиту та сплати процентів, що стало підставою для нарахування неустойки.
Провадження у справі неодноразово зупинялось.
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.05.2012р. у справі №1/57 позов Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел", м. Горлівка Донецької області задоволений частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел" на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" пеню за порушення строків сплати кредиту у розмірі 9 393,71 грн.; пеню за порушення строків сплати процентів у розмірі 8 375,44 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване несвоєчасним виконанням відповідачем зобов"язань з повернення кредиту згідно встановленого графіку та сплати нарахованих відсотків за період з 01.08.2009р. по 31.12.2009р.; відсутністю доказів повного та своєчасного виконання зобов"язань за кредитним договором; нарахуванням штрафних санкцій (пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Відповідач, ТОВ „Вітел", не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2012р. по справі №1/57 і припинити провадження у справі.
В обґрунтування скарги наполягає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки 30.05.2011р. постановою Наглядової ради банку прийняте рішення про прийняття у власність об'єктів, переданих в іпотеку банку ТОВ «Вітел». Вважає, що право власності на об'єкти нерухомості у банку настало з моменту набуття останнім права звернення на предмет іпотеки, згідно вимог, вказаних у відповідних договорах іпотеки, а позасудове врегулювання було завершене 30.05.2011р. прийняттям Постанови Наглядової ради банку «Про оформлення права власності на заставлене майно ТОВ «Вітел».
До апеляційної скарги відповідачем в якості додатків додані документи, які, на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не приймаються судом апеляційної інстанції до розгляду, оскільки відповідач не обгрунтував неможливості надання цих документів до суду першої інстанції. Посилання заявника на відсутність представника відповідача в судовому засіданні та звернення відповідача з зустрічним позовом не є доказами неможливості подання документів до суду першої інстанції з причин, що не залежали від відповідача.
Отже, апеляційна скарга розглядається Донецьким апеляційним господарським судом без врахування зазначених вище документів.
До Донецького апеляційного господарського суду від ТОВ «Вітел»надійшло клопотання від 10.07.2012р. про витребування господарським судом нових доказів та відкладення розгляду справи.
Враховуючи положення ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні означеного клопотання, крім того, заявник не був позбавлений можливості заявити таке клопотання під час розгляду справи судом першої інстанції.
Положеннями ст.77 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право відкладення розгляду справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність обставин неможливості вирішення апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Позивач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42,, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
20.06.08р. між Акціонерним Банком „Брокбізнесбанк" в особі Заступника директора Горлівської філії АБ „Брокбізнесбанк" (банк, правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вітел" (позичальник, відповідач) було укладено договір про іпотечний кредит № 326-К-Ю, відповідно до п. 1.1. якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), на умовах визначених цим договором.
Кредит надається в сумі 1 746 000,00 грн. (п.1.1.1. Договору). Термін користування кредитом з 20.06.2008р. по 19.06.2013р. (п.1.1.2. Договору). Процентна ставка за користування кредитом: 18% річних (п.1.1.3. договору).
Кредит надається позичальнику на наступні цілі: придбання вбудовано-прибудованого приміщення за договором купівлі-продажу, розташованого за адресою: Донецька область, м.Горлівка, вул. 60 років СРСР, буд. 63 (п. 1.2. договору).
В статті 2 Договору сторони погодили порядок надання і повернення кредиту та сплати процентів.
Згідно з п. 2.1. договору видача кредиту на цілі, визначені п. 1.2. цього договору, здійснюється одноразово шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця нерухомого майна -ОСОБА_2 НОМЕР_2, відкритий в Горлівській філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 394578, ІНН НОМЕР_1.
В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат виступає майно позичальника, а саме: нерухоме майно згідно з Іпотечним договором №394-З-Ю від 20.06.2008р., основні засоби згідно Договору застави №396-З-Ю від 20.06.2008р., рухоме майно згідно Договору застави №395-З-Ю від 20.06.2008р. (п. 2.1.2. договору).
За умовами п. 2.4. Договору повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, відкритий банком позичальнику в строки, передбачені графіком: щомісячно з липня 2009р. по 19 червня 2013р. по 36 375,00грн. щомісячно.
Проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п.1.1.2. цього договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту (п.2.5. Договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісяця в останній робочий день поточного місяця за період з дня виникнення заборгованості за кредитом позичальника по останній день місяця, в якому виникла заборгованість за кредитом. В подальшому проценти нараховуються щомісячно з першого числа поточного місяця по останнє число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту -до дня погашення (не включно) (п.2.6. Договору)
Проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок, вказаний банком, щомісяця по 5-те число місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі. У випадку, якщо 5-те число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів у попередній робочий день (п.2.7 договору).
Статтями 3-4 договору сторони обумовили права та обов'язки банку і позичальника.
Так, відповідно до п. 4.2.1. договору позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов'язання в повному обсязі у строки, передбачені цим договором.
За порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику неустойку у розмірі подвійної процентної ставки, що зазначена п. 1.1.3 цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. При розрахунку неустойки приймається: рік -365 днів, місяць -рівний календарній кількості днів (п. 7.1. кредитного договору).
Неустойки, передбачені ст. 7 договору, підлягають сплаті на письмову вимогу банку за реквізитами, вказаними банком (п. 7.6.).
Згідно з п.8.1, договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.
Додатковим договором №1 від 10.10.2008р. (який набирає чинності з 01.11.2008р.) до Договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р., сторонами збільшена процентна ставка за користування кредитом до 26 процентів річних.
Додатковим договором №2 від 29.12.2008р. до Договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р. сторонами викладено п. 2.7. Договору про іпотечний кредит в наступній редакції: «Проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок, вказаний банком, щомісяця по 7-ме число місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі. Сплата процентів за користування кредитом за грудень 2008 року здійснюється по 9-те січня 2009 року. У випадку, якщо 7-те число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів у попередній робочий день.
З матеріалів справи вбачається виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р. Факт надання ТОВ "Вітел" (позичальник) кредитних коштів на підставі Договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р. в порядку, визначеному п. 2.1. договору, підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1740 від 20.06.2008р. та не спростовується відповідачем.
Неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітел" прийнятих на себе зобов'язань за Договором про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р. стосовно повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, підтверджені банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ «Вітел», що наявні у справі.
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.04.2011р. у справі №40/324, що залишено без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.06.2011р., задоволені позовні вимоги ПАТ „Брокбізнесбанк" м.Київ в особі Горлівської філії ПАТ „Брокбізнесбанк", м.Горлівка до ТОВ „Вітел", м.Горлівка та ТОВ „Продінвест", м.Горлівка про стягнення з останніх солідарно простроченої заборгованості в сумі 152 770 грн. 57 коп. та 55 970, 76 доларів США за кредитним договором №258-К-Ю від 11.09.07р., та заборгованості в сумі 186 236 грн. 02 коп. за договором іпотечного кредиту №326-К-Ю від 20.06.08р., встановлено, що позичальником в порушення вимог п.п. 2.4, 2.7, 4.2.1 договору про іпотечний кредит, не виконувалися зобов'язання в частині погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 01.10.09р. виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та нарахованим процентам в сумі 186 236 грн. 02 коп.
У зв'язку з порушенням строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, передбачених п. 2.4., п. 2.7. договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р. позивач претензією №2 (вих. 98 від 25.01.2010р.), з додаванням Розрахунку нарахованих та сплачених відсотків за кредитним договором №326-К-Ю від 20.06.2008р. ТОВ «Вітел»станом на 01.01.2010р., Платіжного календаря за кредитним договором №326-К-Ю від 20.06.2008р. ТОВ «Вітел», розрахунку неустойки, просив відповідача перерахувати по зазначених в претензії реквізитах неустойку у сумі 45 015,197 грн. Зазначена претензія отримана відповідачем 29.01.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.
Претензія залишена ТОВ «Вітел»без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення неустойки за порушення строків сплати кредиту за період з 01.08.2009р. по 31.12.2009р. у сумі 23786,26грн., та неустойки за порушення строків сплати процентів за період з 01.08.2009р. по 31.12.2009р. у сумі 21228,93грн.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою договір про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт невиконання ТОВ «Вітел»зобов"язань стосовно повного та своєчасного повернення кредиту згідно встановленого графіку та сплати нарахованих процентів за користування кредитом в період з липня 2009р. по листопад 2009р. (включно) підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).
У зв'язку з невиконанням ТОВ «Вітел»у строк обов'язків з повернення кредиту та зі сплати процентів за користування кредитом, позивачем на підставі п. 7.1. кредитного договору нарахована неустойка за період з 01.08.2009р. по 31.12.2009р. за порушення строків погашення заборгованості за кредитом у сумі 23 786,26грн., неустойка за період з 08.08.2009р. по 31.12.2009р. за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом 21 228,93 грн.
Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов"язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Водночас , частина 1 вказаної норми зазначає, що законом щодо окремих видів зобов"язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, обумовлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня ( ст.3. Закону)
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду, що умови пункту 7.1. договору можуть бути застосовані лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто, нарахування штрафних санкцій (пені) повинно здійснюватися у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Отже, рішення місцевого суду щодо часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Вітел»пені в розмірі 17 769,15 грн., в тому числі пені за порушення строків сплати кредиту у розмірі 9 393,71 грн. та пені за порушення строків сплати процентів у розмірі 8 375,44 грн., відповідає матеріалам справи та приписам чинного законодавства.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2012р. (підписано 05.06.2012р.) у справі №1/57.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітел", м. Горлівка Донецької області.
Результати апеляційного провадження у справі №1/57 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітел", м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2012р. (підписано 05.06.2012р.) у справі №1/57 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2012р. (підписано 05.06.2012р.) у справі №1/57 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: Н.М. Дучал
Судді: К.В.Богатир
О.І.Склярук
Надруковано 6 екз.: 2-позивачу, 1-відповідачу,
1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО