Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62
Іменем України
"17" липня 2012 р. Справа № 5028/10/40(12/67)/2012
Позивач: Публічне акціонерне товариство "Київенерго",
пл. І. Франка, 5, м. Київ, 01001
В особі: Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго",
вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 14032
Предмет спору: про стягнення заборгованості 22740,01 грн.
Суддя І.Г.Мурашко
Представники сторін:
позивач: Фінагіна В.Б., довіреність № 93/2012/04/05-17 від 05.04.2012р., юрисконсульт
відповідач: не з»явився
Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2012р. скасовано рішення господарського суду Чернігівської області від 19.07.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду України від 12.12.2011р. по справі № 12/67 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 22740,01 грн., а справу № 12/67 направлено на новий розгляд.
Протоколом розподілу справ між суддями від 28.05.2012р. справу призначено на новий розгляд судді Мурашко І.Г. Ухвалою суду від 29.05.2012р. порушено провадження у даній справі з присвоєнням № 5028/10/40(12/67)/2012.
В обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 22740,01 грн. заборгованості позивач зазначає, що відповідачем було здійснено самовільне підключення струмоприймачів, без укладення договору, що підтверджується складеними актами порушень правил користування електричною енергією № 02481 від 16.06.2010 року та № 03449 від 05.07.2010 року. На підставі вказаних актів комісією були прийняті рішення про донарахування відповідачу вартості спожитої електроенергії без обліку. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав , зазначивши, що на момент складання актів порушень в АДРЕСА_2 була встановлена єдина торгівельна палатка. Під час складання актів порушень № 02481 від 16.06.2010р. та № 03449 від 05.07.2010р. продавці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 особисто вказали свої прізвища, ім"я по-батькові, надали фахівцям ПАТ „Київенерго" ксерокопію дозволу на розміщення тимчасової споруди № 10-1170-06 від 23.03.2010р., який наданий ФОП ОСОБА_1 та ксерокопію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28, на уповноважених представників постачальника електричної енергії не покладено обов"язку встановлення особи шляхом перевірки особистих документів та документів, які підтверджують наявність трудових відносин з власником. Таким чином, позивач не може надати документи до суду на підтвердження того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є представниками відповідача. (т. 2 а.с. 136. 137).
Відповідач надав до справи відзив на позов, в якому заперечує проти позову повністю посилаючись на те, що не має у своєму користуванні та господарській діяльності жодної торгової палатки, тому не має жодного відношення до актів щодо порушення Правил користування електричною енергією № 02481 від 16.06.10 року та № 03449 від 05.07.10 року. Відповідач також зазначив, що не знає громадянина/громадянки ОСОБА_4 та не має трудових відносин з даною особою, що підтверджується довідкою державної податкової інспекції у м. Чернігові № 9318/Ф/17-106 від 22.07.2011р. (т. 1 а.с. 100, 101;т. 2 а.с. 34-36).
Відповідач в судове засідання 17.07.12р. не з"явився, надіславши до суду .письмове клопотання про відкладення судового розгляду в зв»язку із відпусткою до 05.08.2012р.. Суд відмовив в задоволенні заявленого клопотання, враховуючи те, що 28.07.2012р. закінчується строк розгляду справи, встановлений ст..69 Господарського процесуального кодексу України, крім того, клопотання не було обґрунтоване належними доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -
16.06.2010р. та 05.07.2010р. представниками акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", яке було перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Київенерго", що підтверджується Статутом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", затвердженого 05.04.11р. загальними зборами акціонерів протокол № 1/2011 та зареєстрованим державним реєстратором Печерської районної в м.Києві державної адміністрації 13.04.11р., було проведено перевірку дотримання вимог „Правил користування електричною енергією" об"єктом: торгова палатка „ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2.
За результатами перевірок були складені Акти перевірок від 16.06.10р. № 02481 (т. 1, а.с.16) та від 05.07.10р. № 03449 (т. 1, а.с.25), в яких встановлено факт самовільного підключення торгової палатки "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованої за адресою: АДРЕСА_2, до мережі електропередавальної організації без дозволу та без укладення відповідного договору, що призвело до порушення п.п. 1.3., 5.1. "Правил користування електричною енергією".
Згідно п. 6.41. Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р., у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт № 02481 про порушення Правил користування електричною енергією від 16.06.10р. підписаний представниками енергопостачальника, з боку представника споживача зазначено, що даний акт для передачі керівнику отримала ОСОБА_3 В п. 13 акту № 02481 зазначено, що споживач запрошується на комісію з розгляду цього акту за адресою: вул. Довженка, 12-б (МВРЕ 5) 23.06.2010 року на 09:00. Акт № 03449 про порушення Правил користування електричною енергією від 05.07.10р. підписаний представниками енергопостачальника, з боку представника споживача зазначена продавець ОСОБА_4 В п. 13 акту № 03449 від 05.07.10р. зазначено, що споживач запрошується на комісію з розгляду цього акту за адресою: вул. Довженка, 12-б 14.07.2010 року на 10:00.
Відповідно до вимог п.6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Частиною 3 п.6.42. Правил користування електричною енергією визначено, що споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Доказів вручення акту № 02481 від 16.06.10р. відповідачу та повідомлення відповідача про час і дату засідання комісії позивачем не надано. Копія листа від 06.07.2010 року № 048/645-246 ( а.с.106 т.1/2) не може бути розцінена судом як належний доказ повідомлення відповідача про засідання комісії, оскільки позивачем не надано доказів направлення та вручення відповідачу вказаного листа.
23.06.2010р. та 14.07.2010р. відбулись засідання комісії з розгляду актів порушень Правил користування електричною енергією та Правил користування електричною енергією для населення та умов договорів про постачання і користування електричною енергією і нарахувань за ними, на яких були розглянуті акти № 02481 від 16.06.10р. та № 03449 від 05.07.10р.
За результатами засідання комісії по розгляду акту № 02481 від 16.06.10р. було прийнято рішення провести нарахування згідно п. 2.6 "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією" затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 (далі - Методики) за самовільне підключення струмоприймачів до мережі електропостачальної організації без укладення відповідного договору торгівельного намету „Львівське" з дати попереднього акту порушень № 00843 від 04.09.2009 року, з 05.09.2009 року по дату відключення -24.06.2010 року (т. 1 а.с.20).
При цьому, зазначений акт про порушення Правил користування електричною енергієї від 04.09.2009р. був складений представниками МВРЕ/СЕБ/РКП СВП „Енергозбут Київенерго" за цією ж адресою: АДРЕСА_2, але щодо зовсім іншого споживача: СПД ОСОБА_1 (а.с.110-117 т.1/2), яка не заперечувала факту порушення нею правил користування електричною енергією, а саме, самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі позивача за цією адресою без укладення відповідного договору, що підтверджується матеріалами іншої господарської справи, наданої позивачем до матеріалів справи ( а.с.138-142 т.2/2).
За результатами засідання комісії по розгляду акту № 03449 від 05.07.10р. було прийнято рішення провести нарахування згідно п. 2.6. „Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією" затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 (далі - Методики) за самовільне підключення струмоприймачів до мережі електропостачальної організації без укладення відповідного договору торгівельного намету „ІНФОРМАЦІЯ_1" з дати відключення попереднього акту порушень № 02481 від 16.06.10р., з 25.06.10р. по дату відключення - 05.07.10р.
Ці рішення засідань комісій були зафіксовані протоколами № 195 від та 23.06.10р. та № 217 від 14.07.10р. (т.1, а.с. 20, 29). Як вбачається з протоколів № 195 від 26.06.10р. та № 217 від 14.07.10р. представник споживача на засіданні комісії не був присутній, його підпис в протоколах № 195 від 26.06.10р.та № 217 від 14.07.10р. відсутній.
Згідно з розрахунків вартості електроенергії (т. 1 а.с. 18,19, 27, 28), спожитої без обліку (договору) за актом № 02481 позивачем було здійснено донарахування електроенергії в кількості 29253,12 кВт/г на суму 22072,72 грн. за період з 05.09.09р. по 24.06.10р. включно; за актом № 03449 позивачем було здійснено донарахування електроенергії в кількості 810,48 кВт/г на суму 667,29 грн. за період з 25.06.10р. по 05.07.10р. Позивачем виставлено відповідачу рахунок № 97002481/6,акт № 0248 на суму 22072,72грн. та рахунок № 97003449/7 на суму 667,28грн. (т.1 а.с. 21, 30).
Зазначені документи позивач надіслав відповідачу листом № 048/645-146 від 18.03.2011р. разом з копіями актів порушень № 02481 від 16.06.10р. та № 03449 від 05.07.10р. , що підтверджується поштовим описом вкладень в цінний лист від 24.03.11р., фіскальний чек від 24.03.11р. та список направлених позивачем цінних листів, бандеролей з оголошеною цінністю від 24.03.11р. (т. 1 а.с. 31-33). Доказів отримання відповідачем зазначених документів позивачем до матеріалів справи не надано.
Однак, згідно п.2.6 Методики, на який посилається позивач як на підставу здійснення розрахунку, для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.
В постанові Вищого господарського суду України від 14 травня 2012 року зазначено, що господарські суди попередніх інстанцій не встановили обставин щодо фактичного розміщення відповідачем даної споруди на АДРЕСА_2 (наявності права власності на цю споруду) та часу з якого ця споруда була введена в експлуатацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Позивач вважає достатнім доказом належності торгового намету саме відповідачу -дозвіл на ім.»я відповідача № 10-1170-06 від 23.03.2010р. та той факт, що така палатка за адресою АДРЕСА_2 була єдиною.
Однак, суд вважає, що позивачем не доказано приналежність саме відповідачу торгового намету "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та самовільно підключеного до електромережі позивача без дозволу та без укладення відповідного договору,- виходячи з наступного.
Згідно п. 3.1. "Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві", затвердженого рішенням Київської міської ради від 21 травня 2009 року N 462/1518(III сесія VI скликання) , підставою для розміщення тимчасових споруд є дозвіл на розміщення тимчасових споруд, виданий Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до п. 7.1 цього Положення, підставою для проведення робіт щодо монтажу тимчасової споруди є ордер на право тимчасового порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з виконанням робіт, виданий Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно п. 7.2., 7.3. Положення , заявник звертається до Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва за видачею ордера на право тимчасового порушення благоустрою та його відновлення у зв"язку з виконанням робіт із розміщення тимчасової споруди. Ордер видається за наявності у заявника дозволу на розміщення тимчасової споруди, виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до п. 7.5. Положення, використання тимчасової споруди за призначенням дозволяється після закриття в установленому порядку ордера на право тимчасового порушення благоустрою та його відновлення та прийняття тимчасової споруди в експлуатацію.
Відповідач заперечує проти позову повністю посилаючись на те, що не має у своєму користуванні та господарській діяльності жодної торгової палатки за адресою: АДРЕСА_2, не отримував дозволу № 10-1170-06 від 23.03.2010р, на якій посилається позивач як на підставу складання актів № 02481 від 16.06.10 року та № 03449 від 05.07.10 року. Матеріали справи містять неодноразові звернення відповідача до Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з питання видачі дозволу № 10-1170-06 від 23.03.2010р. на його ім.»я за відсутності його заяви ( а.с.34-40 т.2/2).
На виконання вимог ухвали суду від 20.06.2012р. від Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли письмові пояснення, в яких зазначено,що Головне управління містобудування та архітектури до 01.01.2012р. відповідало за видачу суб"єктам підприємницької діяльності тимчасових ордерів на розміщення тимчасових споруд. В пункті 13.2. „Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві", затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.10.2010р. № 176/4988, зазначено, що дійсні документи, на підставі яких розміщені тимчасові споруди (в тому числі дозволи на розміщення тимчасових споруд), видані до моменту прийняття цього Положення підлягають переоформленню у порядку встановленому цим Положенням. Згідно електронної бази „Документообіг" до Головного управління ФОП ОСОБА_1 з питанням щодо отримання тимчасового ордеру на розміщення тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_2 не звертався та тимчасових ордерів на розміщення тимчасових споруд не отримував. Також зазначено, що згідно п. 7.5. рішення Київської міської ради від 21.05.09р. №462/1518 „Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд", використання тимчасової споруди за призначенням дозволяється після закриття в установленому порядку ордера на право тимчасового порушення благоустрою та його відновлення та прийняття тимчасової споруди в експлуатацію. Додатково зазначено, що згідно даних КП „Київське інвестиційне агентство", даним комунальним підприємством було розроблено комплект дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 площею 6 кв.м. терміном дії з 01.04.2010р. по 31.10.2010р., однак до архіву Головного управління містобудування та архітектури такий комплект документів не передавався (т. 2 а.с. 125, 126, 148, 149).
На виконання вимог ухвали суду від 02.07.2012р. від Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли письмові пояснення № 043-5435 від 06.07.2012р. Головне управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) також повідомило, що ФОП ОСОБА_1 не звертався до Головного управління контролю за благоустроєм з питання отримання дозволу (ордера) на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв"язку з виконанням будь-яких робіт на АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 145, 146).
Таким чином, твердження позивача щодо фактичного розміщення відповідачем даної споруди на АДРЕСА_2 ґрунтується лише на ксерокопії дозволу на ім.»я відповідача № 10-1170-06 від 23.03.2010р., з якої вбачається, що копія дозволу не завірена належним чином відповідачем ( його підписом та печаткою), крім того отримана позивачем від особи, правовідносини якої з відповідачем також не встановлені та спростовується не тільки відповідачем , а й довідкою державної податкової інспекції у м. Чернігові № 9318/Ф/17-106 від 22.07.2011р. (т. 2 а.с. 34-36).
Матеріалами справи підтверджено лише те, що власником «єдиної»торгової палатки за адресою АДРЕСА_2, у тому числі в 2009 році , була інший ФОП -ОСОБА_2 ( а.с.110-117 т.1/2), позивачем не доказано, що власник торгової палатки змінився , наявність у продавця, якій знаходився в торговій палатці, ксерокопії паспорта та свідоцтва про державну реєстрацію відповідача, не підтверджують трудові правовідносини з відповідачем, а тому висновків суду не спростовують.
І навпаки, судом встановлено, що відповідач до Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з питанням щодо отримання тимчасового ордеру на розміщення тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_2 не звертався та тимчасових ордерів на розміщення тимчасових споруд не отримував. В архіві Головного управління містобудування та архітектури комплект дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 площею 6 кв.м. терміном дії з 01.04.2010р. по 31.10.2010р. відсутній, також не звертався відповідач до Головного управління контролю за благоустроєм з питання отримання дозволу (ордера) на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв"язку з виконанням будь-яких робіт на АДРЕСА_2, а тому не виконував роботи щодо монтажу торгового намету за зазначеною адресою та не здавав його в експлуатацію.
Відповідно до вимог ст.32 ГПК УКраїни, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмовими і речовими доказами та висновками судових експертів. Згідно з ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої, правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до частини З статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (частина 2 статті 1213 Цивільного кодексу України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені у ст.1166 Цивільного кодексу України. Згідно зазначеної статті, шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини. Тобто, обов»язковим є наявність складу цивільного правопорушення: порушення права чи інтересу, завдання збитків в визначеному розмірі, причинний зв»язок між порушенням права та зазначеним збитками, вина особи, що завдала збитки. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Позивачем не доведено та не надано до матеріалів справи доказів, які б підтверджували приналежність відповідачу торгової палатки „ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_2, фактичного розміщення та введення в експлуатацію даної споруди відповідачем тощо, а тому, нарахування та стягнення з відповідача 22740,01 грн. за самовільне підключення зазначеної торгової палатки до електромереж позивача є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Враховуючі вищезазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суддя Мурашко І.Г.
18.07.12