ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-35/939-2012 11.07.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"
до Публічного акціонерного товариства "Фірма Авіаінвест"
про стягнення 13 137,59 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
Від позивача: Чайка О.В. -предст. за довір.;
Від відповідача: Бас К.О. -предст. за довір.
Рішення прийняте 11.07.2012, у зв»язку з оголошеною в судовому засіданні 18.06.2012 перервою з 18.06.2012 по 11.07.2012.
У судовому засіданні 11.07.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" до Публічного акціонерного товариства "Фірма Авіаінвест" про стягнення 13 137,59 грн., та стягнення судового збору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2012 порушено провадження у справі №5011-35/939-2012, розгляд справи призначено на 20.02.2012.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2012 №5011-35/939-2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 19.03.2012.
В судовому засіданні 19.03.2012, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 09.04.2012.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 09.04.2012 справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв»язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2012 №5011-35/939-2012 (суддя Шаптала Є.Ю.) призначено до розгляду на 21.05.2012.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 21.05.2012 у зв»язку з виходом судді Літвінової М.Є. з відпустки, справу повернуто для подальшого розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2012 №5011-35/939-2012 розгляд справи призначений на 21.05.2012.
21.05.2012 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позов.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2012, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 18.06.2012.
В судовому засіданні 18.06.2012, на підставі ст.77 ГПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 11.07.2012.
В судовому засіданні 11.07.2012, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, з виходом в нарадчу кімнату оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
01.11.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" (далі -позивач, продавець) та Акціонерним товариством закритого типу "Фірма Авіаінвест" (далі -відповідач, покупець) -надалі -Публічне акціонерне товариство «Фірма «Авіаінвест»було укладено Генеральний договір поставки нафтопродуктів №14/12-20 (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у встановлений строк (строки) нафтопродукти у власність покупця, а покупець зобов»язався прийняти нафтопродукти і оплатити їх на умовах цього Договору (п. 1.1. договору).
Поставка нафтопродуктів покупцю здійснюється протягом 5 (п»яти) банківських днів з моменту зарахування грошових коштів на рахунок продавця (п.2.1 договору).
Згідно п.2.2 договору сторони домовились, що у разі неотримання з вини покупця партії нафтопродуктів протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її оплати, ця партія нафтопродуктів передається продавцю на зберігання, з оплатою зберігання згідно розцінок продавця, про що сторони укладають додаткову угоду. До укладання вказаної додаткової угоди нафтопродукти покупцю не відвантажуються.
Поставка нафтопродуктів здійснюється у погоджені сторонами засобами поштового, факсимільного, телефонного зв»язку строки (п.3.1 договору).
Оплата за передані партії нафтопродуктів здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту передачі нафтопродуктів (п.3.2 Договору).
Відповідно до п.3.3 Договору покупець погоджується, що разі прострочення ним терміну розрахунку, передбаченого п.3.2, отримана ним партія нафтопродуктів вважається переданою на умовах товарного кредиту строком на 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару, з урахуванням сплати 60% річних за користування товарним кредитом.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем строків оплати за поставлену продукцію, а саме. Позивачем було відвантажено відповідачу продукцію 12.01.2010 та 04.02.2010, оплата за яку відбулась лише 05.09.2011.
За період з 16.01.2010 по 05.09.2010 позивачем нараховано штрафні санкції сума яких складає 13 137,59 грн. (а саме: 5 477,65 грн. -інфляційні збитки, 1 969,05 грн. -плата за товарне кредитування, 3 744,02 грн. -пеня, 1 892,93 грн. -3% річних).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Представник відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме в сумі 4 631,64 грн. - інфляційних, 1 886,74 грн. -3% річних, 3 136,81 грн. -пені (згідно розрахунків відповідача), в частині стягнення плати за товарне кредитування та оплати послуг адвоката відповідач заперечує та вважає дані вимоги безпідставними та необґрунтованими.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язанння , на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат та 3% річних, останні підлягають задоволенню в розмірі 5 477,65 грн. (інфляційних) та 1 892,93 грн. (3% річних).
Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.
Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.
Відповідно до п.4.2 договору за невиконання покупцем свого грошового зобов»язання, останній сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від проіндексованої суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пунктом 1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України встановлена спеціальна позовна давність та зазначається, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов»язання мало бути виконано.
Згідно розрахунку суду сума пені становить 3 136,81 грн.
Відповідно до ст.694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу.
Положення вказаної правової норми сторонами конкретизуються у п.3.3 договору, згідно якого, що у разі прострочення покупцем терміну розрахунку, передбаченого п.3.2, отримана ним партія нафтопродуктів вважається переданою на умовах товарного кредиту строком на 30 календарних днів з моменту отримання товару, з урахуванням сплати 60% річних за користування товарним кредитом.
Такий вид забезпечення виконання зобов»язань та його розмір встановлено статтею 549 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.231 Господарського кодексу України та статтями 1 , 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань».
Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача 1 969,05 грн. -плати за товарне кредитування є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 3 000,0 грн. витрат на послуги адвоката, то слід зазначити наступне.
Відповідно до п.12 Роз»ясень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірно, тобто завищеним.
Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/973 від 14.12.2007 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в раїні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування цих витрат.
Позивачем на підтвердження витрат на послуги адвоката надано Угоду про надання правової допомоги від 10.03.2011, укладену між позивачем та Адвокатом Мисенко Ярославом В»ячеславовичем.
Предметом даної угоди є прийняття адвокатом на себе доручення клієнта про надання останньому юридичної допомоги обумовленої ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а клієнт зобов»язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню наступної правової допомоги:
- правовий аналіз законодавства та ситуації з ЗАТ «Фірма «Авіаінвест»про подачі та складанні позовної заяви про стягнення боргу та відшкодування збитків з акціонерного товариства закритого типу «Фірма «Авіаінвест»за генеральним Договором поставки нафтопродуктів №14/12-2 від 01.11.2004 та представництва інтересів клієнта у господарському суді м. Києва при її розгляді;
- представництва інтересів клієнта в інших місцевих, обласних та апеляційних господарських судах України, Вищому господарському суді України, органах Державної виконавчої служби з питання стягнення заборгованості з акціонерного товариства закритого типу «Фірма «Авіаінвест» за генеральним Договором поставки нафтопродуктів №14/12-20 від 01.11.2004.
До матеріалів справи також надано видатковий касовий ордер від 14.03.2011 на суму 3 000,00 грн., підставою призначення платежу є акт виконаних робіт від 14.03.2011 та угода про надання правової допомоги від 10.03.2011.
Належних доказів на підтвердження надання адвокатом правової допомоги в рамках укладеної угоди суду не надано. Позов підписаний генеральним директором підприємства, акт виконаних робіт відсутній, адвокат Мисенко Я.В. в судових засіданнях не приймав участь.
Крім того, позивачем не доведено суду обґрунтованість суми витрат на послуги адвоката.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині 5 477,65 грн. -інфляційних втрат, 1 892,93 грн. -3% річних, 3 136,81 грн. -пені, та 1 969,05 грн. -плати за товарне кредитування. В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на часткове задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фірма Октан" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 65, ідентифікаційний код 21631911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" (03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4, корпус 21, ідентифікаційний код 24718890) 5 477,65 грн. (п»ять тисяч чотириста сімдесят сім гривень 65 коп.) -інфляційних втрат, 1 892,93 грн. (одну тисячу вісімсот дев»яносто дві гривні 93 коп.) - 3% річних, 3 136,81 грн. (три тисячі сто тридцять шість гривень 81 коп.) -пені, та 1 969,05 грн. (одну тисячу дев»ятсот шістдесят дев»ять гривень 05 коп.) -плати за товарне кредитування, 1 528,38 грн. (одну тисячу п»ятсот двадцять вісім гривень 38 коп.) -судового збору.
3. В іншій частині у позові відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 16.07.2011
Суддя М.Є. Літвінова