ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
17.07.12 Справа № 28/5014/1501/2012
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М.,
розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка-Діалог», м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термо Трейд Україна», м. Луганськ
про стягнення 109 153 грн. 89 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Маркевич М.Л., представник за довіреністю № 01/20-01 від 20.01.2012;
від відповідача: представник не прибув
суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2573 від 04.11.2011 у сумі 100 000 грн., пені у сумі 7 626 грн. 08 коп., 3% річних у сумі 1 529 грн. 19 коп.
Позивач у судовому засіданні 17.07.2012 надав заяву про зменшення позовних вимог № 211 від 16.07.2012, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 100 000 грн., пеню у сумі 7 624 грн. 70 коп., 3% річних у сумі 1 529 грн. 19 коп.
Зменшення ціни позову у відповідності до ст. 22 ГПК України є правом позивача, тому суд приймає дану заяву до розгляду.
Відповідач у відзиві № 141 від 16.07.2012 зазначив, що він на виконання умов договору № Л2573 від 04.11.2011 отримав від позивача за видатковими накладними № ТЛ001187 від 07.11.2011, № ТЛ001233 від 18.11.2011 товар на суму 154 827 грн. 56 коп., який був ним сплачений частково у сумі 54 827 грн. 56 коп. Також у відзиві відповідач зазначив, що договір через риску підписано неповноважною особою.
Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, не скористався.
Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № Л2573 від 04.11.2011, за умовами якого продавець (позивач) приймає на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупця (відповідач) товар (металопрокат), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна товару визначається специфікаціями, які є невід'ємними частинами даного договору.
У п. 4.1 договору сторонами визначено, що оплата повинна бути перерахована на розрахунковий рахунок продавця в розмірі 100% від кожної окремої специфікації протягом п'яти банківських днів з моменту отримання товару, якщо інше не обумовлено в специфікації або додатковій угоді сторін, які є невід'ємними частинами даного договору. Моментом отримання вважати відвантаження товару з наданням документів, вказаних в п. 1.3 (рахунок-фактура, товарно-супровідна накладна, податкова накладна, сертифікат якості відповідної партії продукції).
Згідно п. 6.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків -до повного виконання зобов'язань в межах строку позовної давності.
У специфікації № 1 від 04.11.2011 сторони визначили вартість товару у розмірі 68 311 грн. 39 коп., оплата якого повинна бути проведена протягом п'яти календарних днів з моменту отримання товару.
Згідно специфікації № 1 та на виконання умов договору позивач за видатковою накладною № ТЛ001187 від 07.11.2011 поставив відповідачу обумовлений специфікацією товар на суму 50 325 грн. 06 коп., який отриманий відповідачем на підставі довіреності № 67 від 04.11.2011.
Строк оплати товару настав 12.11.2011.
Даний товар відповідачем був оплачений повністю (30 000 грн. - 14.11.2011, 20 325 грн. 06 коп. -23.11.2011).
У специфікації № 2 від 18.11.2011 сторони визначили вартість товару у розмірі 104 502 грн. 50 коп., оплата якого повинна бути проведена протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту отримання товару.
Згідно специфікації № 2 та на виконання умов договору позивач за видатковою накладною № ТЛ001233 від 18.11.2011 поставив відповідачу обумовлений специфікацією товар на суму 104 502 грн. 50 коп., який отриманий відповідачем на підставі довіреності № 69 від 18.11.2011.
Строк оплати товару настав 03.12.2011.
Даний товар відповідачем був частково оплачений (4 502 грн. 50 коп. - 28.11.2011), неоплаченим залишився товар на суму 100 000 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 092 від 15.03.2012, в якій просив відповідача сплатити суму 109 893 грн. 47 коп. (у т.ч. борг у сумі 100 000 грн., пеня у сумі 4 319 грн. 70 коп., 20% річних у сумі 5 573 грн. 77 коп.).
Відповідач відповіді на претензію не надав, отриманий товар не оплатив, що стало підставою для звернення з даним позовом.
Правовідносини сторін виникли внаслідок укладення ними договору купівлі-продажу № Л2573 від 04.11.2011.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як встановлено судом, заявлена до стягнення заборгованість за поставлений товар у сумі 100 000 грн. виникла внаслідок невиконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті товару, який ним отриманий за видатковою накладною № ТЛ001233 від 18.11.2011 на загальну суму 104 502 грн. 50 коп., строк оплати якого відповідно до специфікації № 2 настав 03.12.2011.
Матеріалами справи доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару та наявність заборгованості у сумі 100 000 грн. Факт отримання товару, так само як і наявність заборгованості відповідачем не оспорені. Актом звірення розрахунків від 11.07.2012 сторони визначили заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 100 000 грн. Акт підписаний обома представниками сторін та скріплений печатками обох підприємств.
Тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 100 000 грн. 00 коп. підлягають до задоволення у повному обсязі.
Судом не беруться до уваги посилання відповідача про те, що договір з боку відповідача підписаний неповноважною особою. Даний договір виконувався обома сторонами (позивач поставив відповідачу товар, а відповідач частково його оплачував), тобто юридична особа (відповідач) в подальшому схвалив цей договір.
Позивачем також заявлені вимоги по стягненню пені у сумі 7624 грн. 70 коп., 3% річних у сумі 1 529 грн. 19 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Як зазначено вище, позивачем здійснено дві поставки від 07.11.2011 та 18.11.2011, строк оплати яких відповідно настав 12.11.2011, 03.12.2011.
Позивач здійснює нарахування пені та 3% річних на ціну товару за обома поставками.
Матеріалами справи доведено прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті поставленого товару за обома поставками, тому нарахування пені та 3% річних на заборгованість за дві поставки є обґрунтованим.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач обчислив за першою поставкою від 07.11.2011 3% річних у сумі 16 грн. 71 коп., враховуючи часткові оплати відповідача, за період з 14.11.2011 по 23.11.2011, виходячи з залишку боргу 20 325 грн. 06 коп., за другою поставкою - за період з 10.12.2011 по 11.06.2012, враховуючи залишок боргу 100 000 грн., у сумі 1512 грн. 48 коп., усього 1529 грн. 19 коп.
Даний розрахунок є вірним та обґрунтованим, тому вимоги по стягненню 3% річних у сумі 1529 грн. 19 коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 7.2 договору покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за прострочення оплати вартості товару сплачує на користь продавця неустойку у вигляді пені в розмірі 1% від вартості товару за кожний день простроченого платежу.
В той же час, позивач обґрунтовано здійснив нарахування пені у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким передбачено, що розмір пені за прострочення виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Так, позивач у заяві про зменшення позовних вимог нарахував за першою поставкою від 07.11.2011 пеню у сумі 86 грн. 32 коп., враховуючи часткові оплати відповідача, за період з 14.11.2011 по 23.11.2011, виходячи з залишку боргу 20 325 грн. 06 коп., за другою поставкою - за період з 10.12.2011 по 11.06.2012, враховуючи залишок боргу 100 000 грн., у сумі 7538 грн. 38 коп., усього 7 624 грн. 70 коп.
Даний розрахунок пені є вірним, тому вимоги позивача по стягненню пені у сумі 7 624 грн. 70 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та обґрунтованість і правомірність нарахування пені, 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню повністю (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка-Діалог»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термо Трейд Україна»про стягнення 109 153 грн. 89 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термо Трейд Україна», м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107б, ідентифікаційний код 35629862, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трійка-Діалог», м. Луганськ, вул. Краснодонська, 1з, ідентифікаційний код 37288105, заборгованість у сумі 100 000 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 1 529 грн. 19 коп., пеню у сумі 7 624 грн. 70 коп., судовий збір у сумі 2183 грн. 08 коп., видати наказ позивачу.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 19.07.2012.
Суддя І.В. Семендяєва