ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-5/6584-2012 11.07.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ютам"
про стягнення 396 265, 33 грн.
Суддя Ломака В.С.
Представники сторін:
від позивача: Зубова Л.І. за довіреністю № 01-026-2866 від 26.12.2011 р.;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ютам" про стягнення з відповідача 396 265, 33 грн., в тому числі: 366 912, 34 грн. попередньої плати та 29 352, 99 грн. штрафу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору № 078/1186 від 13.12.2010 р. відповідач зобов'язався як постачальник поставити відповідачу товар -конденсатор мод. С3180+2000mm Fe/lx/Fe/s Gost. На виконання умов вказаного Договору позивач сплатив позивачу попередню оплату в сумі -190 381, 74 грн. в період з 21.04.2011 р. до 25.06.2011 р., та 176 530, 60 грн. в період з 18.10.2011 р. по 20.12.2011 р. Однак, всупереч взятим на себе відповідачем зобов'язанням щодо поставки зазначеного товару в строк до 29.08.2011 р., такий товар так поставлений і не був, у зв'язку з чим позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/6584-2012 та призначено її до розгляду на 20.06.2012 р.
14.06.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою відповідача, відкладено на 11.07.2012 р.
Представник відповідача в судове засідання 11.07.2012 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви від 16.05.2012 р.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 11.07.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
13.12.2012 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено Договір поставки № 078/1186, відповідно до п. 1 якого постачальник зобов'язався поставити наступну продукцію, а покупець її прийняти та оплатити: конденсатор мод. С3180+2000mm Fe/lx/Fe/s Gost, виробництва компанії ONDA, Італія 2010 р., вартістю 380 769, 48 грн.
Пунктом 3 Договору сторони передбачили, що зазначені ціни сформовані виходячи з курса НБУ на 23.11.2010 р. 1 Євро -10, 832579 грн. При зміні офіційного курсу НБУ грн./євро більш ніж на 3 %, ціна на продукцію підлягає перерахунку на момент здійснення платежу.
Відповідно до п. 4 Договору розрахунки за продукцію здійснюються шляхом 50 % попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Строк поставки складає 65 календарних днів з моменту перерахування покупцем 50 % попередньої оплати. Інші 50 % оплачуються протягом 5 банківських днів після отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження. Повідомлення по готовність продукції до відвантаження має бути направлено постачальником не пізніше 55 календарних днів з дня отримання 50 % попередньої оплати. Після перерахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника ціна на продукцію зміні не підлягає.
Поставка продукції здійснюється на умовах СРТ м. Алчевськ, автотранспортні витрати за рахунок постачальника. Тара та упаковка входить у вартість продукції (п. 5 Договору).
Відповідно до п. 15 Договору строк його дії -з моменту підписання до 31.10.2011 р.
23.12.2011 р. сторони уклали Додаткову угоду № 4 до Договору, відповідно до якої вирішили викласти в новій редакції п. 1 та п. 2 Договору, за змістом яких загальна сума договору 370 460, 28 грн., в т.ч. ПДВ 40 013, 09 грн.
На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 190 381, 74 грн. в період з 21.04.2011 р. по 25.06.2011 р., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.
07.09.2011 р. листом за № 148 відповідач повідомив позивача про готовність товару на складі виробника зі строком відвантаження -12.12.2011 р. та виклав прохання щодо проведення оплати відповідно до умов Договору.
31.10.2011 р. сторонами була підписана Додаткова угода № 3 до Договору, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.03.2012 р.
14.12.2011 р. листом за № 205 відповідач повідомив позивача про те, що конденсатор відповідно до замовлення готовий до відвантаження з 12.09.2011 р. і завод-виробник зазначив про умову щодо необхідності забрати продукції до новорічних свят, у зв'язку з чим відповідач просив позивача перерахувати залишок суми по Додатковій угоді № 3 до Договору в розмірі 130 308, 93 грн. в найкоротші строки для поставки обладнання в грудні 2011 р.
Позивач перерахував відповідачу 176 530, 60 грн. в період з 18.10.2011 р. по 20.12.2011 р., що підтверджується випискою банку по рахунку позивача.
При цьому, як вбачається з письмових пояснень позивача, загальна вартість продукції, оплачена ним в сумі 366 912, 34 грн. розрахована відповідно до положень п. 3 Договору з перерахунку відносно курсу Євро станом на дату останнього платежу.
Листом № 078-15964 від 21.12.2011 р. позивач повідомив відповідача про те, що обладнання за Договором оплачено у повному обсязі за вимогою останнього (лист № 205 від 14.12.2011 р.)., у зв'язку з чим позивач просив відповідача повідомити дату відвантаження та орієнтовну дату прибуття на ПАТ "АМК".
Листом № 078-242 від 12.01.2012 р. за позивач повторно просив відповідача повідомити дату поставки продукції на комбінат.
У відповідь листом від 13.01.2012 р. за № 4 відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку з затриманням оплати по Договору з боку останнього, остаточний розрахунок по замовленню відбувся 20.12.2011 р. Оскільки перед новим роком постачальник направив всі неоплачені замовлення на додатковий склад, конденсатор буде готовий до відвантаження 19-20 січня 2012 р., а поставка замовнику планується на 30.01.2012 р.
Оскільки відповідач не поставив товар позивачу, останній звернувся до нього з претензією за № 026-6 від 06.02.2012 р., якою просив відповідача у добровільному порядку сплатити штраф у розмірі 29 352, 99 грн.
У відповідь Гарантійним листом № 42 від 27.03.2012 р. відповідач повідомив, що він гарантує поставку обладнання за Договором до 27.04.2012 р.
28.03.2012 р. сторони підписали Додаткову угоду № 5 до Договору, відповідно до якої вирішили продовжити строк дії Договору до 30.04.2012 р., а також визначили, що поставка продукції буде здійснена до 27.04.2012 р. У разі невиконання зазначеного обов'язку постачальник зобов'язаний на вимогу покупця сплатити штраф у розмірі 8 % від вартості непоставленої продукції та здійснити повернення попередньої оплати в розмірі 366 912, 34 грн. з ПДВ.
Листом № 026-6/1 від 07.05.2012 р. позивач повідомив відповідача про те, що в установлений строк зобов'язання з поставки товару невиконані, у зв'язку з чим відповідач має сплатити позивачу штраф у розмірі 29 352, 99 грн. та повернути суму попередньої оплати в сумі 366 912, 34 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.
Також, за змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
При цьому, як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалось вище, за змістом Додаткової угоди № 5 від 28.03.2012 р. поставка продукції мала бути здійснена до 27.04.2012 р.
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Також, відповідно до ч. 2. ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Оскільки відповідач отримав від позивача суму попередньої оплати за товар, однак в обумовлені строки не здійснив його поставку, позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати є законними та обґрунтованими.
Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).
Поняттям "штраф" та "пеня" дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.
Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9 Договору сторони визначили, що за недопоставку чи невчасну поставку продукції постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 8 % від вартості недопоставленої чи непоставленої в строк продукції. Оплата штрафу не звільняє постачальника від виконання своїх зобов'язань по договору.
Також, право на стягнення штрафу за не поставку товару сторони передбачили Додатковою угодою № 5 до Договору.
Позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 29 352, 99 грн., розрахунок якого є вірним, та який відповідно підлягає до стягнення.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання ним взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару позовачу.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором обов'язки, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ютам" (04053, м. Київ, вул. Воровського, 4, код ЄДРПОУ 21459613) на користь Публічного акціонерко товариства "Алчевський металургійний завод" (94202, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, код ЄДРПОУ 05441447) 396 265 (триста дев'яносто шість тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 33 коп. суми попередньої оплати, 29 352 (двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 99 коп. штрафу та 7 925 (сім тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 31 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.07.2012 р.
Суддя В.С. Ломака