ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-4/6095-2012 (12/5007/40/12) 03.07.12
За позовомФізичної особи -підприємства Пидюри Сергія Михайловича
До Концерну «Військторгсервіс»
Простягнення 7 983,39 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Удод П.М. -за дов.
Від відповідача Коцюба А.С. -за дов.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Концерну "Військторгсервіс" 6504,60 грн. боргу за поставлений товар згідно договору поставки товару № 58 від 08.08.2011р., 505,91 грн. пені, 919,40 грн. - 24% річних, 53,48 грн. інфляційних нарахувань, а всього 7983,39 грн. заборгованості за договором поставки товару № 58 від 08.08.2011р.
Відповідач позовні вимоги визнає частково, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 03.07.2012р., просить зменшити розмір пені, 24% річних та відстрочити виконання рішення суду щодо сплачення грошових коштів за отриманий товар.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
08.08.2011р. між Приватним підприємцем Пидюрою Сергієм Михайловичем та Концерном «Військторгсервіс»було укладено договір постави товару № 58.
Відповідно до п.1. договору, продавець продає, а покупець купляє товари продовольчої групи.
Відповідно до п.2.1. договору, ціна товару встановлюється по домовленості в гривнях.
Згідно п.3.1. договору, Продавець готовий поставити Покупцю товар за даною угодою протягом трьох робочих днів після оформлення замовлення на товар.
Відповідно до п.3.2. договору, Датою постачання вважається дата отримання товару Покупцем.
Постачання товару по взаємній домовленості може вироблятися силами і засобами, як Продавця, так і Покупця Право власності на партію товару переходить Покупцеві після здійснення оплати.
Відповідно до п. 4.1. договору, продавець надає Покупцеві товарний кредит на 14 днів, включаючи день постачання.
Згідно п.4.2. договору, плата за товар, що поставляється, повинна вироблятися в гривнах у розмірі вартості партії товару, вказаної в накладній на отримуваний Покупцем товар, на рахунок продавця в м. Житомирі, зафіксований в цьому договорі.
08.08.2011р. на виконання умов договору за видатковою накладною № 17318 відповідачу переданий товар на загальну суму 6675,12 грн. з ПДВ.
04.11.2011р. відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару в розмірі 170,52 грн., заборгованість відповідача за отриманий товар становить 6504,60 грн.
Відповідно до п.10.2 договору, у випадку прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки, а також 24% річних від суми заборгованості.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 6675,12 грн., що підтверджується належним чином засвідченою видатковою накладною № 17318 від 08.08.2011, що знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 4.1. договору, продавець надає Покупцеві товарний кредит на 14 днів, включаючи день постачання.
Отже, відповідач повинен був здійснити оплату товару позивачу протягом 14 календарних днів від моменту отримання товару.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, а саме не сплатив за отриманий товар, в строки визначені п. 4.1 договору.
Факт наявності боргу у Відповідача за договором поставки від 08.08.2011р. за № 58 у сумі 6504,60 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 53,48 грн. індекс інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
Відповідно до п.10.2 договору, у випадку прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки, а також 24% річних від суми заборгованості.
Отже, порушення відповідачем строків оплати за поставлений Товар, передбачений п. 4.1 Договору поставки № 58 від 08.08.2009р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
Тому, Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у сумі 505,90грн. та 919,40грн. - 24% річних за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.
Відповідач у відзиві просить зменшити розмір пені, 24% річних та відстрочити виконання рішення суду, у зв'язку з складним фінансовим становищем.
Господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, 24% річних, які підлягають стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання, прийшов до висновку, що доводи відповідача заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 статті 83 чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, що приймає рішення, має право у певних випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; це ж питання врегульовано і в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань".
Враховуючи ступень виконання зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, намагання добровільного усунення відповідачем порушення та його наслідків, об'єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 100,00грн., заявлені 24% річних у сумі 919,40грн. зменшити до 3% - 113,88грн., які підлягають стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання по договору.
Таким чином, з відповідача належить стягнути пеню у сумі 100,00 грн. та 113,88 грн. річних.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині основного боргу у сумі 6504,60 грн., 100,00грн. пені, 53,48 грн. індексу інфляції, 113,88грн.-річних.
Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у сумі 1500 грн., понесених за ведення справи, задовольняється частково в сумі 500 грн. з наступних підстав:
- позивач для підготовки позовної заяви за ціною позову 7983,39 грн. сплатив за юридичні послуги 1500 грн. (платіжне доручення №139 від 26.03.2012р.), що складає 19% від ціни позову;
- суд врахував нескладність даної справи, дійсну наявність проведеної роботи щодо надання правової допомоги;
- судом прийнято до уваги п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів»від 13.02.2002р. №01-8/155, Вищий господарський суд України зазначив, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Питання про розстрочку виконання рішення зазначене Відповідачем в відзиві на позовну заяву не розглядалося в судовому засіданні 03.07.2012р. при прийнятті рішення, оскільки заявлено в порушення ст. 121 ГПК України.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою Господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Концерну «Військторгсервіс»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28А, код ЄДРПОУ 35212338) на користь Фізичної особи -підприємця Пидюри Сергія Михайловича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 6504 (шість тисяч п'ятсот чотири) грн. 60 коп. основного боргу, 100 (сто) грн.00коп. пені, 53 (п'ятдесят три) грн. 48 коп. індексу інфляції, 113 (сто тринадцять) грн. 88 коп. 3% річних, 500 (п'ятсот) грн. 00коп. адвокатських послуг, 1466 (одну тисячу чотириста шістдесят шість) грн. 07 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
В решті частини позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 10.07.2012р.