ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-4/6662-2012 12.07.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»
До Фірми «Т.М.М.»- Товариства з обмеженою відповідальністю
Простягнення 47037,72 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Пінчук-Ніколайчук Ю.В. -за дов.
Від відповідача Ніколаєв О.С. -за дов.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Т.М.М.»14 453,59 грн. 3% річних за період з 08.07.2010р. до 03.05.2012р., 31 584,13 грн. грн. інфляційні витрати, а всього 47 037,72 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 805/04/2007 від 25.04.2007р.
Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 21.06.2012р.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
25.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»та Фірмою «Т.М.М.»- товариство з обмеженою відповідальністю. Було укладено договір фінансового лізингу № 805/04/2007.
Згідно умов договору позивач зобов'язується передати без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації, а відповідач прийняти в тимчасове володіння та користування за плату майно - Екскаватор-навантажувач 3 CX SM (чотири одиниці), а також відповідач зобов'язувався здійснити лізингові платежі.
Відповідно до п. 6.3. Договору, загальна вартість лізингових платежів, що підлягають до сплати Відповідачем становить 324 326,13 умовних одиниці. Умовна одиниця відповідно до п. 6.1. Договору, розуміється як сума, що виражена в гривнях України та є рівною одному Євро по курсу НБУ.
Згідно пункту 6.5 Договору Відповідач зобов'язаний був вносити на розрахунковий рахунок Позивача платежі, розмір яких встановлювався на кожний період в Графіку внесення платежів, що є Додатком № 1 до Договору.
Відповідно п.8.5 Договору передбачено, що Відповідач повинен сплатити Позивачеві неустойку в розмірі 0,25% протягом перших п'яти днів та 0,5% протягом наступних днів від суми платежу лізингоотримувача за кожний день прострочення платежів.
На виконання умов Договору Позивач передав Предмет лізингу Відповідачу, що підтверджується Видатковою накладною №РН-0000187 від 29 травня 2007 р. та Довіреністю серії ЯНЮ № 464409 від 29 травня 2007 р.
30.07.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 805/04/2007/R до договору фінансового лізингу № 805/04/2007 від 25.04.2007р., якою були внесені зміни до додатку №; 1 -Графік внесення платежів.
Відповідач порушив свої зобов'язання щодо належного виконання умов договору, чим порушив права позивача.
У зв'язку з неналежним виконання вказаного договору ТОВ «Ласка Лізинг»звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості.
26.04.2012 року Господарським судом міста Києва було винесено Рішення у справі №10/289 за позовом ТОВ «Ласка Лізинг»до Фірма «Т.М.М.»- ТОВ про стягнення заборгованості по вище вказаному Договору, яким позовні вимоги задоволені повністю та вирішено стягнути 282 310,28 грн. основного боргу, 13703,44 грн. неустойки, 217,47 грн. інфляційних втрат станом на 07.07.2010р., 2051,99 грн. 3 % річних станом на 07.07.10р., а також стягнуто витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач зазначає, розрахунок, що був застосований судом при винесені рішення, був здійснений станом по 07.07.2010р.
Спір по даній справі виник у зв'язку із несвоєчасним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Наявність грошового зобов'язання відповідача виникло за Договором фінансового лізингу № 805/04/2007 по сплаті позивачу лізингових платежів до 07.07.10р. у розмірі 282310,28 грн. підтверджується Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 року № №10/289 за участі тих самих сторін, а тому відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Ці підстави зазначені у статтях 599,600,601, 604-609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.
За відсутність інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином ( ст.599 Цивільного кодексу України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України оскільки, право кредитора вимагати сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсаційні (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Судом при прийнятті рішення взято до уваги п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/249 від 15.03.2011р. з посиланням на Постанову Верховного Суду України у справі №10/25 від 20.01.2011р. щодо правомірності стягнення 3% річних та інфляційних втрат після стягнення основного боргу за окремим судовим рішенням.
Матеріалами справи підтверджується, що спірне грошове зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 282310,28 грн. не виконано, що також не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні..
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Таким чином, спірне грошове зобов'язання у жодний із передбачених чинним законодавством способів не припинилось, має місце прострочення його виконання у заявлений позивачем період, а тому позивач має право на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних витрат у розмірі 31584,13 грн. та 15453,59 грн. 3% річних за прострочення по оплаті, а саме сума інфляційних витрат на існуючу заборгованість від 08.07.2010р. в сумі 282310,28 грн. які нараховані за період з липня 2010р. по березень 2012р. у сумі 31584,13 грн. Сума 3% річних нарахована на суму заборгованості відповідного періоду на протязі всього часу існування до 03.05.2012р.
Суд здійснивши перевірку рахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу, погоджується з наданим позивачем розрахунком, а тому вимога позивача про стягнення 15453,59 грн. 3% річних та 31584,13 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог. Заперечення Відповідача зазначені в Відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи, тому судом не приймаються.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- Товариства з обмеженою відповідальністю (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(03150, м. Київ, вул. Дмитрівська, 5, корп. 2, код ЄДРПОУ 33104543) 15 453 (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн.. 59 коп. 3% річних за період з 08.07.2010р. по 03.05.2012р., 31 584 (тридцять одну тисячу п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 13 коп. індексу інфляції за період з 08.07.2010р. по 03.05.2012р., 1610 (одну тисячу шістсот десять) грн. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: