ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/5333-2012 06.07.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ"
про стягнення 445 567,96 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Киреєва Л.Г. (дов. № 205 від 23.04.2012 р.)
від відповідача Кузуб С.П. (дов. б/н від 08.05.2012 р.)
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06 липня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство "Компанія Інтерлогос" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 445 567,96 грн. з яких 306 057, 52 грн. сума основного боргу, 84 076, 96 грн. пені, 55 433, 48 грн. інфляційних втрат, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості за відпущені нафтопродукти відповідно до умов договору № 102/04 від 06.04.2010 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/5333-2012, слухання справи призначено на 15.05.2012 року.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 14.05.2012 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання 15.05.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 26.04.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав.
У судовому засіданні представник позивача надав документи для огляду, на виконання вимог ухвали суду від 26.04.2012 року, проти поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи не заперечив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 01.06.2012 року, у зв'язку з нез'явленням відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 року справу № 5011-69/5333-2012 передано для розгляду судді Дідиченко М.А., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 року суддя Дідиченко М.А. прийняла справу № 5011-69/5333-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 06.07.2012 року.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року справу № 5011-69/5333-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В. , у зв'язку з його виходом з лікарняного.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/5333-2012 до свого провадження.
У судовому засіданні 06.07.2012 року представник відповідача надав усні пояснення по справі та відзив на позов.
Представник позивача у судовому засіданні 06.07.2012 року надав усні пояснення по справі, в яких просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
06 квітня 2010 року між Закритим акціонерним товариством "Компанія Інтерлогос", яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Компанія Інтерлогос" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ" (покупець) було укладено договір № 102/04 купівлі- продажу нафтопродуктів (надалі по тексту - Договір).
Згідно умов цього Договору продавець зобов'язується продавати і відпускати нафтопродукти через свою мережу АЗС по талонам, відомостям або платіжним карткам, що надають право на одержання нафтопродуктів, а покупець зобов'язується оплачувати вартість відпущених у такий спосіб нафтопродуктів (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до пункту 1.3. Договору відпуск нафтопродуктів буде відбуватися на автозаправних станціях продавця.
Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору нафтопродукти відпускаються будь-якій особі, що пред'являє талон або картку на одержання нафтопродуктів, у разі отримання нафтопродуктів за відомостями - виключно за наявності подорожнього листата свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу пред'явленого водієм покупця. Продавець відпускає нафтопродукти на всю кількість пред'явлених талонів, карток, а за відомостями - відповідну кількість у межах попередньо узгодженого у письмовій формі ліміту, а також за наданим покупцем письмовим переліком автотранспортних засобів засвідченим підписом керівника та печаткою підприємства.
Кількість відпущеного нафтопродукту за відомостями фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія покупця (пункт 2.3. Договору).
Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що оплата по відомостям здійснюється покупцем за зведеними відомостями - рахунками (надалі по тексту - рахунки), які оформляються продавцем на підставі відомостей про відпуск нафтопродуктів періодично. У рахунках зазначаються кількість та загальна вартість відпущених протягом 1 (одного) тижня нафтопродуктів, у тому числі податок на додану вартість.
Розрахунок за відомостями здійснюється покупцем протягом наступних 23 календарних днів з моменту отримання рахунку (пункт 3.2. Договору).
На виконання умов Договору позивачем було передано у власність відповідача товар на загальну суму 4 496 775,48 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ".
За твердженням позивача, відповідач лише частково розрахувався за переданий позивачем товар, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ" виникла заборгованість у розмірі 306 057,52 грн.
Зважаючи на вищенаведене позивач просить суд стягнути з відповідача 306 057, 52 грн. основного боргу, 84 076, 96 грн. пені та 55 433, 48 грн. інфляційних втрат.
Відповідач у своєму відзиві на позов не заперечує факту існування заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ" перед позивачем у розмірі 306 057,52 грн., проте, не погоджується з сумою нарахованої позивачем пені, оскільки на думку відповідача, позивач здійснив розрахунок пені без врахування шестимісячного строку позовної давності.
Окрім того, відповідач, посилаючись на тяжкий фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ", просить суд розстрочити виконання рішення у даній справі строком на шість місяців.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статі 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено та не заперечено відповідачем, що позивач взяті на себе зобов'язання, згідно з Договором, щодо передачі нафтопродуктів відповідачу виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ" (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).
Водночас, відповідач лише частково розрахувався за переданий позивачем товар, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ" виникла заборгованість у розмірі 306 057,52 грн.
Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 306 057,52 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ" 306 057,52 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 84 076, 96 грн. пені та 55 433, 48 грн. інфляційних втрат.
Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо періоду нарахування пені, який на думку відповідача, повинен бути обмежений шестимісячним строком, з огляду на наступне.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 5.2. Договору за порушення строків оплати, передбачених цим Договором покупець сплачує продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Таким чином, пунктом 5.2. Договору сторони передбачили право продавця здійснювати нарахування пені за прострочення платежу покупцем за весь період прострочення платежу, що не суперечить нормам господарського законодавства України.
Отже, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, беручи до уваги пункт 5.2 Договору, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 84 076, 96 грн. (правильність розрахунку пені, проведеного позивачем судом перевірено).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ" інфляційних збитків на загальну суму 55 433, 48 грн.
Щодо прохання відповідача розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців, то суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи необхідність розстрочення виконання рішення суду у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ" посилається на те, що підприємство перебуває у тяжкому фінансовому стані, а повне негайне виконання рішення суду може призвести до зупинки господарської діяльності товариства взагалі, або ускладнити фінансове становище настільки, що виконання стане неможливим, і призведе до порушення прав третіх осіб по виконанню перед ними договірних кредитних зобов'язань.
Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ" не обґрунтовані та документально не підтверджені обставини, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим, як і не обґрунтовано винятковість випадку, який є підставою для розстрочення виконання рішення у даній справі.
Посилання боржника на тяжкий фінансовий стан не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши подані матеріали, суд встановив, що обставини, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду по даній справі відсутні, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ" обставини не є підставами для розстрочення виконання судового рішення на строк заявлений відповідачем.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко - Київ" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 7 Б, кв. 47,код ЄДРПОУ 32982190) на користь Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" (01013, м. Київ, вул.Будіндустрії, буд. 6, код ЄДРПОУ 23712217) 306 057 (триста шість тисяч п'ятдесят сім) грн. 52 коп. основної заборгованості, 84 076 (вісімдесят чотири тисячі сімдесят шість) грн. 96 коп. пені, 55 433 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 48 коп. інфляційних збитків, 8 911 (вісім тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 36 коп. судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного тексту рішення 11.07.2012 року Суддя С.В. Стасюк