ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-37/5588-2012 11.07.12
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"
До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група"
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1) Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби
Головного управління юстиції в м. Києві
2) ОСОБА_1
Про визнання необ'єктивним і таким, що не може бути використаним, звіту від
12.01.12 р. з незалежної оцінки нерухомого майна
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники:
від позивача: Коршун А.О., Шкідченко Д.В.
від відповідача: не з'явився
від третіх осіб: 1) не з'явився
2) ОСОБА_4
На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" про визнання необ'єктивним і таким, що не може бути використаним, звіту від 12.01.12 р. з незалежної оцінки нерухомого майна.
Ухвалою суду від 28.04.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/5588-2012 та призначено її розгляд на 06.06.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи, залучено до участі у справі третьою особою Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві.
У судовому засіданні представник позивача повідомив, що через службу діловодства господарського суду подав витребувані документи, які були залучені до матеріалів справи. Також повідомив, що подав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову. Проте, враховуючи що оригіналу цього клопотання та доданих до нього документів на даний час до матеріалів справи не надходило, господарський суд відклав його вирішення на наступне судове засідання. У зв'язку з цим представником позивача було заявлене клопотання про продовження строку вирішення спору, яке господарським судом задоволено.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.
В ході дослідження наданих позивачем документів господарським судом було встановлено, що позивач не погоджується зі звітом відповідача, який було виконано в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 2607 від 15.12.2010 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку 1 250 000 доларів США.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Враховуючи наведене, господарський суд визнає, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки зазначеної особи щодо позивача, у зв'язку з чим визнав за необхідне за власною ініціативою залучити ОСОБА_1 до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
У судовому засіданні 04.07.2012 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення, в яких просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи-1 у судове засідання повторно не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.06.2012 р., яке підтверджує отримання відповідачем 15.06.2012 р. ухвали про відкладення розгляду справи.
Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представників відповідача та третьої особи-1 у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвал суду від 28.04.2012 р. та від 06.06.2012 р., а також для дослідження доказів у справі. що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відкласти розгляд даної справи до 11.07.2012 р.
У судовому засіданні 11.07.2012 р. господарський суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-2, Господарський суд міста Києва, -
На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий напис № 2607, вчинений 15.12.2010 року приватним нотаріусом Бочкарьовою А.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 1 250 000,00 доларів США (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч доларів США 00 центів), що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на «09»грудня 2010р. (1 Долар США = 7,9514 грн.) разом складало 9 939 250,00 грн., шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, зокрема:
- нежиле приміщення №17 (сімнадцять), в літері «А», загальною площею 291,90 (двісті дев'яносто одна ціла дев'ять десятих) м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 13 (тринадцять);
- машиномісце № XV (п'ятнадцять) в підземному автопаркінгу, загальною площею 15,4 (п'ятнадцять цілих чотири десятих) м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 13 (тринадцять);
- машиномісце № XVIII (вісімнадцять) в підземному автопаркінгу, загальною площею 15,8 (п'ятнадцять цілих вісім десятих) м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 13 (тринадцять);
- машиномісце № XXIII (двадцять три) в підземному автопаркінгу, загальною площею 24,7 (двадцять чотири цілих сім сотих) м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 13 (тринадцять);
- машиномісце № XXVII (двадцять сім) в підземному автопаркінгу, загальною площею 19,4 (дев'ятнадцять цілих чотири десятих) м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 13 (тринадцять).
Порядок реалізації арештованого нерухомого майна врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 року N 68/5.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, спеціалізованою організацією на підставі договору з державною виконавчою службою.
Згідно з пунктом 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.99 року, передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.
Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що для проведення оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», про результати оцінки майна державний виконавець повідомляє сторони.
На виконання вимог названих вище норм, з метою визначення ринкової вартості нерухомого майна боржника та подальшої його реалізації, відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було залучено суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Українська експертна група».
В результаті проведеної оцінки відповідачем було складено звіт про вартість майна боржника від 12.01.2012 року, відповідно до якого загальна вартість майна становить 6 945 307,00 грн. та складається з:
- 6 083 156,00 грн. - вартість нежилого приміщення №17, в літері «А», загальною площею 291,90 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 13 (надалі - нежилі приміщення);
- 176 323,00 грн. - вартість машиномісця № XV в підземному автопаркінгу, загальною площею 15,4 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 13;
- 180 903,00 грн. - вартість машиномісця № XVIII в підземному автопаркінгу, загальною площею 15,8 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 13;
- 282 804,00 грн. - вартість машиномісця № XXIII в підземному автопаркінгу, загальною площею 24,7 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 13;
- 222 121, 00 грн. -вартість машиномісця № ХХVII в підземному автопаркінгу, загальною площею 19,4 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 13.
Про визначення вартості майна боржника Банк було повідомлено Державною виконавчою службою відповідним повідомленням від 07.02.2012 року та надано витяг зі звіту про проведення оцінки (титульна сторінка та аркуш із висновками щодо вартості майна), зазначене повідомлення отримано Банком 22.02.2012 року та зареєстровано за вхідним №961.
Згідно ч. З ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.
Керуючись зазначеною нормою закону, 02.03.2012 року на адресу Головного управління юстиції у м. Києві позивачем було направлено заперечення на результати визначення вартості майна.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Про результати рецензування звіту про оцінку майна позивачу було повідомлено державною виконавчою службою відповідним повідомленням від 10.04.2012 року, яке отримано позивачем 11.04.2012 року та зареєстровано за вхідним №1974.
Позивач пояснив, що не погоджується з проведеною оцінкою та вважає, що вартість майна за експертною оцінкою не відповідає дійсній ринковій вартості такого майна та є значно заниженою; в результаті проведення такої оцінки порушуються права позивача як іпотекодержателя за іпотечним договором та як стягувача у виконавчому провадженні стосовно розміру вимог задоволених за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника.
За таких обставин позивач звернувся до господарського суду з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" про визнання необ'єктивним і таким, що не може бути використаним, звіту від 12.01.12 р. з незалежної оцінки нерухомого майна.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Згідно зі статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 цього Кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено повноважень господарського суду щодо визнання необ'єктивним і таким, що не може бути використаним, звіту від 12.01.12 р. з незалежної оцінки нерухомого майна, крім того, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.
Отже, вимоги позивача про визнання необ'єктивним і таким, що не може бути використаним, звіту незалежної оцінки нерухомого майна не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, оскільки такі вимоги не призводять до поновлення порушеного права і не можуть бути самостійним предметом позову, а тому не можуть розглядатись господарським судом.
Предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна спиратись на підставу позову. В підставу позову не можуть входити такі обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, складення звіту з незалежної оцінки майна. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову. Крім того, юридичні факти можуть встановлюватись господарським судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки та обґрунтованості вимог.
Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У той же час, вимоги позивача щодо визнання необ'єктивним і таким, що не може бути використаним, звіту від 12.01.12 р. з незалежної оцінки нерухомого майна не кореспондуються з способами захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 ЦК України.
Виходячи з цього, оскільки суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, правові підстави для захисту права позивача обраним ним шляхом відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 р. № 38/327 при вирішенні аналогічного судового спору.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії".
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У позові відмовити повністю.
2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 16.07.2012
Суддя Гавриловська І.О.