ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-73/6273-2012 03.07.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11499,49 грн.
Суддя Баранов Д.О.
Представники сторін:
від позивача: Голоднюк О.Г., за довіреністю № 13 від 03.01.2012 року;
від відповідача: не з'явивився.
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11499,49 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, виплачено страхове відшкодування в розмірі 12 688,61 грн. внаслідок чого до позивача, в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 та п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП). При розрахунку суми позову позивач врахував відомості звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу та франшизу, яка передбачена полісом відповідача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-73/6273-2012, розгляд справи призначено на 07.06.2012 р.
У судове засідання 07.06.2012 року представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та на виконання ухвали від 16.05.2012 року, надав заяву, щодо відсутність розгляду даного спору в інших установах, копію витягу та довідку з ЄДРПОУ.
У судове засідання 07.06.2012 року відповідач явку свого представника не забезпечив та про причини відсутності не повідомив.
У зв'язку з неявкою представника відповідача та для дотримання принципів рівності та змагальності судового процесу та з метою надання сторонам можливість надати додаткові докази суд відклав розгляд справи до 03.07.2012 року.
03.07.2012 року в судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо відповідача та копію полісу.
03.07.2012 року в судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
18 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»(далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»було укладено поліс страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250525700.11. Вищевказаним договором застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом -«Mitsubishi»державний номерний знак НОМЕР_1.
18 серпня 2011 року о 08 год. 00 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2 в м. Києві на просп. Перемоги не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення с автомобілем НОМЕР_3.
Постановою Шевченківського районного суду від 07.10.2011року у справі № 3-8877/11 гр. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
21 вересня 2011 року ТОВ «Перша лізингова компанія»звернулось до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування.
Позивачем було замовлено проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого «Mitsubishi»державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП.
Згідно звіту № 121 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 06 вересня 2011 року (ФОП ОСОБА_1) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_4 становить 12 449,49 грн.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 60012 від 26 вересня 2011 року, згідно з яким пошкодження транспортного засобу «Mitsubishi»державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 18 серпня 2011 року у м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 14 282,81 грн. При розрахунку суми відшкодування враховувався рахунок-фактура № Я -00001244 від 09 вересня 2011 року фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (СТО).
Згідно розпорядження № 60012 від 26 вересня 2011 року позивачем виплачено страхове відшкодування ТОВ «Перша лізингова компанія», з урахуванням франшизи, в розмірі 12688 грн. 61 грн. Це підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 9277 від 17 жовтня 2011 року.
Згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4073446.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_2.
Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про відшкодування на суму 11 688 грн. (вих. 5997 від 05.12.2011 року).
Суд погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне.
Позивачем заявлено до відшкодування матеріальну шкоду у розмірі 11 499,49 грн. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Згідно з полісом АА/4073446 франшиза дорівнюється 1000 грн.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Позивачем, при розрахунку суми позову, вірно врахована сума, вказана в звіті про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу та франшиза згідно з полісом відповідача.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 11 449,49 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтретрансполіс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13-є, ідентифікаційний код: 31451838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код: 16285602) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 11 499 (одинадцять тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Баранов Д.О.
Повне рішення складено та підписано 09.07.2012 р.