ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-67/8426-2012 13.07.12
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс»
ДоВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»
Простягнення 5 320,78 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники:
Від позивачаКоров'янко Н.В.
Від відповідача не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(далі - відповідач) про стягнення 5 320,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4 870,70 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача витрат за видачу довідки ДАІ у розмірі 100,00 грн. та вартості проведення авто товарознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.06.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 13.07.2012 р.
12.07.2012 р. через канцелярію суду надійшов витяг з інформацією по полісу №ВЕ/6802551 з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
У судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103020630713, яке отримане останнім 04.07.2012 р.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
14.09.2010 р. між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Сінгаєвським Миколою Анатолійовичем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №042/10-Т, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, що не суперечать закону, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом автомобілем «Lexsus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
15.02.2011 р. о 17 годині 30 хвилин громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, по бул. Шевченка в м. Києві, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Lexsus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що рухався в попутному напрямку, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Терешенківську, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою УДАІ ГУМВС України в м. Києві №738 від 03.11.2011 р.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.03.2011 р. у справі №3-328/11 водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до звіту №607-У з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 28.02.2011 р. ФОП ОСОБА_4, (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №10081/10 виданий Фондом державного майна України 01.11.2010 р.), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Lexsus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 7 435,29 грн.
Страховим актом №03/03-2011 від 16.03.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки «Lexsus», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 15.02.2011 р. о 17 годині 30 хвилин по бул. Шевченка в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 4 870,78 грн.
Виконуючи зобов'язання за договором позивач на рахунок страхувальника перерахував суму страхового відшкодування у розмірі 4 870,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №174 від 18.03.2011 р.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних
витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.
Вина ОСОБА_3, який керував автомобілем «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Як свідчать матеріали справи (витяг по полісу №ВЕ/6802551 з єдиної централізованої бази МТСБУ), цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, тобто водія транспортного засобу автомобіля марки «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована відповідачем згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/6802551.
Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/6802551) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 13.08.2010 р. по 12.08.2011 р.
Відповідно до полісу №АА/2076941 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_3, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована відповідачем.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент ДТП та направлення претензії) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Позивач 09.06.2011 р. звернувся до відповідача із претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу №124 від 09.06.2011 р., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №0318702641969 отримані останнім 10.06.2011 р., на суму 5 320,78 грн. (4 870,78 грн. виплачене страхувальнику позивача страхове відшкодування + 100,00 грн. витрат на отримання довідки ДАІ + 350,00 грн. витрати на проведення автовтоварознавчої експертизи.)
Останній відповіді не направив, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.
Матеріалами справи (звіт №607-У від 28.02.2011 р.) підтверджено, що розмір відновлювального ремонту автомобіля «Lexsus»з урахуванням фізичного зносу внаслідок спірного ДТП становить 7 435,29 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 4 870,78 грн., яке виплачено страхувальнику згідно платіжного доручення №174 від 18.03.2011 р.
Вказаним полісом №ВЕ/6802551, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №ВЕ/6802551 підлягає зменшенню на 510,00 грн.
Враховуючи визначені полісом №ВЕ/6802551 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, а також вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 360,78 грн. (4 870,78 грн. -510,00 грн. франшизи).
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача витрат у розмірі 100,00 грн. на отримання довідки ДАІ необхідно відмовити, оскільки Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено відшкодування відповідачем таких витрат, а позивач не позбавлений можливості звернутися із такою вимогою до винної особи.
Стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 350,00 грн. суд відзначає наступне.
Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції закону чинної на момент ДТП) визначено, що страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку якщо страховик не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків і потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
На підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавчу експертизу для визначення розміру відшкодування потерпілому.
Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2. статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 350,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 4 360,78 грн.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс»(03187, м. Київ, пр. Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 13525951) страхове відшкодування в сумі 4 360 (чотири тисячі триста шістдесят) грн. 78 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 319 (одна тисяча триста дев'ятнадцять) грн. 10 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Є.Б. Куркотова
Рішення підписано 16.07.2012 р.