ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-3/7894-2012 12.07.12
За позовом Фізичної особи -підприємця Пліви Ірини Віталіївни
До Фізичної особи -підприємця Коломієць Ігоря Васильовича
Про стягнення 83 259,02 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Пліва О.А. -по дов. №1172 від 19.04.2010
Від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Фізичної особи -підприємця Пліви Ірини Віталіївни про стягнення з Фізичної особи -підприємця Коломієць Ігоря Васильовича 67 054,00 грн. основного боргу по орендній платі, 5 205,02 грн. боргу по комунальним платежам, 11 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди (найма) № 1 від 17.11.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/7894-2012 та призначено її до розгляду на 03.07.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/7894-2012 від 03.07.2012, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.06.2012, розгляд справи був відкладений на 12.07.2012.
Позивач в судовому засіданні 12.07.2012 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання 12.07.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.06.2012 та ухвалі від 03.07.2012 не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки
В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : АДРЕСА_1, яка згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 02.07.2012 є місцем проживання відповідача.
Проте, ухвали суду надіслані за вищевказаною адресою були повернуті до суду поштовими відділеннями зв'язку, оскільки адресат за вказаною адресою не проживає.
Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засідання 12.07.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
17.11.2009 між Фізичною особою -підприємцем Плівою Іриною Віталіївною (орендодавець) та Фізичною особою -підприємцем Коломієць Ігорем Васильовичем (орендар) було укладено договір оренди (найму) № 1 (далі - договір).
Відповідно до розділу 1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння наступне приміщення:
1.1. Адреса будинку, у якому знаходиться приміщення, що орендується: АДРЕСА_4
1.2. Загальна площа приміщення, що орендується: 61 кв. м.
1.3. Номер приміщення: 12. Поверх: 1 (перший).
1.4. Стан приміщення, що орендується, на момент передачі в оренду: придатне для використання за п. 2 даного договору.
1.5. орендарю на термін дії даного договору надається у користування 2 (два) телефонні номери : №№ 520-30-29; 520-31-09.
Згідно розділу 2 договору приміщення, що орендується надається орендарю для розміщення Піца Сервіс «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди та комунальних послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 67 054,00 грн. та відповідно 5 205,02 грн. та нарахований штраф в розмірі 11 000,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що передача орендодавцем та прийняття орендарем приміщення в оренду засвідчується актом здачі-приймання приміщення в оренду.
Відповідно до п. 6.2. договору орендодавець зобов'язався передати приміщення орендарю згідно акту здачі-приймання не пізніше 24.11.2009.
Згідно акту здачі-приймання від 24.11.2009 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування приміщення загальною площею 61 кв. м. для розміщення піца сервісу «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташоване за адресою : АДРЕСА_4 приміщення група № 12.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що термін оренди складає 2 роки 11 місяців з моменту підписання акту здачі-приймання приміщення, що орендується.
Умовами п. 3.1. договору визначено, що повернення орендодавцеві здійснюється за актом здачі-приймання.
06.02.2012 сторонами складено акт здачі-приймання відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв з користування приміщення № 12 згідно договору оренди (найму) № 1 від 17.11.2009.
Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За умовами п. 5.1. договору розрахунки за договором починаються з дати підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди.
Згідно п. 4.2. договору розмір місячної орендної плати складає 9 760,00 грн. розмір орендної плати є фіксованим на потязі 1 (першого) року оренди.
06.06.2011 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої внесено зміни до п. 4.2. договору та визначено, що розмір місячної орендної плати складає 11 000,00 грн.
Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше 15 числа кожного місяця.
В п. 4.5. договору сторони передбачили, що компенсація плати за спожиті комунальні послуги та електроенергію орендарем орендодавцю здійснюється пропорційно орендованої площі за фактично отримані послуги (тобто з дати підписання акту здачі-приймання орендованого приміщення по день фактичного звільнення приміщення) на підставі рахунків орендодавця у термін 3 (три) дні з моменту отримання цих рахунків орендарем та не входить до орендної плати.
В матеріалах справи наявні наступні рахунки-фактури про сплату комунальних послуг на загальну суму 5 205,02 грн., що були отримані відповідачем:
№ 01-08 від 19.08.2011 на суму 1 842,00 грн. отримано відповідачем 19.08.2011;
№ 02-08 від 25.08.2011 на суму 698,83 грн. отримано відповідачем 01.09.2011;
№ 01-09 від 27.09.2011 на суму 518,69 грн. отримано відповідачем 27.09.2011;
№ 01-10 від 27.10.2011 на суму 480,79 грн. отримано відповідачем 27.10.2011;
№ 01-11 від 27.11.2011 на суму 578,69 грн. отримано відповідачем 06.02.2012;
№ 01-12 від 24.12.2011 на суму 505,19 грн. отримано відповідачем 06.02.2012;
№ 01-01 від 20.01.2012 на суму 491,57 грн. отримано відповідачем 06.02.2012;
№ 02-01 від 20.01.2012 на суму 89,26 грн. отримано відповідачем 06.02.2012.
Сплата позивачем комунальних послуг та за електроенергію відповідним організаціям в розмірі 5 205,02 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками та квитанціями про сплату.
Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 7.1. договору орендар зобов'язався своєчасно здійснювати орендні платежі.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати за червень 2010 року та за період з серпня 2011 року по 06.02.2012 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно неоспореного відповідачем розрахунку позивача становить 67 054,00 грн.
Також відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті комунальних платежів та електроенергію, внаслідок чого існує заборгованість в розмірі 5 205,02 грн., яка не оспорена відповідачем.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України також визначено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 67 054,00 грн. боргу по орендній платі та 5 205,02 грн. боргу за комунальні послуги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з повідомленням від 05.02.2012 про відмову від договору, в зв'язку з несплатою орендної плати з серпня 2011 року, в якому зазначив, що договір вважається розірваним з моменту отримання цього повідомлення.
Дане повідомлення вручено відповідачу 06.02.2012, що підтверджується розпискою останнього на цьому повідомленні.
Відповідач про розірвання договору не заперечував та, як зазначалось раніше, повернув позивачу приміщення з орендного користування.
Пунктом 8.5. договору сторони передбачили, що у випадку дострокового розірвання даного договору оренди, сторона, за ініціативою якої розривається договір сплачує іншій стороні штраф у розмірі місячної орендної плати.
Оскільки розірвання договору сталося з вини відповідача, то суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся з вимогою про стягнення з відповідача 11 000,00 грн. штрафу, що передбачений п. 8.5. договору.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 11 000,00 грн. підлягають задоволенню (за обґрунтованим розрахунком позивача).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Фізичної особи -підприємця Пліви Ірини Віталіївни є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Коломієць Ігоря Васильовича (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи -підприємця Пліви Ірини Віталіївни (АДРЕСА_3, ідент. номер НОМЕР_2) 67 054 (шістдесят сім тисяч п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. боргу по орендній платі, 5 205 (п'ять тисяч двісті п'ять) грн. 02 коп. боргу за комунальні послуги, 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 1 665 (одну тисячу шістсот шістдесят п'ять) грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 16.07.2012.
СуддяВ.В. Сівакова