номер провадження справи 21/36/12
Запорізької області
16.07.12 справа № 5009/1539/12
Боржник - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
банки, здійснюючі розрахунково-касове обслуговування боржника
1. ПАТ "ВіЕйБіБанк", м. Київ
2. ПАТ "Укрсоцбанк", м. Київ
3. ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Запоріжжя
4. ПАТ "ВТБ Банк", м. Київ
5. Запорізька філія ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"
про банкрутство
Суддя Черкаський В.І.
За участю представників сторін:
від боржника - не з'явився;
Ухвалою суду від 25.04.2012 року за заявою боржника порушене провадження у справі № 5009/1539/12 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, засідання призначено на 23.05.2012 року.
25.04.2012 року боржник на підставі ст. 47, 48, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" подав заяву про порушення провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зв'язку із недостатністю вартості майна останнього для задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою від 25.04.2012 року справа прийнята до провадження, присвоєно справі номер провадження 21/36/12, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно боржника, засідання суду призначено на 23.05.2012 року.
16.05.2012 року від Бердянської ОДПІ Запорізької області надійшла довідка № 3823/10/18-3-410 від 15.05.2012 року, згідно якої, остання податкова звітність надана боржник до податкового органу 20.04.2012 року, також надійшла довідка, згідно якої станом на 14.05.2012 року боржник має податкову заборгованість перед податковим органом у розмірі 24 984, 15 грн.
23.05.2012 року на адресу господарського суду Запорізької області від ВДВС Бердянського МРУЮ надійшла довідка № 19190 від 18.05.2012 року, згідно якої у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 956/17 відносно боржника.
У судове засідання 23.05.2012 року боржник не надав витребувані документи ухвалою суду від 25.04.2012 року.
Ухвалою від 23.05.2012 розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 13.06.2012 року.
До суду надійшли довідки банків про залишки коштів боржника на рахунках у банку 1 - 105, 07 грн. (станом на 23.05.2012 року), банку 4 - 0 грн. (станом на 12.06.2012 року), банку 5 - 59, 20 грн. (станом на 29.05.2012 року).
У судове засідання 13.06.2012 року боржник не надав витребувані документи ухвалою суду від 25.04.2012 року, представників у засідання не направив.
Ухвалою від 13.06.2012 року судове засідання на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 16.07.2012 року.
Боржник у судове засідання 16.07.2012 року витребувані документи ухвалою суду від 25.04.2012 року не надав, представників у засідання не направив.
16.07.2012 року до суду від ПАТ "Укрсоцбанк" надійшла довідка (вх. № 09-068/14094 від 16.07.2012) згідно якої станом на 07.07.2012 року залишок коштів по рахункам відсутній, по картковому рахунку залишок коштів складає 142, 44 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Відповідно до ч. 5 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
В поданій до господарського суду заяві боржник зазначає, що в результаті здійснення підприємницької діяльності у неї утворилась заборгованість перед ТОВ "Агрофірма "Долинська" у розмірі 140 356, 50 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 02.11.2011 року, перед ФГ Ліфера А.В. у розмірі 90 000, 00 грн., що підтверджується журналом-ордером, перед ПП "Май-2000" у розмірі 30 906, 87 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2011 року, перед ФГ "Вікторія" у розмірі 65 100, 00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за 9 місяців 2011 року, перед ТОВ "Куйбишевський комбікормовий завод" у розмірі 280 640, 00 грн., що підтверджується запитом на підтвердження кредиторсько/дебіторської заборгованості від 23.08.2011 року. Боржник також вказує на те, що грошові зобов'язання боржника перед кредиторами не погашені, та про те, що строки виконання зобов'язання перед зазначеними кредиторами вже настали.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VІ цього Закону.
Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина визначені ст. ст. 47 - 49 розділу VІ Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 41 та розділом VІ Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
До окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець виділив громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 47-49 Закону).
Статтею 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. За клопотанням громадянина-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами. За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, а ліквідація це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника; частина 3 цієї статті вимагає подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.
Документами, які підтверджують неплатоспроможність боржника, є виконавчі документи, що підтверджують безспірність вимог кредиторів та неможливість погашення їх вимог у виконавчому провадженні; інформація про всі розрахунки боржника та докази відсутності руху коштів по них; докази про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів.
Із викладених норм діючого законодавства вбачається, що справа про банкрутство може бути порушена лише відносно суб'єкта підприємницької діяльності (у тому числі відносно фізичної особи, що має такий статус, та зареєстрована у встановленому законом порядку).
При цьому з урахуванням положень частини 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однією з умов порушення та здійснення провадження у справі є наявність у такого боржника як у суб'єкта підприємницької діяльності в обов'язковому порядку незадоволених протягом визначеного в Законі про банкрутство строку грошових зобов'язань перед кредиторами, а також обставини відносно того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними доказами.
Тобто, вимоги кредиторів, що покладаються в основу кредиторських вимог в заяві про порушення справи про банкрутство боржника - фізичної особи, мають бути пов'язані із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Судом встановлено, що у ВДВС Бердянського МРУЮ на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 956/17 відносно ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчих документів, а саме: наказу № 18/5009/1893/11 виданого 01.07.2011 року господарським судом Запорізької області про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на користь ПП "Май-2000" 25 596, 30 грн. основного боргу, 12 798, 15 грн. штрафу, 383, 94 грн. державного мита та 192, 01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, наказу № 4/5009/3383/11 виданого 28.07.2011 року господарським судом Запорізької області про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ "Богдан-Лізинг" 23 639, 88 грн. платежів, які відшкодовують частину вартості майна, 28 860, 57 грн. винагороди лізингодавцю за отримане в лізинг майно, 5 488, 66 грн. платежів відповідно до графіку погашення розстроченої заборгованості згідно з Додатковою угодою № 4 від 29.12.2010 року, 402, 82 грн. пені, 504, 08 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 588, 96 грн. державного мита і 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, наказу № 7/5009/3196/11 виданого 19.08.2011 року господарським судом Запорізької області про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ "Богдан-Лізинг" 15 755, 40 грн. відшкодування вартості майна, 20 045, 25 грн. винагороди, 9 706, 56 грн. коригування на зміну курсу гривні до долара США, 485, 42 грн. пені, 437, 16 грн. індексу інфляції, 464, 30 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, виконавчого листа № 2а-0870/8111/11 виданого 17.01.2012 року Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Бердянської ОДПІ заборгованість перед державним бюджетом з податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 3 270, 92 грн., заборгованість перед державним бюджетом з надходження від збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 4 066, 04 грн., постанови № АР 049881 від 11.09.2009 року, виданої ДПС ДАІ, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу 510 грн., вимоги № 193 У виданої Управлінням пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі суми 8 376, 23 грн., рішення № 429 від 13.03.2012 року, виданого Управлінням пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі суми 668, 36 грн., рішення № 78 від 20.01.2012 року виданого Управлінням пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі суми 93, 18 грн., що підтверджується довідкою ВДВС Бердянського МРУЮ від 18.05.2012 року.
Виконавче провадження не закінчене та не припинено у зв'язку з відсутністю чи недостатністю майна у боржника, а отже у господарського суду відсутні підстави вважати, що вимоги кредиторів неможливо задовольнити у виконавчому провадженні та про неплатоспроможність боржника.
Отже, ані ТОВ "Агрофірма "Долинська", ФГ Ліфера А.В., ФГ "Вікторія", ТОВ "Куйбишевський комбікормовий завод" не звертались до органів державної виконавчої служби для примусового стягнення заборгованості з боржника, хоча строки виконання зобов'язання вже настали. Крім того, господарський суд зазначає проте, що заборгованість боржника перед кредиторами не може розцінюватись як безспірна у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вона не підтверджується визначеними законодавством доказами.
Відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможністю боржника є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності
На підставі вищевикладеного, господарський суд дійшов до висновку, що заборгованість перед вказаними у заяві кредиторами не свідчить про неплатоспроможність боржника та неможливість розрахунку із кредиторами у спосіб інший, аніж застосування ліквідаційної процедури.
Як вже зазначалось вище, боржник - це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
З наявних матеріалів справи господарський суд не може дійти висновку про те, що боржник неспроможний виконати безспірні грошові зобов'язання перед кредиторами та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, а отже підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відсутні.
У поданій до суду заяві боржник зазначив, що господарські операції боржником не проводяться з грудня 2010 року, майнових активів для погашення кредиторської заборгованості не має.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, зокрема, що інформація про прийняття фізичною особою рішення щодо припинення підприємницької діяльності підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Відповідно до ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Цивільним та Господарським кодексами України встановлений досудовий порядок припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, який не був дотриманий ФОП ОСОБА_1.
Таким чином, боржником порушена установлена законом загальна процедура досудового припинення підприємницької діяльності фізичної особи, отже, у господарського суду відсутні підстави для подальшого розгляду справи про банкрутство.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, слід припинити провадження по справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Згідно п. 7 ст. 12 Закону дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 12, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 34, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Припинити провадження у справі № 5009/1539/12 (номер провадження справи 21/36/12) про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Скасувати введений ухвалою від 25.04.2012 року мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Скасувати арешт на майно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) накладений ухвалою від 25.04.2012 року.
Копію ухвали надіслати боржнику, Державному реєстратору Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, ВДВС Бердянського МРУЮ, Головному управлінню юстиції у Запорізькій області
Суддя В.І. Черкаський