Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "18" липня 2012 р. Справа № 16/5007/41/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Бодашевська Ю.С., дов. від 27.12.11р. № 26/1272
від відповідача: не з'явився
прокурор: Дереча І.В. - посв. № 62
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради (м.Житомир)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.03.06р.
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про внесення змін до п.3 та п.5 договору оренди земельної ділянки від 13.03.06р., укладеного між Житомирською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, виклавши його в наступній редакції: "п.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 209975,12 грн." та "п.5 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України".
Заявою від 15.06.12р. прокурор уточнив позовні вимоги, просить пункт 3 договору залишити без змін, а пункт 5 викласти в наступній редакції "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить - 12598,51 грн. в рік. Коєфіцієнт орендної плати до земельного податку при цьому становить 6,000".
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві та заяви про уточнення позовних вимог від 15.06.12р.
Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Вимог ухвал суду від: 21.05.12р., 07.06.12р., 25.06.12р., 12.07.12р. не виконав.
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.06.12р. відповідач значиться в реєстрі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27).
З довідки Житомирського обласного адресно-довідкового бюро при УМВС України в Житомирській області від 08.06.12р. вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.36 - на звороті).
Відповідно до ч.3 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.10р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до пункту 3.5.11 "Інструкції з діловодства в господарських судах України", затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.06р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, господарський суд вважає, що відповідач у справі був належним чином повідомлений судом за адресою, вказаною у позовній заяві, про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення його або уповноваженого ним представника не перешкоджає вирішенню спору.
У зв'язку з цим, господарський суд відповідно до ст.75 ГПК України розглянув справу та прийняв рішення на підставі наявних у справі документів.
Заслухавши представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
13.03.2006р. між Житомирською міською радою (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір)(а.с.11).
Згідно пунктів 1 та 2 договору, орендодавець (позивач) на підставі рішення 30 сесії Житомирської міської ради 4 скликання від 17.02.06 р. № 664 надав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0218 га. для комерційного використання, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно п.3 даного договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 53185,40 грн.
Згідно п.4 договору, даний договір укладений терміном на 10 років.
Відповідно до п.5 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить: 2127,42 грн. в рік.
Згідно п.8 договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
02.12.10р. прийнято Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.11р.
Прокурор обґрунтував позов тим, що у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України було внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до законодавчих актів, які регламентують розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, що є підставою для внесення змін до вказаного договору оренди земельної ділянки від 13.03.06р.
Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. № 161-XIV, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з ч.1 ст.124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно ст.274.1 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI (далі - ПК України), cтавка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу, при цьому до останніх віднесено: земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження); земельні ділянки, надані на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження; земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами; земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, зайняті землями тимчасової консервації (деградовані землі).
Відповідно до ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом та не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Рішенням Житомирської міської ради від 29.12.08р. № 842 "Про затвердження нових розмірів річної орендної плати та приведення у відповідність договорів оренди земельних ділянок несільськогосподарського призначення" було затверджено нові розміри річної орендної плати та нормативну грошову оцінку за земельні ділянки несільськогосподарського призначення наступним юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, громадянам згідно з додатками (додатки 1 - 92) та зобов'язано внести зміни шляхом укладання додаткової угоди в існуючі договори оренди земельних ділянок (а.с.13).
Згідно додатку 7 до вказаного рішення Житомирської міської ради передбачено внести зміни шляхом укладання додаткової угоди в договір оренди земельної ділянки, укладеного між Житомирською міською радою та ФОП ОСОБА_1 в пункт 3 та 5 договору оренди земельної ділянки від 13.03.06р. за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований у Житомирському міському відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК 23.03.2006р. №040620900185, виклавши їх в наступній редакції:
- пункт 3 замість "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 53185,40 грн." читати "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 209975,12 грн.";
- пункт 5 замість "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить - 2127,42 грн. в рік" читати "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить - 12598 ,51 грн. в рік". Коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку при цьому становить 6,000 (а.с.14).
Рішенням Житомирської міської ради від 08.04.09р. № 962 було зобов'язано землекористувачів привести у відповідність діючі договори оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати та провести їх державну реєстрацію. Зокрема, згідно додатку до даного рішення землекористувачу - ФОП ОСОБА_1 щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 на підставі рішення № 842 від 29.12.08р. (а.с.15,16).
Матеріали справи свідчать, що земельна ділянка, яка є об'єктом оренди згідно договору оренди земельної ділянки від 13.03.06р. відноситься до комунальної власності, розташована у межах населеного пункту і не відноситься до земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 ПК України.
Зміна орендної плати за користування даною земельною ділянкою встановлена рішеннями Житомирської міської ради від 29.12.08р. № 842 та від 08.04.09р. № 962 у відповідності до вимог законодавства. Дані рішення є чинними та оскарженні не були.
Згідно даних позивача, в засобах масової інформації, а саме в газеті "Місто" від 26.02.09р. № 9 (631) було повідомлено землекористувачів (орендарів), в тому числі і ФОП ОСОБА_1 про необхідність проведення нового розрахунку річної орендної плати за земельні ділянки та внесення відповідних змін в договори оренди. Також в газеті опубліковано попередження про те, що у разі не приведення діючих договорів оренди у відповідність до прийнятого законодавства Житомирська міська рада буде змушена звернутися до суду про примусове внесення змін в діючі договори оренди та стягнення заборгованості по орендній платі. Також, повідомлення про необхідність внесення змін в договори оренди опубліковано на офіційному веб-сайті Житомирської міської ради (а.с.19).
Крім того, листом від 28.03.12р. № 15/2135 виконавчого комітету Житомирської міської ради відповідач був повідомлений про необхідність приведення діючого договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог діючого законодавства та встановлено термін до 20.04.12р. звернення до Управління регулювання земельних відносин для укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки (а.с.20).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було вчинено жодних дій стосовно внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 13.03.06р. та укладення додаткової угоди до даного договору, а лист відповідача від 28.03.12р. № 15/2135 було залишено без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно ч.2 ст.759 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ч.3 ст.762 ЦК України, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98р. № 161-XIV, істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до п.29 договору оренди земельної ділянки від 13.03.06р., зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Згідно ст.18 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.03р. № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Відповідно до ст.23 цього ж Закону передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Таким чином, згідно наведених норм чинного законодавства, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Згідно з ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
В зв'язку з тим, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено право сторін змінити умови договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Враховуючи, що згідно змін в законодавстві, розмір орендної плати за землю необхідно також змінити, а умовами договору передбачено можливість зміни даних умов у випадках, передбачених законом (п.8 договору), господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни договору в частині, що заявлено в позові.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - внести зміни до пунктів 3 та 5 договору оренди земельної ділянки від 13.03.06р., укладеного між Житомирською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, виклавши їх в наступній редакції: "п.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 209975,12 грн." та "п.5 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить - 12598 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 51 коп. в рік"; Коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку при цьому становить 6,000.
Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався.
Сплата судового збору покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Внести зміни до підпунктів 3 та 5 договору оренди земельної ділянки від 13.03.2006 року, укладеного між Житомирською міською радою (10014, м.Житомир, майдан ім.С.П.Корольова 4/2, ідентифікаційний код 13576954) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1), виклавши їх в наступній редакції: "п.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 209975,12 грн.", "п.5 Орендна плата вносить орендарем у грошовій формі, розмір якої становить 12598 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 51 коп. в рік"; Коефіцієнт орендної плати до земельного податку при цьому становить 6,000.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1:
- в доход державного бюджету України (№ доходного рахунку щодо сплати судового збору 31214206783002, МФО 811039, Банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м.Житомирі (м.Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 38035726, призначення платежу - судовий збір, код 03499916) - 1073,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 18.07.12
Суддя Гансецький В.П.
Друк: 2 прим.
1 - у справу,
2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).