09.07.2012
Справа № 2215/2112/2012
06.07.2012 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої -судді Сагайдак І.М.
секретаря Загоруйко О.В.
з участю: позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В червні 2012 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що після смерті батька відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частина належного йому на праві власності домоволодіння по АДРЕСА_1. Окрім неї, спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 є його батько, а її дід -ОСОБА_2 Вказує, що у встановлений законом строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через незнання чинного законодавства, а тому вступивши в управління спадковим майном, вона вважала, що прийняла спадщину після смерті батька.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 22 червня 2012 року за згодою позивачки до участі в справі в якості співвідповідачки залучено матір померлого ОСОБА_4 -ОСОБА_3
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що на момент смерті батька вона вже була повнолітньою. Їй було відомо про смерть батька, вона була присутньою на його похоронах та після смерті батька деякий час проживала у належній йому кімнаті в будинку АДРЕСА_1 та зареєстрована за цією адресою. Про те, що слід звертатись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини їй не було відомо. Крім того, відповідач ОСОБА_2 пообіцяв їй скласти заповіт на її ім»я на належну йому частину будинку АДРЕСА_1, однак цього не робить, а навпаки відчужив половину належного йому будинку для своєї племінниці. А тому, вона боїться, що взагалі залишиться без житла і вирішила спадкувати свою частку після смерті батька ОСОБА_4, який також є співвласником частини будинку АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову категорично заперечив та пояснив, що померлий є його та ОСОБА_3 сином, а позивачка -їх онука. На день смерті сина він з дружиною ОСОБА_3 проживали та були зареєстровані разом із ним. За життя він подарував синові частину будинку АДРЕСА_1, а тому вважає, що лише він має право на подаровану ним же колись частку будинку й не бажає ділити цю частку із позивачкою.
Відповідачка ОСОБА_3, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду не з»явилась, зі слів відповідача ОСОБА_2 через похилий вік та тяжку хворобу.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 статті 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти та батьки спадкодавця.
Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло 4/25 частин житлового будинку
АДРЕСА_1. Позивачка ОСОБА_1 є його рідною донькою, а відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -його батьки. На день своєї смерті ОСОБА_4 був зареєстрований по АДРЕСА_1 та проживав разом із батьком ОСОБА_2 та матір»ю ОСОБА_3 Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на день смерті батька -ІНФОРМАЦІЯ_1, досягла 18-річного віку, на момент його смерті з ним не проживала та зареєстрованою за місцем його проживання не була. За повідомленням Старокостянтинівської державної нотаріальної контори №2089/01-16 від 18.06.2012 року спадкова справа до майна померлого ОСОБА_4 не заводилась.
Встановлені судом обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_4; договором дарування від 06.10.1981 року, посвідченим державним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрованим 15.03.1983 року в Старокостянтинівському БТІ, реєстровий номер 2913; свідоцтвом про народження ОСОБА_1; довідкою виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №5031 від 05 липня 2012 року про склад сім»ї ОСОБА_4 на день його смерті; домовою книгою на будинковолодіння АДРЕСА_1, витягом з паспорта ОСОБА_1
Таким чином, спадкоємцями ОСОБА_4, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину після його смерті -шляхом постійного проживання з померлим на день його смерті, є його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Позивачка ОСОБА_1 спадщину не прийняла, оскільки на день смерті батька з ним постійно не проживала та у визначений законом шестимісячний строк заяви до нотаріуса про прийняття спадщини не подавала.
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).
Відповідно до роз»ясень, даних в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов»язані із об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 спочатку вказувала, що про визначений законом порядок прийняття спадщини їй відомо не було, потім вона вказувала, що в останній день шестимісячного строку на прийняття спадщини зверталась до нотаріальної контори, однак нотаріус відмовила їй у прийнятті документів й не надала можливості написати заяву про прийняття спадщини. В подальшому позивачка вже зазначала, що підставою для подачі даного позову стало те, що відповідач ОСОБА_2 обіцяв скласти на її ім»я заповіт на частину будинку АДРЕСА_1, однак цього не зробив, а відчужив половину належної йому частки для племінниці, а тому вона боїться взагалі залишитись без житла і вирішила спадкувати після смерті батька, якому також належить частка у спірному будинковолодінні.
Разом з тим, позивачка не надала суду жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що об»єктивно перешкодили їй своєчасно прийняти спадщину після смерті батька ОСОБА_4 Наведені нею причини пропуску строку для прийняття спадщини не пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивачки на вчинення цих дій.
Незнання закону, який регулює порядок здійснення права на спадкування, не є поважною причиною пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини.
Таким чином, оцінивши в сукупності усі надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини після смерті батька без поважних на те причин, а тому в задоволенні її позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України; ст.ст. 1217, 1261, 2268 ч.3, 1269 ч.1, 1270 ч.1, 1272 ЦК України, п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: